Метафізика війни тісно пов'язана з явищем перемін.
Постійними в цьому світі є тільки зміни. Зміни у свою чергу це вібрація, рух, час і цикл, який розгортається та згортається від найтоншого та найшвидшого до найповільнішого і найгрубішого у просторі, утворюючи матерію.
Яким чином правильно сприймати та розуміти самі зміни їх причини та необхідність не може однозначно сказати ніхто, але наприклад у древній ведичній культурі суть чи причину змін приписували верховній божественній тримурті, яка була причиною та символьним вираженням змін і головними божественними персонажами божественної трійки були;
- Крішна – сила, яка створювала нові явища, змісти, матерію… Прогрес життя
- Вішна - сила, яка відповідала за збереження всього живого, це сила яка держить життєвий баланс від атома і до всесвіту… Збереження Життя
- Шива — сила, яка відповідала за знищення недосконалості та старих віджитих укладів, матерії, часу і простору…сила яка знищує, руйнівна сила. Знищення життя, війна.
А знаходились ця трійка сили в особистості Брахми – верховного божества на чолі всесвіту, маленьким прототипом якого являється людина.
Тобто з цього виходить, що війна це цілковито природній процес, який призначений для руйнування старих укладів, старого стану матерії для того щоб народились нова і так цикл за циклом і період за періодом. Війна це завершення старого циклу та початок нового, війна це третя складова загального процесу життя. Тобто даний процес невідворотній коли приходить час зміни якості матерії, де любий ріст чи трансформація не можлива без цього явища. Цей процес подібний до рільництва та завжди тотожний смерті, яка також невідворотня та являється невід'ємним процесом життя.
Війна приходить з мінусовою часовою фазою або з плюсовою; з плюсовою коли концепт майбутнього циклу сформований людиною чи групою осіб, тоді війна розорює суспільне поле, щоб вкинути туди зерна нової, альтернативної світоглядної концепції, або з мінусовою фазою, коли пора вже жити за новим устроєм, а суспільна матриця зациклена ще на старій моделі життя, тоді війна може тривати доти поки не буде сформований чіткий світоглядний концепт готовий для втілення.
З послідуючого випливає, що причиною війни може бути, або уже готовий світоглядний концепт чи парадигма, яка визріла у часі для того щоб втілитись в матерії, або час для втілення парадигми прийшов, але еволюційно її ніхто не втілює. Тобто якщо слідувати духу часу то можна розвиватись без війн, вчасно втілюючи ту чи іншу концепцію розвитку згідно часу. Або революційним коли початком трансформації стає війна. Тобто війна не являється абсолютно обов'язковим обов'язковим явищем та може бути нейтралізована у випадку слідування еволюційному часу трансформації чи життя в цілому.
Коли концепт майбутнього, який ініціював війну та під час війни уже чітко визначився та визрів до втілення то війна буде швидкою з мінімальними втратами. Але якщо фаза мінусова і концепт ще не сформований тоді вона триватиме рівно стільки і рівно там, де він тобто концепт повинен визріти і втілитись. Тому заради швидшої перемоги той інтелектуальний актив творців, які здатні творити повинні консолідувати зусилля за для народження чіткої світоглядної конструкції, якої вимагає час перемін: світоглядної конструкції, конструкції суспільства, економіки, держави, безпеки, моралі, взаємодії… Якщо цього не зробити людям на території яких війна то вона може затягнутись на довший час, а в замороженому виді тліти століттями, обрікши народ та його територіальний імператив на постійні біди, голод, бідність, поневіряння до того часу допоки вони не трансформують себе, свій устрій та порядок згідно властивості часу на власній території.
На території України триває жорстока війна в яку втягнутий увесь український народ, а це причина того, що частина думаючого суспільства повинна взяти на себе відповідальність консолідувати зусилля по створенню альтернативної моделі суспільства, держави, економіки, безпеки та взаємовідносин. Війна також вимагає вдосконалення або зміну світоглядної конструкції тобто матриці мислення, як особистості так і народу.
Відповідальність за перемогу та завершення війни несе також інтелектуальна еліта яка має народити концепт майбутнього за для швидшого наступу перемоги у війні. Бо якщо цього не буде зроблено війна тлітиме надалі в тій чи іншій формі.
І на послідок, щоб уникнути явища будь якого конфлікту уникайте призначенням себе у статус жертви. Якою б безвихідною не була ваша ситуація, намагайтеся не звинувачувати у цьому ніякі зовнішні сили: історію, державу, начальство, расу, батьків, фазу місяця, дитинство і так далі. У той момент, коли ви звинувачуєте когось чи щось, ви підриваєте свою власну рішучість щось змінити і збільшуєте вакуум безвідповідальності, який так люблять наповнювати демони та демагоги, бо в такому випадку паралізується ваша священна воля. Загалом намагайтеся поважати життя не тільки за його чари, але й за його труднощі. Вони є частиною гри і добре, що вони не є. Щоразу, коли ви перебуваєте у розпачі або на межі відчаю, коли у вас є біда або труднощі, пам'ятайте: це життя говорить з вами мовою необхідності, яку ви повинні засвоїти. Тому війна це крайня необхідність продовження життя коли всі еволюційні методи розвитку з тих чи інших причин не спрацювали.
