Правобережне управління: Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

У січні завдяки роботі слідчих ГУ ДФС у Дніпропетровській області до бюджету відшкодовано майже 35 млн гривень

Протягом січня 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 187 кримінальних проваджень, з яких 34 – прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 20 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 10, у тому числі: 9 – з обвинувальними актами, а 1 – з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, за перший місяць поточного року за підслідністю направлено 3 кримінальних провадження, 11 – приєднано до інших проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 34 млн 636 тис. гривень.

Надано доступ до усіх квитанцій за результатами обробкиподаткових накладних та розрахунків коригування

Користувачам «Електронного кабінету» надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).

Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.

Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367475.html

Підприємницька діяльність ГО, спрямована на фінансування своєї основної діяльності: що зі статусом неприбутковості?

Міністерсво фінансів України щодо правомірності включення громадських організацій, які здійснюють підприємницьку діяльність, спрямовану на фінансування своєї основної діяльності, до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомило наступне.

Пунктом 5 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об'єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4572) встановлено, шо громадське об'єднання (далі – ГО) може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. ГО зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону № 4572 до принципів утворення і діяльності ГО відноситься, зокрема принцип відсутності майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) ГО не мають права на частку майна ГО та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) ГО не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) ГО, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

ГО зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом ГО, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) ГО та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності ГО включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 2 ст. 21 Закону № 4572).

ГО зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов'язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов'язкові платежі відповідно до закону. Надання ГО, створеним ними юридичним особам (товариствам, підприємствам) пільг, у тому числі з оподаткування, здійснюється на підставах та в порядку, визначених законом (п. 3 ст. 23 Закону № 4572).

Водночас, відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій можуть бути віднесені, зокрема ГО, які одночасно відповідають вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. ПКУ).

Підпунктами 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ передбачено заходи, що здійснюються неприбутковою організацією або контролюючим органом у випадку використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Зокрема, встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, чим передбачені п.п. 133.4.2 п.133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ.

Таким чином, положення ПКУ не обмежують можливість здійснення ГО, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Результати підприємницької діяльності ГО відображають у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами та відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ подають його разом із фінансовою звітністю контролюючому органу за місцем реєстрації ГО як платника податків.

Нерухомість в Україні фізичної особи– нерезидента надається

в оренду виключно через ФОП – резидента або юрособу – резидента

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду регулюється п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нерухомість, яка розташована на території України і належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця (ФОП) або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Підпунктом 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що вищезазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків бази оподаткування.

До уваги платників податку на прибуток!

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств ПКУ.

Так, зокрема, п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX „Перехідні положення“ ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування роботодавцем ЄСВ

У разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ (частина п'ята ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ із змінами та доповненнями).

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Порядок бюджетного відшкодування ПДВ, якщо після закінчення процедури оскарження, рішення прийнято на користь платника ПДВ

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 200.10 ст. 200 ПКУ визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – податкова декларація), а у разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника ПДВ у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

► за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

► з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників ПДВ, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.

Пунктом 200.14 ст. 200 ПКУ визначено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

► у разі перевищення заявленої платником ПДВ суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

► у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

При цьому, п. 200.15 ст. 200 ПКУ передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник ПДВ розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ. У разі неузгодження контролюючим органом суми ПДВ, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування ПДВ в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Отже, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ.

Заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку, який

реалізує пальне: порядок заповнення

Підпунктом 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку (далі – податок) визначено, зокрема особу, яка реалізує пальне.

Такі особи підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 із змінами (далі – Порядок № 113), встановлено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.

Відповідно до п. 13 Порядку № 113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема у разі, якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації (далі – Заява) у разі припинення діяльності з реалізації пального. Така заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників.

Тобто форма заяви про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального тотожна формі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218.

При цьому при заповненні Заяви у графі 2 „Дія“ ставиться позначка „Анулювання реєстрації“, а графа 5 „Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) реалізації пального“ не заповнюється.

Особливості оприбуткування готівкових коштів суб'єктом господарювання, який має відокремлений підрозділ

Нормами п.п. 2 п. 58 розділу VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), зазначено, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов'язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України (п. 12 розділу ІІ Положення № 148).

Відповідно до п. 40 розділу IV Положення № 148 підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.

Порушили законодавство про працю – відповідальності не уникнути

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України „Про військовий обов'язок і військову службу“, „Про альтернативну (невійськову) службу“, „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

● вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.

Право зареєструватись платником єдиного податку четвертої групиу новоутвореної юридичної особи виникає з наступного року

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п. п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Надано доступ до усіх квитанцій за результатами обробкиподаткових накладних та розрахунків коригування

ДФС України проінформувала платників про наступне.

Користувачам „Електронного кабінету“ надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).

