Основним об'єктом і суб'єктом «Мережевої Влади» повинен постати двохпалатний парламент з цілком новою системою та методоми управляння, приняття рішення та координації.

606d520d8c3ed.jpg

Двохпалатний Парламент розприділяється на дві функціональні частини: законодавча – верхня палата та установча — нижня палата. Верхня Палата являється делегованим законодавчим органом народних обранців по партійних відкритих списках, а Нижня контролююча та установча палата, сформована з громадських уповноважених на контракті – одна громада один представник, який уповноважується громадою на два роки. Згідно децентралізаційної політики українського уряду по перспективному плану на першому етапі реформи приблизно розраховано 100 об'єднаних територіальних громад на одну область, тоді загалом по Україні число буде приблизно кількість 2400 уповноважених на контракті представників громад. Вони мають у своїй компетенції можливість організації швидких локальних та глобальних референдумів по важливих для громади та держави рішень(швейцарський варіант референдумів в кантонах; уповноважені по своєму функціоналу являються організаційним інструментом прямої дії(прямої демократії)), які здійснюється методом ознайомлення громади з предметом вибору (голосуванням) з використанням прозорого підписного листа(електронний підпис); вони пропонують, затверджують чи відхиляють важливі для народу рішення. Уповноважений має трьох заступників та утримується з бюджету громади.

Верхня палата в свою чергу обирається по партійних відкритих списках по стандартній виборчій системі. Нижня палата з установчими функціями формує уряд. Уряд носить виключно партійний приорітет. Нижня палата готує законопроекти з низу, з середини громад, працює над питаннями розвитку громад, також може ініціювати та організувати процес імпічменту президента та відставку уряду. Готує «низову» частину бюджету на затвердження. Виконує функцію наглядової ради парламенту. Може ініціювати зняття суддів, прокурорів та розглядати установчі справи будь яких чиновників державного рівня. Мають спеціальні комітети з відповідними службами. Нижня палата має повноваження скликати Всеукраїнські Національні Збори при прийнятті важливих стратегічних державних рішень.

Необхідно розуміти суть негативної роботи теперішнього парламенту, який перетворився на комерційну фінансову біржу крупних гравців, включаючи також представників іноземних політично фінансових кіл. Якщо ми розділимо установчу та законодавчі функції парламенту та чітко закріпимо це на законодавчому рівні то ми зробимо з цього корупційного болота дійсно зразковий парламент, який буде займатись виключно державотворчими процесами на користь громадян країни, а не тільки служитиме кучці грошових мішків, які грають на політичному ринку за рахунок поту, крові та сліз власних громадян.


Громада уповноважує в нижню палату своїх представників, а політичні сили вже формують вищу законодавчу, таким чином Верхня та нижня Палати утворять базову владну інституцію — Двохпалатний Парламент. Більшість повноважень президента країни переносяться на парламент. Таким чином форма правління республіки набуває чітко виражених рис парламенської республіки.


Громади з часом можуть об'єднуватись переслідуючи ціль господарської доцільності, формуючи громадські мережі та краї, як воєводства з розвинутою структурою базової громадської армії.

Для більшої відповідальності громадян перед власними владними повноваженнями вводиться обов'язкове голосування та уповноваження з штрафом в одну мінімальну зарплату та позбавлення громадянства при повному ігноруванні цього обов'язку. Громадянин має бути відповідальний за свою державу.

Парламент будучи повновладним органом, формує політично відповідальний перед ним уряд. У парламентській республіці президент є главою держави, але не главою виконавчої влади, як у президентській республіці. Виконавча влада належить главі уряду, прем'єр-міністру, який має всі необхідні державно-владні повноваження для здійснення урядової політики; Уряд несе політичну відповідальність перед парламентом та перед власним народом. Уряд несе солідарну відповідальність: недовіра голові уряду тягне за собою відставку всього уряду. Президент не несе відповідальність за діяльність уряду. Вона покладена на главу уряду; президент не може на власний розсуд відправити у відставку главу уряду, але за рекомендацією голови уряду може відправити у відставку будь-якого члена уряду; в законодавчій області президент парламентської республіки наділений правом законодавчої ініціативи, погодженої з урядом; акти, які видаються президентом, потребують контрасігнатури, тобто підпису прем'єр-міністра або міністра, які і несуть за них відповідальність. Без такого підпису акти президента недійсні. У парламентській республіці ключові фігури в державі —голова парламенту, голова уряду та президент. Парламентська система забезпечує єдність дій виконавчої і законодавчої влади, повну підтримку законодавчих ініціатив уряду. Парламентаризм, вічеве право та козацька військова управлінська традиція являється природнім генетичним вираженням української управлінської культури.