Голові КМДА Кличку В.В.
В.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Свистунову О.В.
ЗВЕРНЕННЯ
Асоціації національно-патріотичних організацій (АНПО)
Згідно із прийнятим Верховною Радою Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», у Києві до 21 травня 2016 року мали бути демонтовані усі об'єкти, які містять тоталітарну символіку СРСР.
На жаль, попри численні зауваження громадськості та Українського інституту національної пам'яті, КМДА свідомо ігнорує і затягує процеси демонтажу таких об'єктів в місті.
Напередодні Дня Незалежності ми хочемо наголосити, що у Києві лишилось 86 об'єктів (пам'ятників, меморіальних дошок та декоративних елементів оздоблення), які підпадають під дію Закону та не були демонтовані станом на 27 липня 2016 року.
Аби уникнути випадків стихійної декомунізації у місті, звертаємось до міського голови Віталія Кличка з вимогою негайного демонтажу усіх нижченаведених об'єктів до Дня Незалежності 24 серпня.
Список об'єктів з обґрунтуванням подаємо у Додатку №1.
Контакти: 01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського 6, к.8; 0939052303; [email protected]
Асоціація національно-патріотичних організацій:
- Братство козацького бойового Звичаю «Спас»
- ВГО «Молодий Народний Рух»
- ВГО «Спілка Української Молоді в Україні»
- ВМГО «Батьківщина молода»
- ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес»
- Всеукраїнське об'єднання військово-патріотичних організацій
- ГО «ВМР „Національний Альянс“
- ГО „ТСЗСУТВМФ «Цивільний Корпус „АЗОВ“
- Громадський сектор Євромайдану
- Пласт – Національна Cкаутська Організація України
Довідка. Асоціація національно-патріотичних організацій створена 22.01.16 з метою координації спільних дій найбільших всеукр. молодіжніих НГО у сфері національно-патріотичного виховання: Братство козацького бойового Звичаю „Спас“, ВМГО „Батьківщина молода“, ВГО „Молодий Народний Рух“, ВМГО „Молодіжний Націоналістичний Конгрес“, ВГО „Спілка Української Молоді в Україні“, Всеукраїнське об'єднання військово-патріотичних організацій, ГО „ВМР «Національний Альянс», ГО «ТСЗСУТВМФ „Цивільний Корпус «АЗОВ», Громадський сектор Євромайдану, Пласт – Національна Cкаутська Організація України.
ДОДАТОК №1
| 1 | пам'ятник | Арка «Дружби народів» | Хрещатий парк | Арка має на меті виправдати окупацію Української Народної Республіки більшовиками. Містить, зокрема, зображення серпа і молота. |
| 2 | дошка | Байкову Сергію Васильовичу | на розі вул. Байкової та М. Грінченка | На честь генерал-майора російської армії, учасника російської «Вітчизняної» 1812 року та російсько-турецької війн. |
| 3 | пам'ятник | Батьківщина — мати | Музей Другої світової війни | Пам'ятний знак, встановлений з метою прославлення радянського мілітаризму. Жодного історичного обґрунтування для встановлення на цьому місці не має. |
| 4 | дошка | Білодіду Івану | вул. Михайла Грушевського 4 | Іван Білодід — міністр освіти УРСР, активний русифікатор України, просувач ідей «гармонійної національно-російської двомовності» на догоду Кремлю |
| 5 | дошка | Більшовикам 1919 р. | вул. Григорія Сковороди 2 | Тут з березня 1919 року розміщувався штаб Дніпровської військової флотилії. |
| 6 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Володимирська 84 | У цьому будинку в роки Великої Вітчизняної війни була явочна квартира підпільного Залізничного РК КП України. |
| 7 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Гоголівська 39, охорона | У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації проводив роботу Київський підпільний міськом КП (б) України. |
| 8 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Саксаганськогго 44 | У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) проводив роботу підпільний Радянський ВК ЛКСМУ м. Києва. |
