Після чергового інциденту на складі боєприпасів у Балаклії Харківської області коментувати ситуацію було кому. На жаль, в тому числі, через те, що є великий негативний досвід. Випадок 3 травня – це вже п'ятий інцидент із пожежами і вибухами на військових складах під час війни з РФ.
Зважаючи на те, що наслідки вибухів березня 2017 року на цьому ж складі ще не повністю ліквідовані, дехто міг би зробити «знижку» через можливий рецидив. Проте в це віриться мало.
Ввечері 3 травня на одному з телеканалів відбувалося ток-шоу, на якому людина у формі ЗСУ, коментуючи події поводила себе доволі дивно. Дивно, тому що будучи представником збройних сил поводив себе як радник президента Бірюков зі своїми грубими дописами у фейсбуці. Грубіянив, перебивав співрозмовників. У випадку лиш натяку на якусь хай навіть найбільш конструктивну та об'єктивну критику кидався з випадами проти опонентів. Називав «зрадофілами» і все в тому ж дусі.
Розумію, що для типових порохоботів така поведінка звична. Але коли порохобота одягають у військову форму чи з військового роблять такого – це огидно. Замість того, щоб обговорювати проблему, фахово як військовий – конфлікти, приниження, забалакування проблеми тощо.
Відразу згадується критика одного автора щодо сьогодні нього телебачення: «коли дивишся наше телебачення, виникає враження, що його завдання втопити нас у болото зневіри, дріб'язкових конфліктів та ідіотизму». Складно висловитися так влучно.
Що ж, давайте подумаємо чи є «зрадофілом» людина, яка піднімає питання і сміє називати проблему проблемою. В даному випадку – схоронності військових складів, як стратегічних для оборони об'єктів. Для цього згадаймо історію питання, для чого підійде інформація з відкритих джерел.
2003 – Артемівськ (нині Бахмут). Тоді пожежа знищила 10 із 17 складів військової частини, вибухнуло близько 3 тисяч снарядів. Внаслідок вибухів постраждали двоє людей, зазнали пошкоджень 66 багатоповерхівок, 120 приватних будинків, 5 шкіл та 3 лікарні.
2004 – Новобогданівка. База була значно перевантажена, на ній зберігалося 800 «зайвих» вагонів з боєприпасами. Загасити пожежу вдалося лише через 13 днів. У результаті трагедії загинули 5 людей, близько сотні було госпіталізовано з різними травмами, 22 сім'ї залишилися без житла. З 10-кілометрової зони розльоту снарядів тимчасово відселили майже 4 тисячі людей. Збитки оцінили у майже 4 мільярди гривень.
2005 Новобогданівка. Тодішній президент Леонід Кучма доручив прем'єру провести перевірку всіх складів, а прем'єр-міністр Віктор Янукович (ага, той самий) запевнив, що його «уряд робить усе, щоб ситуація не повторилась».
Але вона повторилася. Через рік – 23 липня 2005-го.
Масштаб вибухів був значно меншим, пожежу вдалося локалізувати за 3,5 години. Однак 5 людей дістали поранення. Одна жінка, яку намагались евакуювати з лікарні, померла.
2008 – Лозова. Вибухи знищили 129 із 134 місць зберігання снарядів. Через пожежу 28 серпня вибухнула ще газорозподільна станція. Пізініше суд визнав винними у трагедії начальника військової частини Олексія Полякова та його заступника Олександра Заїку. Вони не прибрали сміттєзвалище біля складів, де і почалась пожежа. Обидва військових дуже швидко вийшли на волю за амністією.
2015 – Сватово. За різними оцінками, на складі у Сватовому було близько 3,5 тисяч тон боєприпасів. За ніч з 20-тисячного міста виїхала третина населення. Хоч на складах зберігалися, в основному, боєприпаси малого артилерійського калібру, однак близьке розташування до міста призвело до значних пошкоджень. Внаслідок вибухів було пошкоджено понад 200 будівель.
Головною версію тоді теж назвали «теракт». Свідки нібито бачили, як у бік складів випустили дві сигнальної ракети.
Однак вже в жовтні 2016 року Сватівський районний суд виніс вирок, у якому слово «теракт» не вживалося взагалі. Так само, як і не було згадано про диверсантів, сигнальні ракети та безпілотники.
Суд визнав винним майора, відповідального за належне зберігання боєприпасів. Внаслідок його бездіяльності сталося загоряння дерев'яних ящиків з боєприпасами, що спричинило подальше поширення полум'я.
