Нещодавно Інститут масової інформації звернувся до Мінкульту в особі міністра Ткаченка щодо ведучих пропагандистських каналів медведчука і мураєва, які опинилися в «єдиному телемарафоні». Після років роботи на російську пропаганду в Україні, ці люди тепер фактично є провайдерами інформаційної політики держави, яка захищається від агресора… якого вони опосередковано самі кликали сюди.
«Йдеться насамперед про Василя Голованова, Тиграна Мартиросяна, Наташу Влащенко, Тетяну Гончарову, Назара Довгого, Володимира Полуєва, Анну Степанець, Анастасію Даугуле» — зазначено в заяві ІМІ..
Відповідь Ткаченка була доволі передбачувана, на жаль. Фактично Мінкульт виправдовує діяльність цих людей та захищає їх тепер. Крім того, тепер очевидний їх невипадковий зв'язок з владою, що сильно ускладнює ситуацію.
Я сам не журналіст, лише працював в піарі медіа та маю політичний досвід. Тому ситуацію і ринок дещо знаю та розумію. Але тут не діє, як на мене, правило, що це справа медівників, журналістів, і хай вони між собою вирішують. Такі як влащенко, голованов і ко, це не журналісти. Це пропагандисти і медіа обслуга. Від журналістів там надзвичайно мало.
Толерування Мінкультом проросійських пропагандистів, які перезулися в повітрі після вторгнення, не може мати жодного виправдання. Будь-яка негативна відповідь Ткаченка на вимогу медіа спільноти прибрати з ефіру працівників каналів медведчука не має сенсу і зміст її не вартий уваги поки ця відповідь негативна.
Роками ці люди легалізували в публічному дискурсі шарія, портнова та намагалися влаштувати телемости з Москвою. Вони працювали на те, щоб в Кремлі таки вирішили, що зможуть взяти Україну приступом та зважилися на вторгнення. Ці люди опосередковано несуть відповідальність за невинні жертви та безглузді руйнування в Україні.
Вони не просто мають бути прибрані з ефіру. Вони не повинні мати можливості влаштуватися в будь-яке медіа навіть на посаду прибиральників. Не те, що ведучих чи редакторів. Більше того, їх діяльність повинна стати придметом вивчення в рамках відповідних кримінальних проваджень.
Сам факт того, що зараз ці люди беруть участь в реалізації інформаційної політики держави, а влада їх захищає, це наруга над пам"яттю всіх, хто загинув, захишаючи Україну зі зброєю чи без. Всіх невинно закатованих, розстріляних, знищених ракетами і бомбами.
Тут не може бути ніяких виправдань і дискусій. Риторика в стилі "не на часі" лише прикриття.
Це принципова справа і шлях до уникнення відповідальності, для тих, хто співпрацював з росіянами прямо чи опосередковано. Не тільки серед медійних персон. Тому необхідно далі вимагати, щоб провайдери російської пропаганди були вилучені з медіа поля.
Виносити сміття з оселі – завжди на часі, друзі. Тож давайте наводити чистоту в домі.
Найкращою підтримкою для автора буде підписатися на його фейсбук: https://www.facebook.com/osolonko/
