На минулому тижні спільно з колегами зареєстрували постанову про звільнення Романа Насірова з посади голови Державної фіскальної служби.
Навряд чи потрібно пояснювати причини такого рішення. Про «успіхи» очільників ДФС в останні півтора року знає вся країна. У Facebook навіть є окремий хештег #Насіров. Задайте його в пошуку, і ви побачите, що думають люди про діяльність фіскальної служби.
Якщо підсумувати, можна виділити три причини (хоча насправді їх набагато більше), чому варто змінити керівництво ДФС.
1. Фіскальна служба, як і раніше, «кошмарить» бізнес податковою міліцією та різними контролерами.
Зокрема, у 2015 році податкова міліція вела понад 1700 кримінальних проваджень щодо ухиляння від сплати податків. Одночасно повідомлення про підозру було вручено у 175 провадженнях, а до суду були передано лише 50 проваджень. Тобто, податківці довели до суду менше ніж 3% кримінальних справ.
Насправді, кримінальні справи – інструмент шантажу і тиску на підприємства. Як і обшуки з автоматами («маски-шоу"), серед них "помилкові", виїмка документів та матеріальних цінностей, які через деякий час "губляться" та багато іншого.
Про жодну сервісну функцію навіть не йдеться. В уявленні фіскалів, платники податків – джерело їх особистого збагачення, а не люди, які дають їм роботу.
2. Зловживання з відшкодуванням податку на додану вартість.
Ще на етапі тестового запуску чинної системи електронного адміністрування ПДВ я попереджала про всі її недоліки. Як це у нас буває, хорошу ідею фіскали "адаптували" під власні потреби. Внаслідок цього система працює не на прозоре відшкодування ПДВ, а на ускладнення цього процесу та ще більшу його закритість.
Податок на додану вартість був і залишається одним з найбільш корупційних податків. Є підозри, що у 2015 році через аграріїв з бюджету могли "відмити" 21 млрд. грн. ПДВ. І це лише один приклад можливих зловживань.
Фіскали визнають, що "схеми" по формуванню фіктивного податкового кредиту нікуди не поділися, вони працюють. Але жодні махінації без участі самих працівників ДФС неможливі.
3. Провал інституційної реформи Державної фіскальної служби.
У квітні 2015-го року під час так званого конкурсу на посаду голови ДФС Роман Насіров пообіцяв докорінно змінити фіскальну службу. Пройшло півтора року і ми бачимо, що ДНК фіскалів не змінилося, воно залишилося "азарівським". Всі зміни існують виключно на папері, а ті, що є – косметичні, вони не порушують монополію фіскальної служби на маніпуляції і терор українських підприємств.
Самому Роману Насірову давали спочатку 100 днів на реформи, потім ще 100 днів і т.д., але віз й нині там. Змінюється прем'єри та уряди, а голова ДФС – на місці, як у відомій басні Крилова "А Васька слушает да ест".
Хочу нагадати, що навесні у профільному комітеті Верховної Ради України вже ставилося питання про відставку Насірова. Тоді я його не підтримала, бо вважала що зі зміною Уряду нарешті може змінитися й політика ДФС.
Цього не відбулося. І сьогодні немає жодних підстав говорити, що у 2017 році фіскали почнуть працювати по-іншому.
Безумовно, зняття та призначення голови фіскальної служби відноситься до повноважень Уряду, але парламент має право визначити своє політичне відношення до фіскальної політики, яку сьогодні уособлює Роман Насіров.
Крім того, нам усім варто зробити висновки з "конкурсу" на голову ДФС. Попри те, що він відбувався у прямому ефірі, а в конкурсній комісії були представники громадськості та поважні експерти, ми втратили півтора року.
Як так сталося? Переконана, це питання не можна залишити без відповіді. Важливо передбачити інші механізми відбору голови Державної фіскальної служби, бо у нас немає ще року-два на подібні експерименти.
