Росія веде проти України гібридну війну. Але веде не тільки на фронті, але й на культурному фронті, знищуючи українську мову. Тільки методи сучасніші, застосовується технологія мовної шизофренії, коли на телебаченні, різних ЗМІ головну скрипку грає російська мова, до якої додають дещицю української, роблячи її непривабливою, другосортною.
З таким явищем ми стикаємось на кожному кроці. Причому до її реалізації несвідомо долучені сотні тисяч українців, які сприяють знищенню мови.
Через живий приклад такої мовної шизофренії сьогодні я був змушений іти до завідувача дитячого садочка, куди ходить моя Настя.
Цього року нам змінили вихователя. Тепер їх двоє. Одна – україномовна (хоча теж перебуваючи під впливом мовної шизофренії, інколи дозволяє собі переходити на російську мову в спілкуванні з дітками, хоча й російськомовними дітками), а друга, як виявилось, російськомовна.
Вихователька молода, можливо, випускниця ВНЗ, приємна дівчина… але російськомовна. Я вирішив не вимагати безпосередньо від неї розмовляти з дітьми українською, пішов до завуча дитсадка.
На щастя, жодного конфлікту із завучем не було, вона погодилась, що так бути не може і обіцяла, що вихователь почне спілкуватись українською. Більше того, навела приклад, мовляв днями до неї підходили батьки одного з дітей в іншій, старшій групі і вимагали, щоби математику дітям викладали російською. Завуч похвалилась, що такого не буде, в садочку українська мова – це принципова позиція, а якщо їм це не до вподоби – можуть шукати інший садочок.
Безумовно найбільша проблема в тому, що в групі Насті багато російськомовних дітей, і від цього, на жаль, дитину не застрахуєш. І коли вона приходить додому зі словечками типу «да», «першая», «тєлєфон» чи інші українські слова вимовлені на російським манер – в мене, звісно ж, розривається серце і доводиться пояснювати, що так говорити неправильно, що це по-російськи, а правильно так. Але від оточення дитину не вбережеш. А ось коли педагог, який є авторитетом для дитини, розмовляє російською – дитина не буде знати ані українську мову, ані російську, буде жахливий суржик і провина лягає тут лише на педагога.
Тож, сподіваюсь, дівчина заговорить українською. А ще більше сподіваюсь, що батьки дітей більше проявлятимуть патріотизм у їхньому вихованні та розмовлятимуть з ними українською. А то вийде так, як в деяких знайомих бувало, що не вчили дитину української, а перед школою довелося відправляти дитину на репетиторство з української.
Про цю проблему мовної шизофренії – нової гібридної війни проти української мови – детально розповів професор Колумбійського університету Yuri Shevchuk. Читайте та поширюйте.
P.S. Принагідно прорекламую ФБ-групу, створену для україномовних батьків, які хочуть, щоб їхні діти мали змогу навчатись не просто у формально україномовних, але й де-факто україномовних школах, дитсадках, різноманітних спортивних гуртках.
У групі батьки обмінюються корисною інформацією, діляться контактами україномовних шкіл, класів, садочків, гуртків тощо.
