Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів Університету митної справи та фінансів
У приміщенні Університету митної справи та фінансів відбулася ознайомча лекція для студентів ІІ курсу спеціальностей «Менеджмент», «Облік і оподаткування», «Міжнародні економічні відносини», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Соціальне забезпечення», «Економіка», «Кібернетика», «Комп'ютерні науки» та «Транспортні технології» стосовно ознайомлення молоді з основними напрямками діяльності ГУ ДФС та перспективою працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах фіскальної служби
У заході з доповідями прийняли участь керівництво управлінь ГУ ДФС: начальник управління по роботі з персоналом Геннадій Гребінчук, начальник управління комунікацій Манушак Осипова та заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Віталій Мироненко.
Представники ГУ ДФС ознайомили студентів з системою податків і зборів з юридичних осіб, що регламентується Податковим кодексом України; присутністю ГУ ДФС у Дніпропетровській області у медіа-просторі, роботою із засобами масової інформації та порядком взаємодії із громадськістю; умовами працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.
На лекції акцентовано, що основні завдання фіскальної служби направлені на добровільну сплату податків і зборів громадянами і суб'єктами господарювання.
Також представники ГУ ДФС області запевнили студентів, що вибраний ними учбовий заклад обов'язково перетворить в життя їх очікування на майбутнє та висловили впевненість у тому, що випускники університету щорічно з задоволенням будуть поповнювати лави податківців і митників області, приймаючи активну участь у розбудові майбутнього української держави.
З січня по червень громадяни Дніпропетровщини задекларували більше 4,2 млрд грн доходу
З початку 2019 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність надано до фіскальних органів 41,72 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 4 млрд. 246,5 млн. гривень. Це на 1 млрд. 453,4 млн. грн. більше ніж минулого року.
До сплати за результатами декларування підлягає 101,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 9,3 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1,4 млн. гривень.
Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 6 315 громадян на загальну суму 13,4 млн. гривень. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
Про одержані у 2018 році понад мільйонні статки повідомили 286 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 2,6 млрд. гривень.
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – червень 2019 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за І півріччя 2019 року в порівнянні з І півріччям 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі – МД) збільшилась на 11,92 %. Було оформлено 90 529 шт. МД (серед яких: 38 867 експортних МД та 42 206 імпортних) проти 80 886 шт. МД за І півріччя 2018 року (серед яких: 38 702 експортних МД та 34 613 імпортних).
В порівнянні з І півріччям 2018 року слід зазначити, що при збільшенні загальних вагових обсягів експорту на 9,7 %, вартість задекларованих товарів збільшилась на 14,3 %. Загальні обсяги імпорту збільшились на 4,8 %, при цьому вартість товарів збільшилась на 5,3 %.
Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за звітний період склав 75,01 %, імпорт – 24,99 %. Співвідношення оформлених МД: експорт – 47,94 %, імпорт – 52,06 %.
Кількість взятих Дніпропетровською митницею ДФС на облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) станом на 01.07.2019 дорівнює 8 397. Всього у звітному періоді взято на облік 395 суб'єктів ЗЕД. Кількість суб'єктів господарювання, які здійснювали зовнішньоекономічну діяльність в порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 3,92 % (відповідно – 1 934 та 1 861 суб'єкт ЗЕД).
Затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
28.06.2019 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 (далі – Постанова № 545), якою затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Порядок).
Постановою № 545 також внесено зміни до окремих постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють виробництво, обіг, зберігання та реалізацію пального та спирту етилового.
Слід зазначити, що норми Постанови № 545 спрямовано на забезпечення реалізації вимог Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», які набрали чинності з 01.07.2019, щодо внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині посилення контролю за обігом пального та спирту етилового.
Так, відповідно до п. 2 Порядку, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб'єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:
► для юридичних осіб – найменування та код згідно з ЄДРПОУ;
► для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 і п. 64.6 ПКУ;
► для фізичних осіб-підприємців – прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
► адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно – територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);
► дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (п. 3 Порядку).
Постанову № 445 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 28.06.2019 № 121.
Запроваджено електронну форму ТТН
Міністерство інфраструктури України наказом від 03.06.2019 № 413 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.06.2019 за № 649/33620) (далі – наказ № 413) затвердило зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями (далі – Правила).
Слід зазначити, що форму товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) викладено у новій редакції (додаток 7 до Правил).
Водночас, ТТН суб'єкт господарювання може оформлювати і без дотримання цієї форми за умови наявності в ній інформації про:
● назву документа;
● дату і місце його складання;
● найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
● найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,
● автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
● пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Крім того, запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (далі – Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення Е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Також сторони можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді.
У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.
У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 12.07.2019 № 52 і він набрав чинності також 12.07.2019.
Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування єдиного внеску
До уваги роботодавців: у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Норми встановлені частиною п'ятою ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО можна подати через Електронний кабінет
Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суб'єкти господарювання подають до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773.
Слід зазначити, що платники податків реєстраційну заяву за даною формою мають можливість подати через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/
Так, у розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ – «Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО» та внести всі необхідні дані.
Водночас звертаємо увагу, що вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється платниками виключно після проходження он-лайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності: затверджено нові форми документів
Вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.11.0 станом на 11.07.2019 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 11.07.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень:
1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові документи:
J/F0209901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
J/F1203201 – Акцизна накладна форми «П»;
J/F1203301 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
J/F1203401 – Акцизна накладна форми «С»;
J/F1203501 – Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
2. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» додано нові версії документів:
J/F0209703 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.
3. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» та у відповідності до рекомендацій по заповненню довідок внесено зміни до існуючих документів:
F/J 0210301 – Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»);
F/J 0210401 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (додано колонку «№ рядка основної довідки, який коригується/ додається»).
Інформацію розмішено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Оподаткування ПДВ операцій з вивезення основного засобу, який був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з вивезення товарів за межі митної території України.
Норми встановлені п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (нульова ставка).
Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.
Земельні відносини: строки сплати для фізичних осіб
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Крім того, слід зазначити, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).
До уваги підприємств первинного виноробства!
Суб'єкти господарювання первинного виноробства здійснюють поставку виноматеріалів суб'єктам господарювання вторинного виноробства без ліцензії на оптову торгівлю.
Норми передбачені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Студентам м. Дніпра – про податкову знижку
Під час ознайомчої лекції для студентів Дніпровського державного аграрно-економічного університету, яка відбулась у приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС), фахівцями управління комунікацій ГУ ДФС у рамках деклараційної кампанії надані роз'яснення стосовно реалізації права платників на податкову знижку для здобуття освіти у вітчизняних закладах. Особливу увагу податківці приділили праву громадян на отримання податкової знижки за оплачені освітні послуги, що надаються вищими закладами освіти.
У сучасних умовах спілкування з молоддю є дуже важливим та корисним. Воно формує у підростаючого покоління розуміння та усвідомлення прав громадян, значення податків для держави та основних завдань органів фіскальної служби.
До уваги платників акцизного податку!
ДФС України повідомила, що в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання – тільки 01.07.2019.
Щодо врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався
Пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб'єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення).
Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку подають у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявка на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.
Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п. 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального:
► до верхньої лівої частині заявки на поповнення залишку пального відмітка «Х» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «Х» у полі «коригуюча» не може бути внесена;
► у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату – 01.07.2019;
► поле «коригування показників до заявки на поповнення залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться);
► до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі;
► до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування "5" (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб'єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім "5", до такої заявки не вносяться;
► до граф 7 («Ставка акцизного податку, встановлена п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), євро"), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн"), 9 («Сума акцизного податку, грн (–) (+)) табличної частини заявки вноситься значення "0".
В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408.
У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними.
У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального.
В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми "П" у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції "1" (власне споживання чи промислова переробка) або "2" (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 розділу VI ПКУ));
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування "5";
► у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;
► у правій частині акцизної накладної у рядку "Особа – отримувач пального" зазначається "Неплатник", а до рядка "юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта" вноситься умовний код "1000000000".
Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми "П" у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:
► у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції "0" та умови оподаткування "5";
► у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/385489.html
Інформація для суб'єктів господарювання, які з 01.07. 2019 не підпадають під визначення платників акцизного податку
Відповідно до норм п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 01 липня 2019 року:
а) платники акцизного податку та суб'єкти господарювання, які з 01 липня 2019 року не підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16 липня 2019 року в СЕАРП обліковуються обсяги залишків пального, зобов'язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 01 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов'язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами "г", "ґ", "з" та "и" п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
б) після виконання платником акцизного податку вимог п.п. "а" п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов'язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в ЄРАН другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником акцизного податку згідно з п.п. "а" п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.
Обов'язкова реєстрація платником ПДВ
Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
ФОП, яка припиняє підприємницьку діяльність, необхідно закрити всі рахунки у фінансових установах
Підставою для зняття ФОП з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої ФОП за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
При цьому, фізична особа – суб'єкт господарювання повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах для такої фізичної особи – суб'єкта господарювання (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).
Право на ПСП особи, яка є інвалідом війни III групи і одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни
П.п "є" п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 % ПСП, а для інвалідів війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.
Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги п.п. 7 п. 5 якого для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у п.п. "б" п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Водночас, згідно з п. 12¹ постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни" із змінами особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається лише одне посвідчення за їх вибором.
Відбулася розширена нарада з представниками бізнесу з питань погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску
У приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулася розширена нарада під головуванням в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірини Сікіріної за участю начальника ГУ Пенсійного фонду області Юрія Козака, заступника начальника ГУ Пенсійного фонду області Олени Щирби та бізнес-спільноти з питань погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – єдиний внесок) та відновлення страхового стажу застрахованих осіб на 2019 рік.
Також у нараді прийняли участь начальники управлінь ГУ ДФС області: податків і зборів з фізичних осіб Владислав Воінов та погашення боргу Яна Бабець.
Захід відкрила Ірина Сікіріна. Вона відмітила, що на теперішній час одним з пріоритетних напрямків роботи органів Державної фіскальної служби є проведення ряду заходів, спрямованих на забезпечення зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску. Це, зокрема, надання платникам єдиного внеску вимог про її сплату, аналіз повноти стягнення сум заборгованості, моніторинг стадій узгодження тощо.
"Станом на 01.07.2019 загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску по області склала 958,2 млн. грн. (без урахування заборгованості платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або по яких прийнято рішення суду про призупинення стягнення – 848,8 млн. гривень). Порівняно з початком року заборгованість збільшилась на 138,3 млн. грн., або на 16,9 відсотків.
На виконання Плану заходів та Протоколу спільної наради між ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щоквартально проводяться звірки з органами ДВС по відкритим виконавчим провадженням. За результатами таких звірок встановлено, що на виконанні в органах ДВС знаходиться виконавчих документів про стягнення боргу зі сплати є