| 9 | дошка | Більшовицьким функціонерам | Контрактова площа 12 | У цьому будинку в січні 1918 року містився більшовицький штаб по керівництву бойовими діями повсталих робітників Подолу і революційних солдатів проти контреволюційної Центральної Ради. |
| 10 | дошка | Більшовицьким функціонерам | вул. Московська 2 | Робітники-арсенальці в жовтні 1917 р. і січні 1918 р. першими підняли прапор збройного повстання за встановлення Радянської влади в м. Києві. |
| 11 | дошка | Бойченку Олександру | вул. Грушевського, 9 | Генсек ЦК ЛКСМУ |
| 12 | постамент | Бойченку Олександру | вул. Велика Китаївська, 85 | Генсек ЦК ЛКСМУ |
| 13 | дошка | Бурмистенку Михайлу Олексійовичу | вул. Козацька 35а | Комсомольський діяч. Згодом працював у ЧК. Виконавець політичних репресій. Загинув під час Другої світової війни. |
| 14 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | бул. Лесі Українки 25 | Учасник боїв з українськими селянськими підрозділами у 1920 р. на території Лівобережної України. Радянський воєначальник. Використовував солдат як гарматне м'ясо. На думку історика В. Сергійчука, Ватутін «кидав сотні людей беззбройними під німецькі танки, особливо на території України. І тільки завдяки гарматному м'ясу такі генерали як Ватутін вигравали битви». Особливо великих втрат радянські війська зазнали при наступі з Букринського плацдарму у ході битви за Київ 1943 р. |
| 15 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | Повітрофлотський проспект 6 | --- || --- |
| 16 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | пр. Генерала Ватутіна 2 | --- || --- |
| 17 | дошка | Ватутіну Миколі Федоровичу | пр. Генерала Ватутіна 14а | --- || --- |
| 18 | пам'ятник | Ватутіну Миколі Федоровичу | Маріїнський парк | --- || --- |
| 19 | дошка | Вітте Сергію Юлійовичу | вул. Миколи Лисенка 6 | Голова Ради міністрів царської Росії з жовтня 1905 по квітень 1906 року. Російський імперіаліст та монархіст, відомий своїми висловлюваннями про революцію 1905 р. |
| 20 | медальйони | Возз'єднанню західної України | ст. м. Вокзальна | Медальйон містить зображення Володимира Леніна |
| 21 | дошка | Володарському Мойсею Марковичу | Полтавська 12 | Російський більшовик, учасник Жовтневого заколоту. Застрелений у Києві бойовиком-есером у 1918 р. |
| 22 | медальйон | Встановленню радянської влади в Україні | ст. м. Вокзальна | Символізує окупацію України більшовиками. |
| 23 | дошка | Газеті «Робітник» | вул. Мала Житомирська 9б | У цьому будинку у 1906 р. містилась редакція першої на Україні легальної більшовицької газети «Робітник», у першому номері якої від 8 червня 1906 р. була надрукована стаття Володимира Ілліча Леніна «Накануне». |
| 24 | дошка | Гречку Андрію Антоновичу | вул. Маршала Гречка 26 | Маршал Радянського союзу. Головнокомандувач групи радянських військ у Німеччині (з 1953), керівник каральної операції проти учасників Берлінського повстання 1953. Військовий злочинець. |
| 25 | медальйон | Дружба народів“ | ст. м. Вокзальна | Теза про „дружби народів СРСР“ має на меті виправдати окупацію Української Народної Республіки та інших держав радянським тоталітарним режимом |
| 26 | пам'ятник | Екіпажу бронепоїзда „Таращанець“ | на розі Ялтинської та Заслонова | Більшовицький бронепоїзд „Таращанець“ брав участь в окупації Києва в серпні 1919 р. |
| 27 | дошка | Жмаченкові Пилипу Феодосійовичу | вул. Десятинна 13 | Hадянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-полковник. Під час Перших Визвольних змагань воював проти Армії УНР. Поранений в бою з українськими військовими. |
