Перемога чи поразка в сучасній війні це не фізичний стан, а висновок розуму.
Когнітивна війна — це війна змістів, світоглядів, інтерпретацій, картин світу, фундаментальних підстав буття, ідентичностей, концепцій минулого, сьогодення і майбутнього, які закладені у твори культури, в політичну пропаганду, в моделі освіти, в наукові доктрини і методології аналізу. Ціллю когнітивної війни являється ураження свідомості і розуму через нав'язування власної моделі дійсності.
За останні роки почали більше приділяти увагу гібридній війні особливо інформаційно-психологічній її складові в ядрі якої знаходиться когнітивне інформаційне ядро.
Когнітивне ядро це сфера розуму та свідомості, яка керує поведінкою, вибором, мотивацією та безпосередньою діяльністю людей. Когнітивне ядро це своєрідний світоглядний процесор прийняття рішення, своєрідна матриця свідомості, яку постійно намагаються оволодіти ті чи інші опоненти.
За володіння когнітивного ядра завжди точиться постійна смертельна боротьба(найбільше людських жертв було на основі релігійних та ідеологічних війн), своєрідна когнітивна війна. Війни за свідомість – найдавніші війни в історії цивілізації та причини будь-яких інших війн.
У когнітивній війні людська свідомість стає полем бою з метою зміни не тільки думки людей, але їх вибору, мотивації та дії. При успішному проведенні вона формує і впливає на індивідуальні і групові думки і поведінку на користь тактичних або стратегічних завдань агресора. У своїй крайній формі вона потенційно спроможна спричинити розбрат і розколоти ціле суспільство так, що воно втрачає колективну волю до спротиву намірам агресора. Це надає можливість супротивнику підкорити суспільство не вдаючись до відвертої сили чи примусу.
Цілі когнітивної війни можуть бути обмеженими близькими горизонтами. Або вони можуть бути стратегічними, коли кампанії ведуться десятиліттями. Окрема кампанія може мати обмежену мету запобігання проведенню запланованих військових маневрів або змусити до зміни певної державної політики. Декілька послідовних кампаній можуть бути розпочаті з довгостроковою метою підриву цілих суспільств чи альянсів, виклику недовіри до уряду, згортання демократичних процесів, підбурювання до громадянських заворушень або провокування сепаратистських рухів.
Сьогодні когнітивна війна, заради досягнення своїх цілей, поєднує в собі кібернетичні, інформаційні, психологічні засоби, а також засоби соціальної інженерії. Вона використовує переваги Інтернету і соціальних мереж задля спрямування на впливових осіб, конкретні групи і велику кількість громадян у суспільстві, вибірково та серійно.
Вона прагне посіяти сумніви, запровадити суперечливі наративи, поляризувати громадську думку, радикалізувати групи і спонукати їх до дій, які можуть зруйнувати або розділити згуртоване суспільство. А дуже поширене використання соціальних мереж і технологій «розумних» пристроїв в країнах — членах Альянсу може робити їх особливо вразливими для атак такого виду.
У когнітивній війні перевагу отримує той, хто робить хід першим і обирає час, місце і засоби наступу. Когнітивна війна може вестись за допомогою різноманітних векторів і засобів. Відкритість платформ соціальних мереж дозволяє супротивнику легко націлюватись на індивідуумів, обрані групи і громадськість за допомогою соціального меседжингу, впливу через соціальні засоби інформації, селективного поширення документів, розповсюдження відеоматеріалів тощо. Кібернетичні засоби надають можливість полювати, здійснювати хакерські атаки і стежити за індивідуумами і соціальними мережами.
