Земля являється динамічною фізіологічною системою, яка включає в себе біосферу і підтримує нашу планету більше трьох мільярдів років у гармонії з життям.
Гіпотеза «Гея» позиціонує Землю, як суперорганізм, який за допомогою саморегуляції здатний підтримувати основні параметри середовища на сталому рівні. При різних рівнях енергії, що надходить від Сонця, температура поверхні планети може залишатися приблизно на досить стабільному рівні.
У мертвому світі ентропія завжди наростає. Надана сама собі, атмосфера неживої планети рано чи пізно врівноважує власний вміст, досягаючи енергетичного спокою. Протидія ж ентропії це розвиток життя, що споживає енергетично активні елементи і викидає мертвий шлак. Отже, планета з атмосферою з вуглекислого газу має найменші шанси на життя. Навпаки, присутність кисню має вказувати на присутність життя.
У 2008 році група вчених під керівництвом професора Брента Крайстнера з факультету біологічних наук університету Луїзіани виявила, що за здійснення майже всіх опадів можуть відповідати бактерії, зокрема Pseudomonas syringae. Було доведено, що бактерії можуть подорожувати з хмарами на далекі відстані та бути причиною опадів у всьому світі за досить високих температур. Це відкриття вважається ще одним підтвердженням гіпотези Геї.
Гея здатна регулювати свою температуру, щоб вона була оптимальною для життя. І хоч вона може відхилятись від цієї «оптимальності», все ж ця саморегульована система за рахунок взаємодії живої речовини з неорганічною матерією створює на планеті найоптимальніші умови для підтримки та гармонізації життя. Тобто, планетарна система функціонує як єдиний живий організм, який враховує потреби усіх організмів та «підлаштовує» до них довкілля: «Життя та довкілля розвиваються разом як єдина система, завдяки чому не тільки види, що залишають найчисельніших нащадків, мають тенденцію успадковувати довкілля, але й довкілля, яке сприяє найчисельнішим нащадкам, залишається сталим»
Підхід В. Вернадського в його працю «Біосфера» показує аналогічні погляди: «Життя є великим, постійним і безперервним порушником хімічної зашкарублості нашої планети. Ним у дійсності визначається не лише картина оточуючої нас природи, створювана фарбами, формами, спільнотами рослинних і тваринних організмів, працею і творчістю культурного людства, але його вплив йде глибше, пронизує більш грандіозні хімічні процеси земної кори. Немає жодної значної хімічної рівноваги, у земній корі, у якій не виявився б основним чином вплив життя, який накладає незгладний відбиток на усю хімію земної кори. Життя не є, таким чином, зовнішнім випадковим явищем на земній поверхні. Воно найтіснішим чином пов'язане зі створенням земної кори, входить у її механізм і у цьому механізмі виконує неймовірно важливі функції, без яких він не зміг би існувати». Попри брак експериментальних даних та наукових досліджень у цій сфері, український біохімік переконаний, що космічний механізм не містить у собі випадковостей, а «хімічна енергія біосфери в її дієвій формі виявляється з променевої енергії Сонця сукупністю живих організмів Землі – її живою речовиною»
Отже, наша планета підтримує себе і регулює усі космічні та земні процеси, створюючи найоптимальніші для життя умови. Внутрішня енергія живої речовини розтікається і намагається захопити увесь доступний простір. Попри відмінності, які є між вченням В. Вернадського та гіпотезою Геї в її традиційному розумінні, все ж варто підкреслити, що у світлі нових технологій теорія українського біохіміка, у якій жива речовина тісно взаємодіє з космічною енергією та здатна впливати на функціонування усіх оболонок нашої планети, заслуговує на більш ґрунтовне дослідження та аналіз. Особливої актуальності ця тема набуває у зв'язку з тезою В. Вернадського про те, що еволюційний процес спрямований до усвідомлення глибинного зв'язку між усіма оболонками нашої планети, живою речовиною та космічними тілами, регулюватиме усі планетарні процеси.
Відходи одного організму – це їжа для іншого. Не спроможна відрізнити чиюсь їжу від чужих відходів, система Геї переробляє матерію на глобальному рівні". Такі висновки збігаються з результатами експериментування з комп'ютерною моделлю Дж. Лавлока. Однак, якщо Гея здатна регулювати всі процеси, які відбуваються на її поверхні, чи можна це інтерпретувати з тієї точки зору, що вона може знайти шляхи виходу із тієї кризової ситуації, в якій опинилась наша планета через викиди сміття та шкідливих речовин? Погляньмо на це питання під таким кутом: сьогодні наша планета й людство опинилися у ситуації вичерпання ресурсів, забруднення довкілля та перенаселення планети. Водночас ми спостерігаємо появу нових способів боротьби з цими труднощами: винайдення нових матеріалів і переорієнтація світового виробництва на використання альтернативних джерел енергії, але також ми є свідками глобальної епідемії та різноманітних катаклізмів, які зменшують населення Землі. Тому, якщо вважати Гею живим розумним організмом, то складається враження, що вона цілеспрямовано створює умови, які дозволять подолати кризу та стабілізувати стан довкілля.
Процес пізнання завжди тотожний процесу життя: "Живі системи – це когнітивні системи, а життя як процес – це процес пізнання. Це твердження справедливе для всіх організмів із нервовою системою та без неї". Цей висновок покладено в основу твердження, що наша планета не просто живий, а й розумний організм, котрий здатний мислити. І мислить вона за допомогою власної нейронної системи, яка називається людство, де кожна людина являється маленьким нейроном відповідаючий за створення та передачу інформації та інше. Гея – велика матір Земля думає та мислить людьми і наші сни це сни матері Землі, а ми її невідємна складова і досить важлива тому, що ми її інтелект, розум та свідомість і без неї ми ніхто. Гея й справді здатна керувати не лише біологічними процесами, а й психічними з поширенням у сфері людської свідомості необхідні думки та ідеї. Раціональність Homo Sapiens виявляється не тільки людським власним надбанням, а формується з допомогою Геї, яка безпосередньо здатна впливати на людину, як на свій нейрон та людство, як власну нейронну систему за допомогою, якої Вона мислить та творить життя.