| 28 | дверцята на колійній стіні | Жовтневому заколоту | ст. м. Майдан Незалежності | Зірку та напис „Вся власть совєтам!“ прикрито, натомість залишено рік — 1917. Очевидною є спроба виконати вимоги закону суто формально, навіть всупереч здоровому глузду. |
| 29 | дошка | Затонському Володимирові Петровичу | проспект Перемоги, 37 корпус 1 | Один з вождів більшовицького руху. Ярий противник самостійності України. |
| 30 | дошка | Затонському Володимирові Петровичу | бул. Тараса Шевченка 14 | --- || --- |
| 31 | оформлення станції метро | Збройним силам СРСР | ст. м. Героїв Дніпра | Загальне оформлення станції метро вимагає переробки, оскільки має на меті прославлення радянського мілітаризму, а відтак — виправдання злочинної суті комуністичного режиму. Георгіївська стрічка, використана в оформленні станції, сьогодні є одним із символів російських терористів на сході України; емблеми військово-морського флоту та військово-повітряних сил СРСР, а також п'ятикутні зірки (символи Червоної Армії) на колонах, стилізованих під смолоскипи, слугують для звеличення країни-агресора, якою був Радянський Союз по відношенню до Української Народної Республіки |
| 32 | оздоблення будинку | Зображення червоноармійців в типових будьоновках | вул. Михайла Грушевського, 30/1 (Будинок офіцерів) | |
| 33 | пам'ятник | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Копилівська, 36 | З грудня 1917 р. у Червоній гвардії, виступав проти Центральної Ради. Учасник збройних сутичок з українцями в районі Могилів-Подільського. Придушував селянські повстання на Поволжі (1920), учасник та виконавець політичних репресій. Після окупації УНР (1921) — начальних інженерних військ України. Радянської міфологією представлений як жертва фашизму та мученик за владу рад. |
| 34 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Копилівська, 36 | --- || --- |
| 35 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Генерала Карбишева 12 | --- || --- |
| 36 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Генерала Карбишева 22 | --- || --- |
| 37 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Копилівська, 36 | --- || --- |
| 38 | дошка | Карбишеву Дмитру Михайловичу | вул. Едуарда Вільде, 5 | --- || --- |
| 39 | дошка | Кирпоносу Михайлу Петровичу | вул. Кирпоноса 18 | У Червоній армії з 1918 р. Один з організаторів диверсійний більшовицьких загонів на Чернігівщині (кінець 1918). Учасник боїв з Армією УНР. За власним визнанням, був ортодоксальним сталіністом і противником „українського сепаратизму“, активно брав участь у шельмуванні військових колег як „ворогів народу“. Учасник військових злочинів та політичних репресій. |
| 40 | пам'ятник | Кирпоносу Михайлу Петровичу | ріг Баумана і Кирпоноса | --- || --- |
| 41 | дошка | Ковпаку Сидору | вул. Велика Васильківська 129 | Член російської більшовицької партії з 1919 року. У добу Перших Визвольних змагань в Україні очолював російський диверсійний загін, що боровся з військами Гетьмана Павла Скоропадського разом із загонами Пархоменка. Згодом був бійцем 25-ї Чапаєвської дивізії на Східному фронті, де роззброював козаків, брав участь у боях з російськими арміями генералів А. І. Денікіна та Врангеля на півдні України. |
| 42 | дошка | Ковпаку Сидору | вул. Липська 12/5 | --- || --- |
| 43 | пам'ятник | Ковпаку Сидору | вулиця Львівська, 25 | --- || --- |
| 45 | постамент | Косіору | між вул. та проїздом Глибочицькими | Після демонтажу лишився постамент |
| 46 | пам'ятник | Космодем'янській Зої | ріг Б.Хмельницького та Олеся Гончара | Під час Другої Світової війни була комсомолкою та учасником диверсійно-розвідувальної групи, яка тероризувала російське населення Підмосков'я. За часів СРСР возвеличена як мучениця. |
