Свобода підприємницької діяльності є фундаментальною підвалиною сучасного прогресивного суспільства. Але в умовах залежності влади від тих чи інших бізнес-груп вона перетворюється на фікцію.

Найкращим показником цього слугують каральні операції правоохоронних органів проти сучасного ІТ-бізнесу, насамперед середнього й малого, що призводить до зниження інвестиційної привабливості України та погіршення її міжнародних рейтингів: ці роки після Майдану лишалась надія на економічний ріст лише за рахунок IT. Тепер ця надія спливає. За останні два роки почастішали випадки обшуків в ІТ-компаніях, під час яких вилучається комп`ютерна техніка і блокується виробничий процес, успішні фірми вносяться до санкційних списків, на них накладаються обмеження та тавро посібників терористів.

І це при тому, що ІТ-галузь в Україні найбільш активно розвивається та вже посідає третє місце за обсягами експорту і забезпечує нашу міжнародну конкурентоспроможність. Україна стала територією, в якій розгорнули діяльність відомі міжнародні компанії в сфері інформаційних технологій. Так, центральний офіс міжнародної групи ІТ-компаній Lucky Labs, що займається розробкою програмного забезпечення вже більше 10 років, знаходиться саме в Києві і платить до українського бюджету десятки мільйонів гривень податків. Структура працює з найбільшими інвестиційними компаніями США, Японії, Європи, що саме по собі має на увазі прозорість і чистоту бізнесу.

І ось в квітні 2016 р. правоохоронні органи проводить обшуки, блокують рахунки і вилучають техніку, звинувачують керівництво у організації підпільного грального бізнесу, фінансуванні тероризму шляхом перерахування коштів бандформуванням «ДНР/ЛНР», а також до окупованого Криму. Діяльність компанії, в якій працюють біля 500 співробітників, була заморожена. Фінальною крапкою стало безпідставне включення Lucky Labs та її власників у жовтневий указ Президента щодо санкцій.

Ніхто навіть не збирався пояснювати на якій підставі, без рішень судових органів, висунення звинувачень та висновків міжнародних експертів, ІТ-компанія була включена у список поряд із справедливо віднесеними антиукраїнськими структурами? Чи вже достатньо бажання та припису дрібних клерків? Слабо віриться в той факт, що деякі з них надто опікуються інтересами державної безпеки. Хіба що крізь оптику власного карману. І не дивно, чому за даними опитування, проведеного з 1 по 11 листопада Інститутом публічної політики та консалтингу ІНПОЛІТ спільно з Independent British Council of Foreign Relations, 86,9% українців не довіряють українському санкційному списку.

Мета цього ефектного «полювання на покемонів» — зруйнувати репутацію міжнародних компаній, приклеїти до них грубе кліше посібників «ворогів України» і терористів, вивести конкурентів з динамічно розвиваючого ринку. Всі ж знають, що вистрелити звинуваченням легше, ніж потом відбілити репутацію. Тим паче, коли українські правоохоронці ніколи не славились своєю неупередженістю. Як і українські суди.

Чи взяти ще один промовистий факт. Нещодавно в Одесі правоохоронці нагрянули з обшуками до центральному офісі CDMA-оператора «Інтертелеком». Знову та сама історія: вилучені документи, техніка, сервери. Оператора звинуватили в тому, що він допомагає російським спецслужбам прослуховувати українських абонентів. Медіа поширили цю інформацію, а компанія зазнала величезних збитків. Докази, як і в інших подібних випадках, залишаються чи то фантастикою, чи то прихованою за сімома замками таємницею.

Абсолютно зрозумілим є той факт, що зупинка тиску на ІТ-компанії дозволить прискорити розвиток галузі та залучати інвестиції, припинити відтік капіталу та ІТ-спеціалістів. І ситуацію вже не виправити простими меморандумами про взаєморозуміння, ініційованими у свій час Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.

Неодноразово, заступник голови Адміністрації Президента Д.Шимків заявляв, що обшуки в ІТ кампаніях є злочином, проте далі заяв діло не йшло. Необхідний чесний та відвертий крок з боку влади – переглянути санкційний список, який поряд з завданням забезпечення фінансової безпеки одночасно слугує засобом розправи над чесним ІТ-бізнесом. За переконанням більшості експертів, відкорегований санкційний список має бути переданий до ЄС та нової адміністрації США, а також пояснений громадськості в частині чітких критеріїв та законних підстав, за якими віднесені ті чи інші структури.

Сьогодні ІТ-сфера потребує системного захисту та підтримки, оскільки є запорукою технологічного прориву. Наразі в парламенті на фінальному етапі розгляду знаходиться законопроект, що має зупинити силовий тиск правоохоронних органів та заборонити вилучення електронних серверів та інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв'язку, комп'ютерної техніки та іншого обладнання. Сподіваємось, у парламенту вистачить на це політичної волі.

Олег Постернак, політичний аналітик,
керівник «Центру політичної розвідки»