12го липня під стінами КМДА пройшла акція із вимогою зупинити підвищення тарифів на проїзд у транспорті в два рази. І може здатися, що це чергова популістична вимога про «відміну тарифів». Але це не так і ось чому:
Спочатку трохи теорії.
Більшість європейських міст дотують свій транспорт. Це відбувається не через бідність населення, чи бажання кинути кістку перед виборами, а через те, що транспорт виконує важливу функцію — забезпечення мобільності економічно активного населення. Коли транспорт втрачає привабливість, люди більше користуються власним авто, в місті посилюються затори, ділова активність падає, а місто недоотримує податків.
Привабливість транспорту складається з трьох основних компонентів. Ціна — Швидкість — Комфорт. Причому у містах з не високими доходами населення саме в такому порядку. Збільшення вартості проїзду в київському транспорті в двічі значно знизить його привабливість, а отже вдаватися до такого значного підвищення варто лише коли інші варіанти оптимізації вичерпані.
А вони не вичерпані. Місто, навіть не спробувало знизити видатки, чи зменшити обсяг зловживань. Першим рішенням для оздоровлення фінансів пастрнсу має бути запровадження єдиного електронного квитка. Це дасть змогу контролювати об'єм виручки і ускладнить зловживання на найнижчому рівні. Україна вже має прецеденти, коли запровадження електронного квитка значно збільшувало об'єм виручки. Просто стає важче красти. Окрім цього, транспортні підприємства Києва витрачають ледь не половину власної виручки на її обслуговування. Білетики, кондуктори і компостери обходяться Київпастрану більше 40% від виручки. Впровадження електронного квитка може знизити цей показник до 3%.
Аудит. Відсутність контролю і реальної собівартості проїзду в київському транспорті породжує масу зловживань. Транспортні підприємства радше нагадують болото ніж, сучасні керуючі компанії. Відсутня, навіть, достовірна інформація про собівартість поїздки. Зараз вона вираховується за формулою: Всі витрати підприємств з урахуванням зловживань, поділено на випадкову цифру, бо через відсутність електронного квитка реальну кількість пасажирів порахувати неможливо. Тож, після запровадження елктронного квитка конче необхідно провести незалежний аудит транспортних підприємств.
Велика реформа транспорту. Існує багато напрацювань які зможуть зробити київський транспорт кращим. Зокрема рекомендації Світового банку, які оптимізують витрати і зменшити викиди. Це і проекти розвитку трамвайної мережі. Лише поставивши велику мету, зробити Київ і транспорт кращим можна говорити про ресурси які на це необхідні. А сплачувати консервацію системи, закладати основу для заробітку маршруток, нелегальних перевізників і просто неефективної роботи комунальних підприємств я відмовляюсь.
