Багато хто вважає сьогоднішню Росію ненадійним та непередбачуваним партнером. Брак професіоналізму чи упередження – важко сказати що рухає усіма тими галузевими експертами, які стверджують, ніби сьогодні на Російську Федерацію не можна покластись. Я вважаю, що вони драматично помиляються в своїх оцінках і ось чому.
Що таке непрогнозованість?
Насправді це скоріше Україна на початку 90-х. Проголосивши незалежність ми спровокували питання: якою державою стане України? Жоден з наших міжнародних партнерів не міг передбачити яким буде українське пострадянське майбутнє.
Ніхто не міг гарантувати, що Україна зможе стати демократичною, як того прагнули громадсько-політичні рухи 90х, так само і те що вона залишиться авторитарною, на що сподівались діячі ЦК. Це стало однією з причин, чому Україна втратила свій ядерний арсенал.
Щоправда були голоси, які вказували, що без ядерних озброєнь Україна ймовірно стане жертвою військової агресії з боку РФ. Про це говорив, зокрема, міжнародник-теоретик Джон Міршаймер, але що вже тут зробиш.
Ненадійність – це ненадійність.
А горілка – це горілка.
Бо в той же час Борис Єльцин зміг справити враження надійного розпорядника російського ядерного арсеналу. Порівнявши Україну початку 90х і сьогоднішню Росію, я бачу значно більше надійності в сучасній на Російській Федерації. Ця перевага залишається навіть якщо порівняти Росію Путіна з Росією Єльцина.
Для того щоб краще зрозуміти корені російської надійності звернімось до алегорії. Хто є надійнішим: середньостатистичний житель ЄС чи канібал з Папуа Нової Гвінеї?
Не поспішайте відповідати.
Уявіть, що ви зустріли середньостатистичного жителя ЄС. Що ви можете від нього очікувати? Він, певно, може мати європейські, як ми їх називаємо, цінності. Або ні. Він схильний до прагматичного мислення та раціональних висновків, або ні. Він може належати до ЛГТБ спільноти, або бути веганом. Може водити машину, або надавати перевагу велосипеду. Він може бути чуйним і люблячим батьком, або збоченим педофілом. Визначним вченим або недалеким фермером. Він може бути тим і цим, але головне – він, середньостатистичний житель ЄС, надто різний щоб бути передбачуваним.
Натомість зустрівши канібала з Папуа Нової Гвінеї ми можемо бути впевнені: якщо він матиме таку можливість – він нас з'їсть. Якщо ми жінка, то може ще й спробує перед тим зґвалтувати. Це все. Не дуже багато нестабільності, правда? Набагато надійніше ніж той середньостатистичний житель ЄС, якого ми розглянули вище.
От і з Росією те саме: вона дуже надійна і передбачувана. Просто в цю надійність багатьом не хочеться вірити, а варто було б вже змиритись і прийняти як факт.
Прийняти те, що якщо в Росії буде можливість напасти на сусіда і відтяпати шматок території – вона відтяпає, як зробила це з Кримом, Донбасом, Абхазією, Осетією та Придністров'ям.
Якщо в Кремля буде можливість використати економічну важелі з політичних мотивів – він їх використає, як це було з російським газом, українським сиром, польськими яблуками.
Треба прийняти готовність Росії в будь який момент і кожної секунди приховати незручну для неї правду. Ну тобто покластись на Росію, що вона приховає. Якщо тільки буде мати можливість приховати – приховає обов'язково. Якщо не буде мати можливість приховати то принаймні спотворить. Згадати і МН-17 і Чорнобиль. Прочитати статтю журналу Science за 16 лютого цього року і зрозуміти, з часів Чорнобильської аварій змінилось не багато, на кремлядь справді все ще можна покластись у цьому питанні, не підведе.
Треба прийняти, що Росія сьогодні – це держава в якій виборці потрібні, щоб голосувати за Путіна. Тобто вони, виборці, не проти, і як раз роблять це з задоволенням. Навіть навпаки, якщо не мають такої можливості — починають відчувати себе трохи незатишно і з тривогою голосують його, Путіна, найближчих друзів, наприклад Медвєдєва.
Якщо прийняти готовність Росії зірвати ваші вибори, або підтасувати їх результати, на її Росії користь. То цілком можна сприймати цю готовність як ознаку надійності.
Ну хіба це не передбачуваність і надійність?
Зможе хакнути – хакне!
Матиме нагоду стрельнути — не втримається!
Де ви знайдете більш надійного, передбачуваного і стабільного партнера сьогодні? Тільки в Мавзолеї. Бо традиції надійного партнерства сьогоднішня Росія, схоже в повному обсязі позичила зі свого радянського минулого.
На завершення — дуже конкретний приклад. Вибрані місці з стаття журналу Science за 16 лютого цього року. Прочитайте і переконайтесь, з часів Чорнобильської катастрофи нема і не було партнера надійніше ніж Росія. Треба визнати це, нарешті, і прийняти цю надійність канібала, хоч би як від неї смерділо гнилим м'ясом.