Платники ПДВ мають можливість в режимі „ЄРПН“ особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367475.html

Нерухомість в Україні фізичної особи – нерезидента надається в оренду виключно через ФОП – резидента або юрособу – резидента

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування роботодавцем ЄСВ

Запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна подати в електронному вигляді

ДФС України повідомила, що для платників податку запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість платникам податків подати запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС в електронному вигляді.

Подати запит на отримання витягу про стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього у приватній частині Електронного кабінету платнику податків необхідно в меню „Заяви, запити для отримання інформації“ обрати „Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (J1300203)“ (далі – Запит), підписати та надіслати.

Форма Запиту заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків.

Звертаємо увагу, що підтвердженням подання в ДФС Запиту є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту.

Витяг за результатами обробки Запиту можна переглянути у вкладці „Вхідні документи“ меню „Вхідні/вихідні документи“.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

Інформація розміщена на офіційнму веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366765.html

Що треба знати про оподаткування товарів, що надходять у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу фізичних осіб

Згідно з частиною шостою ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п'ятою ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (частина сьома ст. 374 МКУ).

Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ (частина восьма ст. 374 МКУ).

Більш детальну інформацію можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС (категорія питання 215.01). +

Можливості Електронного кабінету для фізичних осіб

На сьогодні в Електронному кабінеті для 44,5 млн. фізичних осіб — платників податків запроваджено он-лайн доступ до відомостей про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які є обʼєктами оподаткування (транспортні засоби, обʼєкти нерухомості тощо), що надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів.

Крім того, фізичні особи користуючись сервісами Електронного кабінету мають можливість сплатити податки та збори, перевірити стан розрахунків з бюджетом, подати Декларацію про майновий стан та доходи, скориставшись сервісом „Автозаповнення Декларації на основі даних ДФС“.

Також фізичні особи мають змогу сформувати та надіслати запити щодо отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та отримати відповіді на такі запити та іншу необхідну корисну інформацію.

За місяць 55 громадян Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України „Пульс“

Протягом січня 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України „Пульс“ надійшло 55 звернень від мешканців Дніпропетровського регіону.

Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області — звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України „Пульс“ надійшло 34 звернення, або 61,8% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.

Крім того, дзвінки на сервіс „Пульс“ лунали з приводу організації роботи органів ДФС області (13 звернень) тощо.

Звернення, кваліфіковані за тематикою як „скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби“, на розгляд ГУ ДФС не надходили.

Відбулось засідання робочої групи „Митна політика“ Громадської ради

У приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 19 лютого 2019 року відбулось засідання робочої групи „Митна політика“ Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Під час засідання обговорювалися шляхи поглиблення співпраці між Громадською радою та Дніпропетровською митницею ДФС, а також, проект Плану роботи робочої групи на 2019 рік.

У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності робочої групи.

Чи застосовуються фінансові санкції та які у разі несвоєчасної або не повної сплати єдиного внеску?

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Основним документом, який регулює єдиний внесок, є Закон України від 08 липня 2010 року „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ із змінами (далі – Закон № 2464). Відповідно до норм Закону № 2464 у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та не сплачені у строки встановлені законодавством є недоїмкою (боргом). У разі несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі єдиного внеску, до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. Окрім того, на суму боргу нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

Слід зазначити, що нараховані та несвоєчасно сплачені суми боргу по єдиному внеску не підлягають ні розстроченню, ні списанню за терміном давності.

Нерухомість у вигляді спадщини чи дарунка від близьких родичів не оподатковується

Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батька чи від бабусі нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.
Тобто об'єкти спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. При цьому членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім'ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.

У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація) не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов'язковим. Наприклад, платник податку отримав доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст.174 р. IV Податкового кодексу України.

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадали вчителям — репетиторам про декларування отриманих доходів

Якщо викладач у 2018 році не був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, проте надавав репетиторські послуги громадянам, він зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а також сплатити до бюджету ПДФО за ставкою 18% та 1,5 % військового збору.

До репетиторських послуг відноситься підготовка дітей до школи, вступу до учбових закладів, незалежного тестування, навчання будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, дипломних робіт та інше.

Декларація подається до органів фіскальної служби за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації, до 1 травня 2019 року, особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв'язку.

Більш детальна та додаткова інформація з питань декларування доходів громадян розміщена на головній сторінці субсайту територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі офіційного порталу ДФС у спеціальному банері „Деклараційна кампанія — 2019“ за електронним посиланням: http://dp.sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2019

Громадяни повинні задекларувати доходи, якщо отримали їх без участі податкових агентів

Якщо людина отримала доходи без участі податкових агентів, вона має їх задекла

Правобережне управління

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Теги

Коментарі

Інші пости автора