| 47 | пам'ятник | Костікову Андрію | вул. Старонаводницька | Генерал-майор РСЧА. В період Перших Визвольних змагань зголосився добровольцем до Чевоної армії. Брав участь у бойових діях проти української армії, брав активну участь у придушенні селянських виступів проти радвлади та у бойових діях проти українських повстанців. Воював проти Армії УНР в період Київської виправи (весна-осінь 1920 року). |
| 48 | дошка | Костікову Андрію | вул. Старонаводницька | --- || --- |
| 49 | дошка | Кравченку Андрію Григоровичу | Михайлівський пров. 9а | Більшовицький військовий діяч. |
| 50 | пам'ятник | Кудряшов Володимир Сидорович | вул.Фурманова, 1/5 | Організатор партійного підпілля в Києві, в період Другої світової війни. Схоплений та страчений німцями. Радянської пропагандою піднесений як борець та мученик. |
| 51 | дошка | Кудряшову Володимиру Сидоровичу | вул. Фурманова 1/5 | --- || --- |
| 52 | дошка | Кулакову Миколі Михайловичу | вул. Фурманова 1/5 | Видатний радянський політрук. |
| 53 | дошка | Кутузову Михайлу Іларіоновичу | вул. Кутузова, 2 | Генерал-фельдмаршал військового губернатора Києва у 1806-1810 роках, головнокомандуючий Російською армією у Вітчизняній війні 1812 року |
| 54 | дошка | Ленгніку Фрідріху Вільгельмовичу | проспект Перемоги, 37 корпус 1 | В этом здании в 1902г. На кафедре гидравлики политехнического института работал видный деятель большевистской партии агент ленинской „Искры“ Фридрих Вильгельмович Ленгник 1873-1936 |
| 55 | пам'ятник | Лепсе Івану | бульвар Лепсе, 16 | Латиський більшовик. Не мав жодного відношення до України та Києва зокрема. |
| 56 | дошка | Лук'янівському трамвайному парку ім. Лєніна | вул. Дегтярівська 7 | Закрита фанерою, а не демонтована |
| 57 | пам'ятник | Марксу Карлу | проспект Науки, 1 | Основоположник ідеології марксизму. Разом з Карлом Марксом склав „Маніфест Комуністичної Партії“. Його особа використовувалася для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. |
| 58 | стенди | Міста — Герої | біля м. Шулявська | На стендах зображена символіка тоталітарного режиму СРСР, зокрема зірки з серпами та молотами. |
| 59 | пам'ятник | На честь дружби міст Києва та Москви | на розі вул. Смолича та Якубовського | |
| 60 | постамент | Островському Миколі | Повітрофлотський пр. (парк) | Після демонтажу лишився постамент |
| 61 | пам'ятник | Островському Миколі | Повітрофлотський пр. 35 | Чекіст, більш відомий як радянський письменник. Брав участь у боях з Армією УНР, каральних операціях проти селян Ізяславщини (тепер Хмельницька область). Згодом працював у ЧК, виконавець політичних репресій. |
| 62 | пам'ятник | Пам'ятник „Перемозі“ | площа Перемоги | Пам'ятний знак, встановлений з метою прославлення радянського мілітаризму. Жодного історичного обґрунтування для встановлення на цьому місці не має. |
| 63 | пам'ятник | Пам'ятник-кулемет робітникам Арсеналу | біля м. Арсенальна | Пам'ятник возвеличує заколотників-більшовиків, які влаштували повстання проти УНР |
| 64 | дошка | Перемозі у ВВВ | пр. Перемоги 2 | Проспект Победы назван в ознаменование 40-летия победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941-1945 |
| 65 | медальйон | Переяславській Раді | ст. м. Вокзальна | Переяславська рада – ключова радянська ідеологема, що мала на меті легітимізувати „возз'єднання“ України та Росії в одній державі. |
| 66 | дошка | Пироговському Олександрові Сидоровичу | вул. Тарасівська 19 | Більшовицький партійний і військовий діяч. Учасник боїв з Армією УНР. |
| 67 | дверцята на колійній стіні | Початку примусової колективізації | ст. м. Майдан Незалежності | Дата 1929 викарбувана на честь початку примусової колективізації, яка згодом вилилася в геноцид укранського народу — Голодомор |
