Обожнюю жінок!

Коли їх бачу, відчуваю хімію!

Я фізик, але мій погляд на Нобелівські премії цього року й минулого знову переконує:  І минулий рік, і цей, і все десятиріччя зробили жінки-біохіміки француженка Емманюель Шарпантьє й американка Дженніфер Дудна.

І коронавірус тут ні до чого. Хоча, можливо, завдяки тому, що вони зробили, у коронавірусів майбутнього поменшає шансів й бажання захоплювати людські світи.

Звісно, говорити про якісь бажання вірусів – вдаватися до чогось невдало схожого на поетичне перебільшення. Щодо поезії, у тому ж 2020 році Нобелівську премію з літератури отримала ще одна жінка – Луїза Глюк (Louise Glück).

О переклади! Навіть прізвище Нобелівської лауреатки перекладають по різному Глюк або Глік. А перекласти справжню поезію так, щоб інші відчули й зрозуміли оригінал, справа делікатна й не можлива без поетичного таланту.

Через чудовищную эту реку–речь –  К тебе, чтобы тебя предостеречь

Жизнь вкрадчиво, твою природу нежа,  Прельстит тебя, потворствуя тебе же.

Ці слова від Луїзи Глюк у перекладі Володимира Гандельсмана дивно алюзують до перспектив Нобелівської премії  Емманюель Шарпантьє й Дженніфер Дудни.

То ж про хімію і жінок.                                                                                                                                                                                 Вперше в історії неодноособову Нобелівську премію отримали виключно жінки.

Француженка Емманюель Шарпантьє й американка Дженніфер Дудна Нобелівські лауреатки 2020 р. з хімії за відкриття методу редагування геному. Вони йшли до цього не один рік через міжнародне визнання й численні премії та нагороди.

Прес-реліз Нобелівського комітету у компліментарному дусі відзначає, що  «Еммануель Шарпантьє і Дженніфер Дудна відкрили один із найбільш витончених методів генної інженерії — технологію редагування генома CRISPR-Cas9. З її допомогою дослідники з надзвичайно високою точністю можуть змінювати ДНК тварин, рослин і мікроорганізмів».

Звісно без досконалих фізичних приладів та інструментів подібне вивчення біологічних об'єктів на мікроскопічному рівні було б не мислимим. Фізика, хімія, біологія разом здатні майже на все. Неабияк сприяє цьому і співпраця вчених різних країн та національностей. Не випадково, француженка Еммануель Шарпантьє працює в дослідницькому Інституті інфекційної біології Макса Планка у Берліні (до речі, директором), а  Дженніфер Дудна у Каліфорнійському університеті, лабораторії якого відомі піонерськими фізичними дослідженнями. Серед них і ядерні (зокрема, розробка американської зброї), і суперкомп'ютери (саме там і придумали цю назву). А син Дженніфер у цьому ж університеті зараз вивчає електричну інженерію та комп'ютерні науки.

Додам, що за Нобелівською премією чарівних жінок  стоїть ціла низка резонансних відкриттів, яка розпочалася з вивчення захисту бактерій від вірусів. З'ясувалося, що ті навчилися проводити своєрідне щеплення, вбудовуючи в себе фрагменти ДНК вірусів, а потім швидко розпізнавати такі фрагменти і розрізати ворожі ДНК. Цю технологію генетичних ножиць розвинули й вдосконалили Дженніфер та Еммануель. Після великої складної винахідливої роботи як наших героїнь, так і багатьох інших дослідників з різних країн світу, стало можливим не тільки розрізати ДНК, а й вирізати обрану дільницю та навіть замінювати її іншою.

У найближчій перспективі з'являться нові потужні методи лікування генетичних захворювань, підсилення імунітету, подолання невиліковних раніше хвороб. Нові підходи до біотехнологій, виведення корисних рослин та мікроорганізмів.

Але не це робить досягнення Еммануель Шарпантьє і Дженніфер Дудни найбільш грандіозним за останні десятиріччя.

Ми на порозі зміни людини і самого людства, етнічних, етичних, моральних та правових проблем і змін. Потрясінь та заборон, появи нових різновидів людей. Вдосконалень та неминучих помилок. Після появи інструментарію це вже не фантастика, а лише питання часу.

Вже вчора за $169 можна було купити дитячий набір, який дозволяє вбудувати в ДНК звичайних дріжджів чужорідний для них ген білка, щоб вони після недовгої перебудови стали світитися у темряві зеленим.

З'явилися біохакери, які пробують на собі більш радикальні заміни і пропонують це придбати іншим. Безболісний укол, і через рік-півтора в усіх Ваших клітинах працюватимуть вже перебудовані ДНК.

Починається нова історія людства. Освоєння невагомості космосу, підвищеної радіації поза земним захистом, зниженої гравітації на Місяці та Марсі. Нові властивості та можливості людям стануть у нагоді. Історію не зупинити.

А жінки, знову і знову змінюють нас. Будемо сподіватися, шо на краще.

 

Цю невелику історію про великі майбутні зміни, про розум, талант та наполегливість жінок я написав у другий вівторок жовтня -  міжнародний день жінок у науці, технологіях, інженерії та математиці, тобто у STEM (Science, Technology, Engineering and Maths). Скорочено це свято називають ALD (Ada Lovelace Day) на честь Ади Лавлейс, дочки великого англійського поета Джорджа Гордона Байрона. Та її вплив на сьогодення значно більший, ніж її батька, лорда Байрона.

Ада Лавлейс цікавилась наукою та інженерними проблемами: залізничним транспортом, телеграфом, магнетизмом, інтелектом тварин, фотографією, теорією ймовірностей (йшла перша половина 19-го сторіччя).  Але в іншій сфері знаходяться її новації, без яких неможливо уявити наш сучасний комп'ютеризований світ. Вона першою запропонувала ідею циклів та умовних переходів у програмуванні. Фактично вона й була першим програмістом та ідеологінею обчислюваних машин, вважаючи, що за їх допомогою можна розв'язувати будь-які задачі, сформульовані математичною мовою. Моделювати, створювати симуляції, наприклад, розв'язати задачу трьох тіл і навіть більше. «Суть і призначення машини залежать від інформації, яку ми в неї вкладаємо. Машина зможе писати музику, малювати картини і покаже науці такі шляхи, які ми ніколи і ніде не бачили». Через сто років Алан Тюрінг у роботі «Обчислювальні машини і розум» сперечався з «запереченням Ади Лавлейс» відносно можливостей обчислювальних машин.

Серйозне занурення Ади Лавлейс у цю тему почалося зі знайомства з Чарлзом Беббіджем, який проектував і намагався збудувати механічну обчислювальну машину, а також з роботи над перекладом конспекту його лекцій з французької на англійську. Переклад вийшов у рази більшим за оригінал, оскільки Ада супроводжувала його своїми коментарями та прикладами. Чарлз Беббідж не заперечував.

Зі святом, дівчата та жінки!

Без вас світ був би іншим! Ні! Це був би не світ, а темрява.

Гарного всім настрою, оптимізму та світлих посмішок!