Про новації податкового законодавства, які діють з 20 жовтня 2019 року
20.10.2019 набрали чинності окремі норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).
Так, абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 внесені зміни до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Крім того, абзацами другим – одинадцятим п. 18 Закону № 129 внесені зміни до пунктів 25, 26 та 28 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких, зокрема, норми ст. 120² ПКУ щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизних накладних/розрахунків коригування не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року та визначено порядок реєстрації другого примірника акцизної накладної, складеної відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.
Реєстрація підрозділу нерезидента, що обліковується як неплатник податку на прибуток і прийняв рішення про здійснення господарської діяльності
Відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але відповідно до ПКУ зобов'язаний сплачувати податки і збори, для взяття на облік подає до контролюючого органу документи, визначені п.п. 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
При цьому, взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 не звільняє такий підрозділ від обов'язку реєстрації платником податку на прибуток у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.
Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку № 1588 відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку № 1588.
Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, що обліковується в контролюючому органі як неплатник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво, подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РПП у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588.
Відкриті дані – відкритість ДПС
Державна податкова служба України оприлюднила 40 основних наборів даних у формі відкритих даних, які відносяться до компетенції ДПС та, зокрема, які були закріплені за ДФС. Відкриті дані оприлюднено на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua/organization/derzhavna) та у банері «Відкриті дані» головної сторінки офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua/datasets.php?q=).
Таким чином податкова служба як правонаступниця прав та обов'язків реорганізованої ДФС виконала вимоги ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).
Зазначеною постановою також визначено ще 15 наборів даних для всіх розпорядників інформації, з яких до компетенції ДПС належать 12 наборів даних та які поступово оприлюднюються і оновлюються.
Кожний із наборів даних має свою періодичність оновлення на інформаційних ресурсах, а саме – щоденно; щотижня; щомісяця; щокварталу; щороку; протягом трьох робочих днів з моменту внесення таких змін.
Отже набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються та оновлюються ДПС, можуть використовуватися не тільки громадськістю, але і органами державної влади, правоохоронними органами для здійснення своїх повноважень.
Таким чином ДПС оприлюднює та здійснює подальше оновлення наборів даних у формі відкритих даних.
Детальніше з переліком наборів даних у формі відкритих даних, оприлюднення яких здійснює ДПС, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395546.html
Відбулася зустріч керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з бізнесом та громадськістю
Нова податкова служба не залишається осторонь від питань, які турбують бізнес. У форматі двохстороннього спілкування за темою «Нагальні питання платників податків, що виникають під час проведення господарської діяльності, та шляхи їх вирішення» 24 жовтня 2019 року під головуванням в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб відбулася зустріч з представниками бізнес-спільноти та громадськістю.
У зустрічі прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович, керівники та фахівці структурних підрозділів, у тому числі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), представники бізнес-спільноти та Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.
Захід відкрила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб. Вона зазначила: «Побудова партнерських відносин між податковою, як справжньою сервісною службою з якісним адмініструванням податків, та платником – як клієнтом служби – першочергова задача.
Головна мета органів податкової служби усіх рівнів – податки та збори мають сплачуватись добровільно, без будь-якого тиску на бізнес. А розуміння кожного платника, що сплачені ним податки і збори направляються на економічний розвиток та зміцнення держави, зростання соціального захисту громадян країни – це та мотивація, яка стимулює добровільну сплату усіх нарахованих обов'язкових платежів».
На зустрічі обговорювались проблемні питання, які виникають у бізнесу під час здійснення господарської діяльності, а саме: питання, пов'язані з оподаткуванням ПДВ, бюджетним відшкодуванням ПДВ, ліцензуванням операцій із зберігання пального, наданням та прийманням звітності, перевірками платників податків, штрафними санкціями, земельними відносинами, роботою податкового блоку тощо.
Під час проведення зустрічі, яка пройшла у форматі конструктивного діалогу, присутні отримали відповіді на актуальні для них питання.
Підсумовуючи результати заходу в.о. заступника начальника ГУ ДПС Микола Обертович подякував усім за активну і плідну роботу та зауважив: «Такі зустрічі корисні, як для органів податкової служби, так і для бізнесу, особливо у форматі сьогоднішнього заходу. Наші відносини з бізнесом та громадськістю будуються на принципах прозорості та партнерства».
Внутрішньо переміщена особа подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем взяття на облік
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми визначені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених підпунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платник податків зазначає в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється його взяття на облік.
З урахуванням вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями, функціональні обов'язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов'язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та пред'явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то і податкову декларацію така особа подає до цього контролюючого органу.
Однак, якщо такі дії не здійснено, то податкова декларація подається платником податку на доходи фізичних осіб за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Про форми фінансової звітності, які подають платники податку на прибуток підприємств
Платниками податку на прибуток підприємств (далі – податок) разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами (далі – Декларація), за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати.
До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1– № 5).
Платниками податку – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка "+" у Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності». Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.