Далі йде скорочений переклад статті журнал Science за 14 лютого 2018 під назвою Mishandling of spent nuclear fuel in Russia may have caused radioactivity to spread across Europe
Осінь 2016
Російське підприємство «Маяк» підписує контракт на виготовлення капсули з речовиною церій-144 для експериментів італійської лабораторії Gran Sasso. Італійським науковцям церій був потрібен для дослідів по пошуку ще не виявлених частинок під назвою стерильні нейтрино, експеримент, який тепер скасовано, мав назву SOX. За словами італійських вчених «Маяк» є єдиним підприємством, що здатне виготовити таку речовину. Поставка речовини замовнику запланована на початок 2018 року.
Вересень-жовтень 2017
Радіоактивна хмара ізотопів штучного штучного радіоактивного елементу рутеній-106 пролетіла над Європою і була зафіксована детекторами на території від Норвегії до Греції і від України до Швейцарії.
Початок жовтня 2017
Французький Інститут Радіозахисту та Ядерної Безпеки (IRSN), робить висновок, що рутеній скоріше за все походить з південного Уралу; німецькі колеги науковці-ядерщики погоджуються. Висновок було зроблено за результатом комп'ютерного моделювання з використанням даних по зразкам повітря та погодним умовам. Також французькі науковці виключили з можливих причин катастрофи такі події, як аварію на ядерному реакторі, оскільки тоді в складі радіоактивної хмари було багато інших ізотопів крім рутенію.
Грудень 2017
Підприємство «Маяк» робить заяву, що не може виконати італійський контракт, через технічні причини: не вдається досягти необхідного рівня радіоактивності. Жодної згадки про виток радіації з боку представників підприємства.
31 січня 2018
Міжнародний комітет, утворений Інститутом Ядерної Безпеки при Російською Академії Наук (IBRAE) в Москві, розійшовся в думках стосовно причин забруднення. Не російські вчені зі складу комітету підтримують висновки IRSN стосовно витоку радіації з південного Уралу. В той час росіяни у складі комітету заперечують цю гіпотезу, вказуючи що витік міг відбутись в «східній частині Російської Федерації»
1 лютого 2018
Італійській Національний Інститут Ядерної Фізики заявив про скасування експерименту SOX, оскільки без церію-144 неможливо досягнути необхідного рівня чутливості.
6 лютого 2017
Французький IRSN публікує звіт в якому в якому зазначається, що спробу російського ядерного підприємства «Маяк» виготовити церій-144 для експериментів італійської лабораторії Gran Sasso, варто дослідити як можливу причину витоку рутенію. Підприємство «Маяк» розташоване саме на південному Уралі, у безпосередній близькості від ймовірної зони витоку. В звіті також зазначається, що та кількість рутенію, що була виявлена в радіоактивній хмарі могла утворитись тільки як результатів переробки кількох тон використаного радіоактивного палива. В публікації також зазначається, що співвідношення знайдених в хмарі рутенію-106, до рутенію-103, який розпадається швидше, вказує на те, що використане паливо, яке взяли для переробки, було отримано з реактору усього один-два роки тому. Зазвичай використане паливо охолоджують щонайменше впродовж десяти років перед переробкою. Отже мали строк охолодження вказує на те, що метою переробки цього разу було виготовлення матеріалу, з високим вмістом радіоактивності. Це точно відповідає умовам експерименту по пошуку стерильних нейтрино: для нього потрібна речовина, що при малій кількості здатна зберігати надзвичайно великий рівень радіоактивності.
(Картинка з статті лютневого випуску журналу Science, яка має назву «Ізотопна хмара пов'язана з невдачею експерименту по нейтрино. Необережне поводження з ядерними відходами в Росії могло спричинити поширення радіоактивності по Європі». На картинці результати дослідження французьких вчених з пошуку місця витоку радіоактивних ізотопів.)
Жан-Крістоф Гаріель, директор IRSN з питань здоров'я, у своєму інтерв'ю зазначив, що причиною витоку могло стати неконтрольоване підвищення температури під час виокремлення церію з ядерних відходів на підприємстві «Маяк» могло призвести до перетворення частини рутенію, що міститься у відходах, в газоподібний оксид рутенію. Через фільтри приміщення цей газ міг потрапити в атмосферу і кристалізуватись в холодному повітрі, перетворившись на малі тверді частинки оксиду, які й були розвіяні по Європі.
Франк фон Хіппел, фізик Прінстонського Університету, експерт з нерозповсюдження ядерних речових, говорить, що «не бачить жодних помилок в аналізі проведеному IRSN». Він зазначає, що кількісна оцінка рутенію, який було викинуто в атмосферу – від 1 до 4 грам – точно збігається з кількість церію-144 – 30 грам – який мало виготовити підприємство «Маяк», за умови, що ці елементи були присутні у ядерних відходах у співвідношенні 1:14. Вчений також зазначає, що незважаючи на те, що радіоактивна хмара, як накрила Європу була цілком безпечна, жителі південного Уралу, що перебували близько до території підприємства «Маяк» отримали потенційно суттєві дози радіоактивного ізотопу через легені.
Пояснюючи позицію російської сторони, директор IBRAE Леонід Большов, назвав версію IRSN «хорошою гіпотезою», втім уточнив, що вона є помилковою. За словами Большова процес не досягав гарячої фази. Крім того, «основні операції» з ядерними відходами проводились в кінці жовтня 2017 року, тобто після витоку рутенію. Большов говорить, що «рідкісна метеорологічна подія» могла принести рутеній з ще не визначеного місця на територію південного Уралу, з якої він потім поширився.
