Досить серйозні напрацювання в інформаційно-комунікаційній галузі з'явилися в 1962 році, коли Віктор Глушков представив проект Загальнодержавної автоматизованої системи обліку та обробки інформації (ЗДАС), яка призначалася для автоматизованого управління всією економікою СРСР.
ЗДАС була націлена на те, щоб стати загальнонаціональною комп'ютерною мережею віддаленого доступу в реальному часі, створеної на основі існуючих телефонних мереж. Амбітна задумка передбачала охопити більшу частину Євразії — кожен завод, кожне підприємство планової економіки своєрідною електронною «нервовою системою». Ця мережа вибудовувалася згідно ієрархії трирівневої піраміди з центральним комп'ютером в Москві, пов'язаним з більш ніж 200 комп'ютерами регіональних центрів і великих міст, які в свою чергу з'єднувалися з 20 тисячами комп'ютерів в ключових районах виробництва національної економіки.
Сьогоднішній інтернет у формі єдиної глобальної мережі, як простір для інформаційної свободи демократії і комерції — переживає серйозну деградацію . Компанії і держави намагаються акумулювати накопичений он-лайн досвід, щоб виробити правила, розділити загальний простір на сегменти. Тому, в майбутньому нас чекає не єдиний інтернет, а декілька окремих он-лайн еко-систем.
Завдання, яке хотів вирішити Віктор Михайлович Глушков, вражає. Вчений замахнувся ні багато ні мало на передачу комп'ютерам управління економікою СРСР. Навіть сьогодні уявити подібне досить важко. На початку 60-х років Глушков представив керівництву СРСР проект своєї системи.
Він пропонував покрити країну обчислювальною мережею. Але зовсім не аналогом теперішнього Інтернету. Все куди складніше. Мережа повинна складатися з двох ярусів. На першому — об'єднати єдиними каналами зв'язку близько 100 потужних обчислювальних центрів, розташованих у великих промислових містах і економічних районах. До цих потужних центрів під'єднати близько 20 тисяч дрібних з другого ярусу. Головна мета системи — вести постійний облік і контроль за будь-якою точкою в гігантській економіці країни. Зрозуміло, що в такій ситуації людський фактор зводився до мінімуму, а економіка ставала прозорою і чесною.
В ті часи своїм шляхом йшли американці. У 1969 році в США була створена суто інформаційна мережа АРПАНЕТ, потім СЕЙБАРПАНЕТ, які з'єднали кілька міст країни. По суті, це були прообрази Інтернету. Цікаво, в ті ж роки в західній пресі з'явилися статті про роботи Глушкова, хоча вони були засекречені. Заголовки однозначно вказують мету, куди мітили автори, наприклад, «Перфокарта управляє Кремлем», «Цар радянської кібернетики В.М. Глушков пропонує замінити кремлівських керівників обчислювальними машинами».
Володимир Бетелін, Академік РАН:
Якби проект Глушкова був реалізований, це був би величезний прорив для країни. І можливо, тієї економічної кризи, в який ми потрапили в 80-х роках, не відбулося. Можна тільки дивуватися масштабу ідеї Глушкова. Адже він створив комп'ютерну модель планової економіки СРСР, продумав її закони, всю технологію її функціонування. Звичайно, не можна ставити поряд Інтернет і проект Глушкова. Адже Інтернет — це просто інформаційний простір, де все пов'язані з усіма і можуть вільно спілкуватися. А проект Глушкова — це жорстко ієрархічна система, в ній розписано, куди повинна надходити і яка інформація, як обмінюватися даними, кому і що є. Щоб замахнутися на створення подібної системи, потрібен не тільки дуже великий науковий талант, а й дуже велика сміливість.
Ві́ктор Миха́йлович Глушко́в — український радянський вчений, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.
Сформулював поняття кібернетики як наукової дисципліни з комплексною методикою досліджень, визначив проблеми найефективнішої взаємодії людини з машиною і шляхи їх розв'язання. Запропоновані ним побудови «око-рука», «читаючий автомат», самоорганізуюча структура поклали початок новим прикладним технологіям, унікальним розробкам, пов'язаних зі створенням так званого штучного інтелекту.
Під безпосереднім керівництвом академіка Глушкова розроблені та впроваджені в практику унікальні автоматизовані системи управління, що на той час не мали аналогів у світі. Це, зокрема, АСК «Львів» та «Гальванік», які успішно працювали на львівському заводі «Електрон», київському «Арсеналі», інших підприємствах колишнього Радянського Союзу. В очолюваному ним інституті розроблена серія відомих ЕОМ, серед яких — «Київ», «Дніпро», «Промінь» та інші.
