Вся ця істерія з коронавірусом вкотре показала абсолютну безсилість держави як управлінського інситуту. Так само, як в 2014 році країну врятували волонтери й добровольці, так само зараз країну рятує бізнес та волонтери. Чиновники демонструють, що якщо є якесь найбільш невдале рішення – вони обов'язково його знайдуть та реалізують. Щоб створити максимум проблем громадянам та залишити проблему нерозв'язаною. Мабуть, саме цьому навчають в усіх цих академіях державного управління.
А вже громадянам доводиться героїчно розв'язувати труднощі створені для них Урядом. Евакуація українців з Китаю проходила нормально рівно до того моменту поки цим займалась приватна компанія. Як тільки вона доставила людей і передала їх державі – почались проблеми. Зараз бізнес і волонтери збирають на апарати ШВЛ, захисні костюми, шиють маски і роблять антисептики. Підтримка малозабезпечених, доставка продуктів людям з груп ризику, доставка медиків на роботу – все це вирішують приватні ініціативи. А влада збирає загони опричників щоб не допустити смаження шашликів. В умовах імпотенції центральної влади та відсутності зрозумілого плану дій кожен голова колгоспу починає вважати себе Піночетом і реалізовувати давні мрії, які давно хотів впровадити, але совість не дозволяла. Кожен бере стільки влади скільки може взяти, скоро дізнаємось як живеться людям в ОРДЛО.
Тож банальне гасло «Держава, геть з економіки» застаріло. Пора сказати: «Держава, геть з усіх сфер е можна нашкодити».
