Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» десятиліттями була символом української офтальмології, наукових досягнень і медичних інновацій. Саме тому будь-які підозри щодо непрозорого використання бюджетних коштів чи зловживань у такому закладі викликають особливий суспільний резонанс.
Останнім часом навколо Інституту накопичилася значна кількість фактів, які потребують не лише журналістичної уваги, а й ретельної перевірки правоохоронних органів та профільних державних інституцій.
Наталія Пасічнікова очолювала Інститут понад 16 років, а нині перебуває у статусі виконувачки обов'язків директора. Саме за цей період навколо установи виникла низка кримінальних проваджень, що стосуються різних напрямків діяльності закладу.
Найбільше обурення викликають історії, пов'язані з можливою торгівлею рішеннями лікарсько-консультативних комісій. У межах одного з кримінальних проваджень правоохоронці повідомили про затримання лікаря, якого підозрюють у вимаганні 7500 доларів США за вплив на оформлення документів для отримання відстрочки від мобілізації. Раніше також повідомлялося про ще один аналогічний випадок із затриманням медичного працівника за підозрою у подібній схемі.
Не менш серйозні питання виникають і щодо використання бюджетних коштів.
Слідство перевіряє обставини закупівлі медичного обладнання, де, за матеріалами кримінального провадження, йдеться про можливе штучне завищення вартості тендеру майже на 15 мільйонів гривень. У рамках розслідування проводилися обшуки у службових кабінетах керівництва Інституту, а також досліджуються договори із компанією-постачальником, яка протягом останніх років отримала десятки контрактів на десятки мільйонів гривень.
Ще масштабнішою виглядає історія із добудовою лікувального корпусу. Початкова вартість проєкту становила близько 275 мільйонів гривень, однак після укладення десятків додаткових угод вона зросла майже до 477 мільйонів. Саме понад 200 мільйонів гривень додаткових витрат стали предметом окремого кримінального провадження.
Окрему увагу заслуговують результати фінансової ревізії, про які повідомляють джерела. Йдеться про можливі фінансові порушення на понад 5,6 мільйона гривень, серед яких — необґрунтовані нарахування заробітної плати, премій та невраховане медичне обладнання. Остаточні висновки щодо цих матеріалів мають надати компетентні органи.
Не менш тривожно виглядає ситуація і з репутацією медичного закладу серед пацієнтів. У відкритому доступі можна знайти численні відгуки, в яких люди скаржаться на вимагання коштів під виглядом благодійних внесків, неофіційні платежі та інші прояви побутової корупції. Безумовно, такі свідчення самі по собі не є доказами порушень, однак їхня масовість свідчить про необхідність перевірки та належної реакції керівництва.
На цьому тлі особливе значення набуває конкурс на посаду нового директора Інституту. Якщо керівництво зміниться лише формально, а управлінська модель залишиться тією самою, це навряд чи дозволить відновити довіру до однієї з найвідоміших медичних установ країни.
Українська медицина потребує не лише сучасного обладнання та фінансування, а й максимальної відкритості, прозорого управління та невідворотності відповідальності. Особливо тоді, коли йдеться про державні установи, які утримуються коштом платників податків.
Усі наведені факти ґрунтуються на матеріалах кримінальних проваджень, відкритих джерелах та документах, що перебувають у розпорядженні правоохоронних органів. Остаточні правові висновки щодо дій конкретних осіб можуть бути зроблені виключно за результатами розслідування та відповідних судових рішень.
