40 років тому в Амстердамі проклали першу велодоріжку. Сьогодні на 800 тисяч мешканців міста припадає мільйон велосипедів, тривалість життя виросла на 25%, а мода на велосипеди розповсюдилась на всю Європу.

Впевнений, що коли з'явилась ідея вело міста ніхто не міг повірити, що це стане його візитівкою. На той час автомобілі і затори були цілком звичними. Але один сміливий крок повністю змінив життя, перетворить Амстердам на велосипедну столицю світу і позбавив мільйони людей проблем, від яких страждають ледь не всі мегаполіси світу.

Спостерігаючи цей дивовижний досвід у мене постало просте питання, а чи можливо зробити велорух у Києві дійсно масовим і чи буде це корисно для міста і його мешканців?

Для початку потрібно оцінити умови для розвитку велокультури. Отже перше, що потрібно розуміти – киянин зазвичай живе на відстані близько 10 км від своєї роботи. Велосипедист з початковими навичками може подолати таку відстань за 30-40 хвилин гарантовано не сточи в заторах. Рельєф в Києві сильно відрізняється від Амстердама і якщо вам потрібно здолати крутий підйом (наприклад, вулицю Олени Теліги) то без підготовки це було зробити складно. Однак, зараз все більшу популярність набувають електро велосипеди. Вони повністю вирішують цю проблему.

Клімат. Ті, хто звик до комфорту приватного авто навряд чи проміняють його на велосипед у грудні. Однак, я знаю не мало фанатів, які їздять на роботу цілий рік. В решті, ніхто не забороняє мати автомобіль і користуватися ним коли виникає потреба.

Економічна складова. Після подорожчання вартості проїзду в комунальному транспорті кияни почали витрачати на транспорт близько 40гривень на день. Витрати автомобілістів близько 50грн. Може здатися, що відмова від витрат грошей на авто може мати негативний вплив на економіку в цілому. Однак, це не правда. Для прикладу, ринок вело товарів у Сполученому Королівстві в 2010му році склав 2,9 млрд фунтів. А в 2013му лише ринок вело туризму в ЄС склав майже 44 млрд ЄВРО. Велокультура не позбавляє економіку точок росту, а створює інший шлях розвитку.

Екологія. Про це можна написати окремий текст. Скажу лише, що кожен автомобіль в Києві спалює в середньому 1300 літрів пального на рік. А 4,5 мільйона киян незалежно від їх статків і соціального статусу щодень дихає цими викидами. Масова велокультура в наших умовах здатна серйозно зменшити рівень споживання палива, а відповідно і викидів.

Інфраструктура і затори. Київ, як і багато інших міст потерпає від заторів. В подальшому ситуація буде лише погіршуватись через деградацію системи громадського транспорту та прогресуючу автомобілізацію. Зростає не лише кількість автомобілів, а кількість поїздок на одному автомобілі. Звісно, сама велокультура проблему не вирішить. Тут потрібен комплексний підхід. Розвиток громадського транспорту, доступні перехоплюючі паркінги та порядок із паркуванням в центрі. Кожен із цих кроків може суттєво знизити навантаження на дороги, а разом зроблять затори виключенням, а не правилом.

Якщо все так добре. Чому у Києві вело рух не набуває популярності? Мій власний досвід говорить про те, що головною причиною є відсутність інфраструктури. Доріжки, безпека руху велосипедистів, зручність розв'язок всього цього дуже не вистачає для нормального і комфортного пересування містом. Та головна причина – відсутність розуміння цінності вело інфраструктури у очільників міста. Днями з'явилась інформація про скасування виділення 50млн гривень на проектування велодоріжок. Однак, є сподівання, що ініціатива все ж зберегти фінансування буде вдалою!