Біль втрат і радість від здобутків. Ці дві емоції, як сестри-близнючки, змінюють одна одну протягом останнього року. Серце завмирає, коли бачиш як дрон врізається в житловий будинок, та коли за кілька годин ЗСУ знищують одразу три ворожі бомбардувальники — тебе наповнює надія.

Другий рік з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну став роком випробувань, втрат і, що не менш важливо, здобутків. В потоці новин та щоденних клопотів ми не завжди встигаємо виокремлювати події, які міняють хід історії, тож пропоную пригадати головне, що сталося за цей рік.

Ламання планів ворога

Напевно найважливішим здобутком потрібно назвати те, що країна-загарбник не досягла своєї стратегічної мети – вони не зуміли стерти нас з карти світу. Завдяки мужності ЗСУ, Україна живе, відновлюється і стає потрохи сильнішою.

Я не буду братися за аналіз воєнних операцій, нехай це роблять військові аналітики. Та,  навіть, мені очевидно, що маючи потужну перевагу у озброєнні й людських ресурсах, ворог ніде не зміг серйозно просунутися. А те, як Україна  зуміла відкрити зерновий коридор і витіснити з Чорного моря російський флот, точно буде в підручниках. І це не єдиний здобуток за рік.

Економіка оживає

В умовах широкомасштабної війни,  другий рік поспіль, наша економіка демонструє ознаки дивовижної стійкості. Зокрема, вона не лише зберегла значну частку власного потенціалу, але зробила перші кроки до відновлення країни.

Так, у жовтні, Світовий банк поліпшив прогноз зростання ВВП України у 2023 році до 3,5%. Це 1,5% вище від його ж червневих оцінок. А нагадаю, що ще на початку року, нам прогнозували падіння економіки.  

Звісно не потрібно забувати, що важливим фактором була зовнішня допомога. Та все ж на поліпшення прогнозу вплинули і речі, які залежать від самих українців. Зокрема, експерти відзначають стабільне електропостачання. Згадаймо, як минулої зими наші енергетики творили справжні дива, відновлюючи електропостачання після масованих обстрілів в рекордні терміни. Стабільна робота енергосистеми це результат титанічних зусиль.

Ще один фактор, який вплинув на поліпшення прогнозу – вищий, ніж очікувалось, врожай. І це теж результат героїзму фермерів, які ризикуючи власним життям засівали поля на звільнених та прифронтових територіях, подекуди навіть самостійно конструюючи засоби для розмінування.

На поліпшення прогнозу також вплинуло підвищення споживчої та ділової впевненості після минулорічного обвалу та зростання державних витрат. Усі ці фактори будуть важливими і в наступному році, як і міжнародна допомога. Тож будемо сподіватися, що партнери і далі нас підтримуватимуть.

На крок ближче до ЄС

Ще кілька років тому заяви, що Україна зможе стати членом Євросоюзу здавалися фантазіями. А зараз ми офіційно розпочали процес перемовин щодо вступу до ЄС. І це безперечно історична подія.

Хтось може сказати, що це лише політичний та символічний сигнал, але, насправді, це дуже конкретний крок. Адже переговорний процес передбачає певні процедурні моменти, які чітко виписані в законодавстві ЄС. Зокрема   уніфікація стандартів йтиме за 35 напрямками, які враховують найрізноманітніші аспекти, починаючи від конкурентоспроможності і закінчуючи екологією.

І виконання Україною вимог, а я переконаний, що ми будемо їх виконувати, щоразу наближатиме нас до Європейського Союзу.

Ніхто не каже, що цей процес буде легким, адже вільний вихід України на європейський ринок становить певну загрозу для гравців з інших країн. Ми всі бачили кризу на польському та словацькому кордонах. Та все ж, я думаю, що зайнявши конструктивну позицію, можна знайти вихід з подібних ситуацій і загальний економічний ефект від початку переговорів з ЄС для України буде позитивним.

Віра в Перемогу

Дещо турбує те, що в наше життя почала повертатися політика – і не завжди в нормальному розумінні цього слова.  Здається, що дехто почав забувати, що ворог у нас один – він прийшов на нашу землю з танками і градами. Тому будь-які зведення політичних рахунків недопустимі. Гра на емоціях людей заради політичних балів на виборах, які будуть невідомо коли, нічого хорошого країні не принесе. Тому я дуже надіюсь, що ті, хто намагаються розгойдувати країну з середини, зрозуміють, яку загрозу це становить. А люди критично ставитимуться до політиканства. 

Яким важким не здавалось би життя, потрібно не забувати про позитивні зрушення, які ми маємо. І те, що абсолютна більшість людей продовжують вірити в Перемогу, для мене особисто означає, що в України є майбутнє. А нагадаю, за даними опитування «Післявоєнне майбутнє України», проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень, 89% українців не сумнівається у поверненні під контроль держави всіх тимчасово окупованих територій, включно з Донбасом та Кримом.

Так, війна затягнулась, так в умовах постійних тривог, стресів і переживань легко не може бути. Та головне — не опускати руки.

Зараз нам як ніколи потрібна єдність. Потрібно, щоб кожен продовжував робити те, що може на своєму місці – і тоді обов'язково переможемо.