Якщо надання міжнародної допомоги не буде розблоковано – уряд може постати перед дилемою: спрямовувати додаткові гроші на оборону чи фінансувати соціальну сферу в повному обсязі. Зрозуміло, що є захищені статті, які, нехай, з затримками, та все ж виплачуватимуться. Однак при секвестрі бюджету можуть скоротити найрізноманітніші видатки – починаючи від програм будівництва соціального житла і закінчуючи зменшенням розміру індексації пенсій. Це, звісно, песимістичний сценарій, якого може і не бути, якщо українська економіка продовжить зростання, однак ризики є.

Що буде з економікою в 2024 році?

Фінансування соціальної сфери напряму залежить від економічної ситуації. Довіряти 100% прогнозам, що буде з нашою економікою звісно не можна. Адже вони часто в Україні не збувались навіть до війни. А зараз прогнозувати взагалі справа не вдячна. Та все ж на очікувані показники варто зважати, щоб розуміти загальну картину. Торік, наприклад, ми бачили дуже розпливчатий прогноз, що ВВП за підсумками 2023 року може бути в діапазоні від падіння на 8,5% до зростання на 5,5%. В результаті економіка зросла близько на 5%. 

У 2024 році, за оптимістичним сценарієм, економіка продовжить зростати. За розрахунками Мінекономіки очікується ріст ВВП на 4,6%, Нацбанк скромніший  і каже про 3,6%.

Але за будь-якого сценарію, щоб економіка зростала потрібно дві ключові умови: міжнародна фінансова підтримка та робота морського коридору. 

Інфляцію в цьому році прогнозують порівняно невелику, на рівні 8-13%. На неї вплине зростання витрат бізнесу  через подорожчання енергоносіїв та дефіцит працівників, і відхід Нацбанку від режиму фіксованого курсу долара. Ми уже бачили, що гривня в кінці минулого року «просіла» до 37,98 грн за долар, а в обмінниках звісно курс був вищий.  У держбюджеті закладено  долар на рівні 42,1 грн на кінець року. Варто зауважити, що для воюючої країни це не критичні показники.

Як зміняться соцвиплати?

Мінімальна зарплата. З 1 січня складе 7 100 грн (+400 грн), а з 01 квітня — 8 000 грн (+900 грн);

Прожитковий мінімум. Загальний, який використовується для розрахунків різних виплат – 2 920 грн (+331 грн);

Пенсії. Мінімальна складе 2361 грн (+268 грн). Максимальна 23610 грн. (+2680 грн).

У березні повинна пройти індексація пенсій. За розрахунками урядовців вона має бути приблизно 16%. Але треба розуміти, що те, що реально отримають пенсіонери напряму залежить від того, які будуть надходження до Держбюджету. Адже наш Пенсійний фонд абсолютно не здатний покривати видатки своїми силами, тим більше їх збільшувати. Якщо у бюджеті не вистачатиме коштів на оборону, можна очікувати щонайменше «ручного регулювання» індексації. Ми це бачили уже торік, коли звучали гучні заяви, що пенсії проіндексували на 19,7% і меншим шрифтом у прес-релізах йшло пояснення, кому саме проіндексували на стільки. Нагадаю, тоді були запроваджені «стелі», при яких надбавка не могла перевищувати 1500 тис грн. Навіть, якщо у людини великий стаж, була висока заробітна плата – отримати більше вона не могла. Так за рахунок урізання тим, хто заробив більші пенсії профінансували хоч якесь збільшення мінімальних.

Цьогоріч уряд хоче змінити методику розрахунку і перейти на бальну систему, тому поки рано прогнозувати як буде проходити індексація, хто від цього виграє, а хто програє.  

Субсидії. Субсидії залишаються тим сім'ям, які витрачають на оплату житлово-комунальних послуг понад 15% сумарного сімейного доходу.

Тарифи. На газ, опалення та гарячу воду до кінця опалювального сезону не змінюватимуться. А от з електроенергією поки не зрозуміло, адже підвищаться ставки на послуги з передачі електроенергії НЕК Укренерго та за диспетчерське управління. Чи приведе це до зростання тарифів для населення, на мою думку, залежатиме від того, як надходитиме міжнародна допомога.

Ризики і загрози

Усі урядові та неурядові економічні прогнози на 2024 рік будуються на припущенні, що війна триватиме щонайменше до кінця року. Відповідно під постійною загрозою перебувають і чорноморський коридор, і цілісність енергосистеми, і інфраструктура, і робота промисловості. Ми всі розуміємо, що може бути ускладнена логістика, обмежені інвестиції.  Під високим тиском залишається і ринок праці. По-перше, за кордон виїхали мільйони спеціалістів і поки триває війна вони не повернуться. По-друге, понад мільйон мобілізувалися до Сил Оборони і не схоже, що навіть тих, хто воює з перших днів, готові демобілізувати в найближчій перспективі. По-третє, мобілізація продовжиться, називають різні цифри, але це точно будуть сотні тисяч людей.

Але головний ризик – скорочення західної допомоги. Звісно, одним з варіантів зниження фінансових загроз для економіки, могла б бути  конфіскація заморожених російських активів на користь України. Процес розпочався, але тривати він може довго і знову ж таки залежить від політичної волі наших партнерів.

І мене чесно кажучи, шокують заяви наших урядовців, що у нас  немає «плану Б». Це добре, що нам допомагають, і добре буде, якщо продовжать допомагати. Але ми повинні розуміти, що у випадку зменшення підтримки, ми маємо бути спроможними опиратись на власні сили. Я відверто не розумію, чому у нас досі немає ефективних програм перекваліфікації працівників. Чому ми не робимо нічого, щоб мотивувати мільйони людей, які сидять без роботи опановувати робочі спеціальності, яких зараз критично не вистачає. Чому ми досі чуємо про тиск на бізнес і бачимо численні корупційні схеми? І ще є багато-багато чому.

І бізнес, і людей слід мотивувати, що економічний фронт теж дуже важливий – і вклад кожного потрібен. Не можна покладатися лише на міжнародну підтримку, треба вчитися бути самодостатніми, навіть під час війни, особливо під час війни. Адже від цього залежить і те, чи зможемо ми утримувати пенсіонерів, щоб вони не голодували,  і те, чи зможемо забезпечити людей з інвалідністю, і те, чи зможемо врешті-решт Перемогти.