Пригадую перші свої публіцистичні статті на Українській Правді, як же я радів, що вони потрапляють на центральну сторінку в публікації. Радів, що вношу свою лепту в боротьбу проти режиму Януковича. До певного часу також захоплювався і молодим журналістом Сергієм Лещенком, який розслідував корупційні діяння влади як часів Ющенка, так і Януковича. Лещенко був одним з тих, хто формував стандарти журналістських розслідувань. Але Лещенко закінчився як журналіст в той момент, коли став народним депутатом України.

Проте народний депутат Лещенко продовжив займатись журналістикою. І в сьогоднішніх реаліях Сергій Лещенко завдав, мабуть, непоправної шкоди довірі до журналістських розслідувань. Коли Лещенко на телепередачі "Hard Talk" Наталії Влащенко не відповів на елементарні питання, які він же, будучи журналістом, задав би політику, це стало першим дзвіночком. Ситуація з купівлею елітної нерухомості поховала його найбільший капітал, який він формував понад 10 років — його авторитет, чесність, відкритість.

Та найгірше те, що Лещенко завдав шкоди довірі до жанру журналістського розслідування. Ось хто тепер повірить Гнапу, чи Бігусу, коли екс-журналіст Лещенко має постійні зв`язки з російським олігархом, чи з зятем Кучми? Коли Лещенко отримує знижку на купівлю квартири в понад 40%? За які послуги він отримав таку знижку? Чому він сам не відповідає своїм же стандартам?

Сьогодні керівник НАБУ Артем Ситник заявив, що у ситуації з купівлею Лещенком квартири він знайшов ознаки адміністративних правопорушень. Проте передав справу за підслідністю до НАЗК, яка місяць тому почала працювати.

Як я і передбачав, найбільше питань буде до позики, яку надала керівник УП Олена Притула Сергію Лещенку, а це, як повідомив Ситник, 3млн.770 тис. грн. Лещенко не дарма уникав відповіді на пряме питання про умови позики. Як виявилось — це безвідсоткова позика. Ось тут Лещенко потрапив у сітку, яку сам же підклав для корупціонерів. Виявилось, особисе, як і для більшості корупціонерів, переважило над суспільним.

Ось тут зацитую закон, який лобіював сам Сергій Лещенко і який сьогодні є чинним — Закон України «Про запобігання корупціїї».

Стаття 1 визначає поняття: неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Подарунок — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Таким чином отримання безвідсоткової позики є нічим іншим, як отриманням неправомірної вигоди, або ж подарунку, оскільки народний депутат України отримав послугу, яку він на ринку отримати не може — безвідсоткову позику.

Як бачимо, це порушення ст. 172-5 Кодексу про адміністративні правопорушення, що передбачає штраф, а також конфіскацію такого подарунку.

Якщо підрахувати мінімальні відсотки, які встановив НБУ, а це 15% річних, то за 10 років Лещенко отримає неправомірну вигоду близько 3 млн. грн. Саме таку суму за рішенням суду повинна конфіскувати виконавча служба у Сергія Лещенка. І після такого рішення суду журналісти отримають юридичне право називати Сергія Лещенка корупціонером. Такої долі хотів журналіст Лещенко?

Проте, як на мене, очевидним упущенням НАБУ є питання про знижку на квартиру, яка склала понад 40%. Артем Ситник заявив, що це, мовляв, була акція забудовника. Що таке акція — це публічно оголошена пропозиція, якою може скористатись кожен громадянин. На сайті забудовника жодної інформації про подібну акцію немає. Отож, якщо така акція застосувалась лише до одного Сергія Лещенка — це не є акцією. Тому НАБУ повинна була дізнатись скільки ще людей скористались такою акцією. Якщо таким є лише Сергій Лещенко — тоді є підстави порушувати кримінальне провадження за ст. 368 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до ст. 368 Кримінального Кодексу України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища — карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

НАБУ повинне порушити справу та з`ясувати за які «послуги» Сергій Лещенко отримав знижку на квартиру розміром понад 5 млн. грн.

Та навіть і без порушення такої справи, Сергію Лещенку точно світить конфіскація майна і статус корупціонера.

Хто завдав більшої шкоди розслідувальній журналістиці, як не Сергій Лещенко?

І як на завершення не пригадати статтю самого ж Лещенка про те, як у 2012 році тодішній Президент Німеччини Крістіан Вульф взяв позику на купівлю нерухомості під 4% річних, коли ринковими були 5% річних. За підсумками скандалу, ще до початку розслідування антикорупціних органів Президент подав у відставку.

Чи має гідність Сергій Лещенко скласти мандат, аби не ганьбити честь журналістів?