Я поважаю себе, поважаю кожного із вас. А ви?
Коли зміниться країна?
Всі знають, чому змін немає. Так саме, всі знають, як їх зробити. Хтось за ці зміни бореться, а хтось на них просто чекає.
Причини пасивності, як правило, одні і ті ж: «все залежить не від нас, а від політиків, чиновників і т.д.» (список можна продовжувати до безкінечності). Хіба кожен окремо з нас може щось змінити?
А знаєте, можемо.
Кожен окремо.
Але одночасно.
Що для цього потрібно?
Майже нічого. Начебто дрібниця, але без неї нікуди.
Повага.
Повага до себе!
Ми повинні навчитись поважати самих себе, тоді зможемо поважати один одного, тоді зможемо вирішувати спільні завдання.
Людина, яка себе поважає, не викине сміття через вікно, не кинеться ламати футбольні ворота, не буде заглядати у шпарину сусіда чи сумку політика, не дозволить себе зневажати керівнику...
Людину, яка себе поважає, поважатимуть інші.
В країні, в якій люди поважають один одного, виконується закон.
Країну, в якій поважають себе громадяни, поважають інші країни.
Потрібні гроші, нові правила, довіра, — їх ще немає.
А повага?
У кожного із Вас є повага до себе?!
Якщо є до себе, то вона є і до інших.
Якщо немає до себе поваги, то немає чого її чекати від сусідів, колег, влади.
Усі складні питання насправді мають прості рішення.
Тож, можливо, саме повага є початком зміни себе та України?
Ми можемо в один день змінитись і змінити все навколо. Який це буде день?
День Конституції України, День Незалежності України чи ?..
Ми можемо почати з самоповаги, поваги один до одного та до своєї країни.
Я поважаю себе, поважаю кожного із Вас.
А Ви?