Покарання керівникові складу в Сватовому було узгоджено сторонами. Майор отримав 7 місяців і 22 дні тримання в дисциплінарному батальйоні, але «за законом Савченко» один день попереднього ув'язнення тоді рахували за два, тому майора випустили на волю одразу після оголошення вироку суду.
2017 – Балаклія, Новоянисоль (під Маріуполем), Калинівка.
Загальна площа 65-го арсеналу ЗСУ в Балаклії – 368 га. За різними оцінками, на ньому зберігалося близько 150 тисяч тон боєприпасів від малого калібру до зенітних ракет. У результаті пожежі боєприпаси здетонували. Канонада тривала кілька днів. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу лише вранці 26 березня.
Результати офіційного розслідування по Балаклії невідомі. Аваков і Матіос звинувачують Росію. Доказів не пред'явили.
Травень 2018 – знову Балаклія.
І справді, чого це турбуватися. В усіх нормальних країнах зі стабільною системністю вибухають військові склади.
Звісно, зараз час воєнний, хоч влада офіційного його таким не називає. Очевидно, що ризик диверсій з боку ворога високий. Проте, поспілкуйтеся з будь-яким військовим, який мав відношення до охорони складів і він розповість вам на скільки складно підірвати снаряди в їх специфічному пакуванні за допомогою кинутого недопалка, підпаленої трави чи сміття. Розповість вам про систему спостереження на деяких складах, яка ускладнює життя потенційному шкіднику. А ще посміється з версії про безпілотними-бомбардувальники як із маячні, придуманої наркоманом.
Виникає ряд питань:
- Де деталізовані результати розслідувань? Адже в деяких кейсах вони взагалі не оприлюднені офіційно.
- Де реально покарані? В найбільш резонансних кейсах є навіть судові вироки, але покарані отримували або цілком символічні покарання, або дуже швидко потрапляли під амністію чи умовно-дострокове звільнення. Слово «стрілочники» підходить як найкраще.
- Який точний обсяг збитків? У грошовому еквіваленті та в інших показниках. Практично відсутні. Дуже зручно в такому випадку. Хто ж ті снаряди порахує? Зручно в першу чергу для посадовців країни, яка не один раз була фігурантом скандалів щодо нелегального продажу зброї та припасів. І вибухами обсяги розкрадань цих самих припасів приховати доволі легко.
Ці питання наштовхують на негативні висновки.
Реального покарання ніхто не поніс. Є звільнення, умовні терміни, не відбуті покарання. Вище військове керівництво не відповіло за жоден випадок. А порохоботи ще й звинувачують суспільство в тому, що недостатньо підтримує армію. Мовчить, що правда, що підтримує своїми податками, за які потім купують в три дорога російські товари, відпочивають на островах анонімно і гасять кредити колишнього власника «Приватбанку». Ну і про волонтерів вже забули.
Після Калинівки ми передбачали, що система колективної безвідповідальності буде діяти далі. Так і сталося. Не розженуть паркетних клоунів, котрі називаються генералами, паплюжачи саму назву звань. Чому? Бо при владі такі самі паркетні клоуни. Одне похідне від іншого.
Міністр оборони розповідає про необхідність виділити 10 мільярдів гривень на вирішення проблеми складів. Будівництво сховищ і тому подібне. Проте, каже, що це велика сума і ніхто за рік в бюджеті її не виділить. Для порівняння, бюджет в першому кварталі року вже відшкодував 33 мільярди ПДВ, в тому числі, всіляким косюкам. За весь 2017 рік ця сума склала 120 мільярдів. Страшно уявити скільки з цієї суми було «відмито».
МО, МВС, ГПУ і СБУ на всіх мають сотні мільярдів державного фінансування. При бюджеті в трильйон. Якщо дуже захотіти ці кошти можна знайти. Подумаєш, в МВС рік не купуватимуть рюкзаків за завищеними цінами, Косюк отримає менше дотацій для своїх курей, Ахметов менше здере з українців на афері «Роттердам+»… варіантів насправді безліч. Море. Але вони олігархічній владі не підходять.
Нас далі вводять в оману, називають «зрадофілами» у відповідь на неприємні питання і водять за ніс. Безвідповідальність та безкарність — страшні речі. Вони знищать і тих, хто їх генерує і нас всіх разом з ними. А висновки з попердніх подій хай роблять слабаки. Ми ж будемо далі битися головою об стіну.
