Мережева Держава.

Державна Доктрина — «Мережева Держава».

Дефініція поняття громадянин в мережевій державі визначається , як співзасновник та співвласник; з накопичувальним банківським рахунком та кожномісячним нарахуванням справедливо розприділеного прибутку з використання загально національних благ. Весь добробут держави зводиться до фінансового показника на особистому рахунку її громадянина .

Ці поняття та положення повинні бути вказані в суспільному договорі та проведені через референдум . Держава подібно кооперативу складається з самодостатніх громад. Кодекс громадянина (конституція людини — громадянина) , громадський суспільний договір (конституція громади) та загальнонаціональний суспільний договір (народна конституція) виступає первентивним правовим принципом під які відбувається правова консолідація всіх законів та нормативно-правових документів.

Мережева держава розглядається , як парламентська республіка з двохрівневим парламентом з нижним рівнем уповноважених, які обирають менеджерів та законодавчу вищу палату з розряду спеціалістів. Процес управління в МД завжди передбачає наявність суб'єкта (того, хто керує) і об'єкта (того, ким керують). Держава керує процесами , а державою, як об'єктом керує пряма дія нації – організованого народу з аудиторсько наглядовою функцією її громадян, закріпленою за нижньою палатою парламенту та похідною від неї Громадською Магістратурою.

Парадигма держави мережевого типу з прямою громадянською дією полягає в системі управління, де відповідний уповноважений громадянин громади може безпосередньо брати участь в управлінні державою ; де вічева система прямої демократії діяла б у вертикальних та горизонтальних прошарках структури влади. Проект нової держави, як громадської мережевої конструкції асоціюється з альтернативною державною синергетичною парадигмою. Конструктивна еволюція держави тягне за собою еволюцію особистості, людини, свідомого громадянина, громади та формує громадську мережу , яка виправляє нерівність інтегральної системи суспільної власності .

Мережева Держава повинна засновувати на місцях громадську мережеву корпорацію обєднану в консорціум з передачею її повного господарського контролю.
Майбутнє – за мережевими національними державами-корпораціями. В революційному становленні переможуть мережеві держави, які одночасно будуть і духовними громадами, мережевими діловими корпораціями та військовими базовими структурами – громадськими легіонами. Вони виростуть із особливих зародків – своєрідних приватних ініціатив та інноваційних компаній.

Для того, щоб розвитися у мережеву українську духовно-економічно-військову державу-громаду, громади потрібні стати, як:
• організована духовна громада – Собор.
• політична структура – ячейка партії.
• господарська організація – громадською корпорацією.
• військовим легіоном – базовою частиною армії.

Першочерговим завдання мережевої держави буде являтись підтримка національної ідеї, як головного вектору держави і духом всієї законодавчої консолідації.

Істина завжди знаходиться на ближній дистанції, це завжди пряма дія та пряма дорога. Чиста демократія це не спостереження , а особиста дія і участь. Потрібно відновити інституції прямої громадянської дії та твердо закріпити їх в законах та в громадянській культурі. Реконструювати згідно вимог сьогодення вічеве( механізм референдумів) право на Україні, та надати йому форму прямої демократії з налаштуванням до сучасних умов управління суспільними процесами.

Задумайтесь, при даній демократичні системі Ми один раз віддали свій голос і на тому все завершилось, ніякої особистої відповідальності та мотивації обранця громадян служити громаді крім задоволення своїх шкурних намірів. У делегованому методі народовладдя закладена підміна понять здійснення демократичного життєдіяльного процесу.

Вищу владну функцію в Мережеві Державі буде відігравати двохпалатний парламент.

Сучасний демократичний парламентаризм це колективна безвідповідальність та законотворче невігластво. Тому ми пропонуємо модель громадянського республіканського парламентаризму з відповідальними уповноваженими на контракті.Алгоритм роз приділення влади в державі простий; парламент генерує законодавчу базу — верхня палата-законодавча функція. Нижня палата приймає внутрішні та зовнішні важливі рішення — установча функція: формує та затверджує склад уряду та всі важливі державні пости.
Що у низу, то у верху; двохфункційний парламент нижньою палатою опускається в область а потім в громаду в яких утворює Відповідні Громадські Магістратури прямої дії.