| 68 | дошка | Раєвському Миколі | вул. Миколи Раєвського, 36 | Назва на честь російського військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 року Миколи Раєвського |
| 69 | дошка | Рибалку Павлу Семеновичу | вул. Маршала Рибалка 10/8 | Більшовицький військовий діяч. Комісар. Учасник боїв з Армією УНР під час Київської виправи 1920 р. |
| 70 | дошка | Рибалку Павлу Семеновичу | вул. Ванди Василевської 24 | Більшовицький військовий діяч. Комісар. Учасник боїв з Армією УНР під час Київської виправи 1920 р. |
| 71 | мозаїка | Серп і молот | пр. Перемоги 25 | Символіка тоталітарного режиму |
| 72 | оздоблення мосту | Серпи та молоти | Міст на перехресті вул. Чорновола та просп. Перемоги | Символіка тоталітарного режиму |
| 73 | оздоблення воріт та паркану | Серпи та молоти на воротах, а також п'ятикутні зірки на паркані | Військовий інститут телекомунікації та інформатизації Київського політехнічного інституту (ВІТІ КПІ, вул. Московська, 45/1) | Символіка тоталітарного режиму |
| 74 | оздоблення мосту | Серпи, молоти та зірки на мосту Патона | міст Патона | Символіка тоталітарного режиму |
| 75 | медальйон | Слава Красной Армії — Армії-визволительниці! | ст. м. Вокзальна | Медальйон пропагує і звеличує радянський мілітаризм; термін „визволення“ покликаний знівелювати та виправдати тоталітарний комуністичний режим |
| 76 | пам'ятник | Суворову Олександру | бульварі Лесі Українки № 25 | Відомий російський полководець. Один із засновників російської військової справи, генералісимус (1799) російських наземних та морських сил. Який сенс в пам'ятнику засновникові російської армії, який не мав жодного відношення до Києва, збагнтуии неможливо. Можливо пам'ятник має сприяти вихованню новітніх Березовських та інших зрадників, які зраджують присязі на вірність Україні. |
| 77 | пам'ятник | Учасникам Січневого збройного повстання 1918 р. | Маріїнський парк | Пам'ятник на братській могилі більшовиків, загиблих у боях з українським військом. |
| 78 | зірка на шпилі | Червоноармійська зірка | вул. Хрещатик, 25 | Символіка тоталітарного режиму |
| 79 | дошка | Червоногвардійцям | вул. Ползунова 2 | Вічна слава героям Великого Жовтня — робітникам-залізничникам, які загинули під час Січневого повстання 1918 р. в боротьбі за встановлення Радянської влади: Белінському, Богданову, Васильеву, Ветрову, Гончарову, Лукшевичу, Маркелову, Халецькому, Харіну, Щавицькому. Іншими словами — російським більшовикам, які загинули у боях з військами Української Центральної Ради. |
| 80 | пам'ятник | Чкалову Віталію | ріг Коцюбинського і Гончара | Радянський пілот, загинув в 1938. Жодного стосунку до України. |
| 81 | дошка | Штаб червоногвардійців | проспект Перемоги, 37 корпус 1 | У цьому будинку в 1917 році та на початку 1918 року містився штаб Червоногвардійських робітничих загонів Шулявського району м. Києва |
| 82 | дошка | Шутову Степану Федоровичу | вул. Полковника Шутова 1 | Учасник боїв з Армією УНР у 1920 р. під час Київської виправи. |
| 83 | дошка | Шутову Степану Федоровичу | вул. Машинобудівна 42 | --- || --- |
| 84 | медальйон | Щастя в країні рад | ст. м. Вокзальна | Медальйон містить зображення серпа та молота |
| 85 | пам'ятник | Щорсу Миколі | ріг бул. Шевченка та Петлюри | Учасник боїв з Армією УНР у 1919 р. За офіційної версією Щорс загинув від кулі українського кулеметника 30 серпня 1919 року близько сьомої вечора під час бою проти 13-го полку 7-ої бригади II-го корпусу УГА біля села Білошиці. |
| 86 | дошка | Щусєву Олексію | вул. Щусєва, 30/6 | Щусєву, архітектору лєнінського мавзолея (незважаючи на саму постать Щусєва, напис на дошці пропагує большевизм) |