Віктор Глушков своїми фундаментальними працями в галузі алгебри, математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин і їх практичного втілення ще за життя здобув визнання міжнародної наукової громадськості.
Наприкінці 60-х під керівництвом В. М. Глушкова були розпочаті роботи зі створення універсальної ЕОМ «Україна» на базі архітектури, відмінної від звичних принципів фон Неймана, але ця система не була реалізована за відсутності в той час необхідної елементної бази. Базові ідеї зі створення розвинених архітектур ЕОМ з розвиненими засобами підтримки високорівневого програмування були узагальнені в монографії Глушкова (в складі авторського колективу) «Вычислительная машина с развитыми системами интерпретации». Наприкінці 70-х Глушков запропонував принцип макроконвейерної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд та даних (в сучасній класифікації Флінна — MIMD) як принцип реалізації нефоннейманівської архітектури. Саме в таких архітектурах Глушков бачив перспективи розвитку систем з надвисокою продуктивністю обчислень. Макроконвейерна ЕОМ була розроблена Інститутом кібернетики та впроваджена в серію як ЕС-2701 (1984) та ЕС-1766 (1987). На той час це були найбільш швидкодіючі в СРСР системи з номінальною продуктивністю, яка перевищувала 1 млрд оп/с. Ці системи дозволяли ефективне масштабування за рахунок багатопроцесорної архітектури та динамічну реконфігурацію. Вони не мали аналогів у світі.
https://commons.com.ua/uk/ogas-v-m-glushkova-istoriya-proekta-postroeniya-informatsionnogo-obshhestva/?fbclid=IwAR0TEHdFOrMyQRYg3xw8GLMwtm0K2-uM0x204TuTtHLokqUeBlR-NJat3WA
Під керівництвом В. М. Глушкова була створена унікальна «Енциклопедія кібернетики» (українською в 1973 , російською в 1974 ), яка не мала аналогів у світі та стала першою фундаментальною працею, в якій висвітлювались теоретичні аспекти кібернетичної науки, її застосування до таких галузей як економіка, біологія, техніка. Певною мірою така всеохопність енциклопедії характеризує і діяльність самого Глушкова в цій сфері, яка була різнобічною і нетривіальною.
https://kpi.ua/ru/glushkov-book?fbclid=IwAR3R0N7wxaaGZDrN9PC9rPoz8mlY3vlUMho_L819e1MeptDHpgMJk0_Kgqo
Глушковим були розроблені принципово нові підходи до створення систем обробки інформації, які кардинально змінили уяву про теорію систем управління та теорію обчислювальних систем, підготували основу для нового етапу розвитку науки про інформацію.
1962 В. М. Глушков розпочав роботи над проєктом, масштаби якого в галузі інформаційних технологій не мали і не мають аналогів по сьогодні — Загальнодержавної автоматизованої системи (ЗДАС). Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проєкт Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проєкт так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.
Безпаперова інформатика розвивається винятково швидкими темпами <...> Зрощування засобів телекомунікації з машинною інформатикою (що реалізуються в мережах ЕОМ і ВЦ з віддаленими терміналами) вже призвело до появи нового терміну телематика. Найпалкіші апологети телематики пророкують, що вже недалеко той день, коли зникнуть звичайні книги, газети і журнали. Натомість кожна людина буде носити з собою «електронний блокнот», що становитиме собою комбінацію плоского дисплея з мініатюрним радіоприйомопередавачем. Набираючи на клавіатурі цього «блокнота» потрібний код, можна (перебуваючи в будь-якому місці на нашій планеті, викликати з гігантських комп'ютерних баз даних, пов'язаних в мережі, будь-які тексти, зображення (у тому числі і динамічні), які й замінять не тільки сучасні книги, журнали і газети, а й сучасні телевізори.
Премія НАН України імені В. М. Глушкова — премія, встановлена НАН України з метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України «За видатні досягнення в галузі кібернетики, загальної теорії обчислювальних машин і систем». Премію засновано у 1982 р. та названо на честь видатного українського радянського науковця Віктора Михайловича Глушкова. Починаючи з 2007 року Премія імені В. М. Глушкова присуджується Відділенням інформатики НАН України з циклічністю 3 роки.