Двохпалатний парламент Мережевої Держави складений з двох палат , де Верхня Палата законодавчий орган народних обранців з ряду спеціалістів по партійних відкритих списках на чотири роки в кількості 5 людей з області (по принципу сенату). Нижня контролююча та установча, єдина володіюча правом вето. Нижня палата розприділена на малу 24 чоловіки ( один з області) та велику ( 2400 чоловіки по одному з громади) ради , сформована з громадських уповноважених на контракті – одна громада один представник. Представник в нижню палату уповноважується громадою на два роки. Основний об'єкт діяльності уповноваженого Громадська Магістратура та Парламент. Уповноважені нижньої палати парламенту мають в своїй компетенції можливість організації швидгого референдуму по важливим для народу рішень, володіють інструментом прямої дії, який здійснюється методом ознайомлення громади голосуванням або прозорим підписним листом , затверджують чи відхиляють важливі для народу рішення. Уповноважений має трьох заступників та утримується з бюджету громади. Верхня палата обирається по партійних відкритих списках по стандартній виборчій системі з ряду компетентних осіб та займається виключно законодавчою діяльністю, несе відповідальність за консолідацію та дієвість законодавчої платформи. Нижня палата формує та контролює уряд . Уряд носить виключно виконавчий адміністративно – правовий характер. Нижня палата може ініціювати законопроекти , працює над питаннями громад, може ініціювати та організувати процес імпічменту президента та відставку уряду. Готує «низову» частину бюджету на затвердження. Виконує функцію наглядової ради. Може знімати суддів, прокурорів, розглядати справи будь яких чиновників державного рівня. Мають спеціальні комітети з відповідними службами.

Громади з часом можуть об'єднуватись переслідуючи ціль господарської доцільності формуючи громадські мережі та краї , як воєводства з розвинутою структурою базової громадської армії; наприклад Львівський край ( райони можуть зникнути , а області трансформуватись в край) уповноважує в нижню палату своїх представників в нижню палату , нижня палата методом вибору формує вищу законодавчу експертно-наукову раду та ставить її під присягу. Таким чином Верхня та нижня Палати утворять новий парламентський політичний концепт . Більшість повновадень президента країни переносяться на парламент. Таким чином форма правління республіки стає чітковираженою парламенсько призидентською республікою. Нижня палата має повноваження скликати Всеукраїнські Національні Збори при прийнятті важливих стратегічних державних рішень

Для більшої відповідальності громадян перед власними владними повноваженнями вводиться обов'язкове голосування з штрафом в одну мінімальну зарплату та позбавленні громадянства при повному ігноруванні цього обовязку . Громадянин має бути відповідальний за свою державу. Право на управління власною державою це право та обовязок одночасно.

Двохпалатний Парламент будучи повновладним органом, формує політично відповідальний перед ним уряд. У парламентській республіці президент являється виконавчим директором держави, а голова уряду головою виконавчої влади. Виконавча влада належить главі уряду , прем'єр-міністру, який має всі необхідні державно-владні повноваження для здійснення урядової політики; Уряд несе політичну відповідальність перед парламентом та перед власним народом. Уряд несе солідарну відповідальність: недовіра голові уряду тягне за собою відставку всього уряду.

Президент не несе відповідальність за діяльність уряду. Вона покладена на главу уряду; президент не може на власний розсуд відправити у відставку главу уряду, але за рекомендацією голови уряду може відправити у відставку будь-якого члена уряду; в законодавчій області президент парламентської республіки наділений правом законодавчої ініціативи, погодженої з урядом; акти, які видаються президентом, потребують контрасігнатури, тобто підпису прем'єр-міністра або міністра, які і несуть за них відповідальність. Без такого підпису акти президента недійсні. У парламентській республіці ключова фігура в державі — голова уряду. Весь політичний спектр країни представлений і структурований через уряд партійної більшості. При наявності потреби чіткого конструювання політичної системи парламентська модель являється максимально природною і втілює ідеали партійного правління.

Двохпалатна парламентська система забезпечує єдність дій виконавчої і законодавчої влади, повну підтримку законодавчих ініціатив уряду . Парламентаризм , вічеве право та козацька управлінська традиція являється природнім генетичним вираженням української управлінської культури.