Визначення об'єкта та бази оподаткування екологічним податком

Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

◄ обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;

◄ обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

◄ обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Допомога по вагітності та пологах, яка виплачується ФОП з Фонду соціального страхування України, ПДФО не оподатковується

Статтею 20 Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» із змінами та доповненнями встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Зокрема, за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та главою І розділу ХІV ПКУ.

Доходом ФОП є дохід, отриманий зазначеною особою виключно від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Також п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення, який виплачується фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування, не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема суми допомоги по вагітності та пологах, суми страхових виплат, які отримує платник ПДФО з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Разом з тим, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п 1.2. п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 % об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п 1.4. п. 16? підрозділу. 10 розділу ХХ ПКУ).

Пунктом 1.7 п.п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, дохід, отриманий ФОП у вигляді допомоги по вагітності та пологах від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не оподатковується ПДФО та військовим збором.

У ліцензії не зазначено РРО, який застосовується при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями: відповідальність

У випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (РРО) (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий РРО (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.

Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.

Про визначення доходу, який враховується при розрахунку податкової знижки

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Норми встановлені п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи зазначене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, фізична особа враховує дохід тільки у вигляді заробітної плати.

ДПС рекомендує платникам податку на прибуток подавати декларацію за оновленою формою

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/402371.html повідомила, що з 01 січня 2020 року набувають чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток.

Так, таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації буде доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також буде розділено клітинку «ФЗ12» на дві для відміток про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності.

Також передбачено подання нового додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, що не сплачують податок у зв'язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233.

Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ № 481), який набув чинності 20 грудня 2020 року.

Зміни, які вже набули чинності, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї. Так, внесено зміни до додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.

Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

Ознайомитись з наказом № 481 можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці:

«Головна /Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Нормативно-правові акти/Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 „Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств“» за посиланням https://www.tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/normativno-pravovi-akti/74159.html

Оновлений порядок складання ПН за щоденними підсумками працює з 01.01.2020

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» з 01.01.2020 змінюється порядок заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками.

Так, відповідно до внесених змін, показники табличної частини розділу «Б» податкових накладних (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій, заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.

Даними правилами передбачено заповнення табличної частини розділу «Б» ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

► у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

► у графах 3.1 та 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

► у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

► у графі 6 – кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

► у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

► у графі 8 – код ставки;

► у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

► у графі 11 – сума податку на додану вартість.

Слід зазначити, що зараз платник ПДВ у ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.

Набрали зміни до порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами

04.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 1015).

Постановою № 1015 внесено зміни до:

► п. 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) держаними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138;

► до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави».

Так, зокрема, відповідно до внесених Постановою № 1015 змін частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), починаючи з 01 січня 2019 року у розмірі 90 %.

Постанову № 1015 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 17.12.2019 № 242.

Змінено форму податкової декларації про майновий стан і доходи

З 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за новою формою.

Відповідні зміни до форми Декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма Декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

► доповнено рядок 8 Декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, що декларують право на податкову знижку;

► розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на яку зменшуються податкові зобов'язання з ПДФО, у зв'язку з використанням права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

► у Декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» додатково виокремлено «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом за оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця)».

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата ПДФО з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв'язку із чим у новій формі Декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов'язань з ПДФО.

У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов'язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в Декларації. При цьому сплата таких зобов'язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування єдиного внеску

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці, то вона не є базою нарахування єдиного внеску.

РРО-новації 2020 року: за відсутність обліку товарів законодавством передбачена відповідальність

19.04.2020 наберуть чинності основні норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким, зокрема у новій редакції викладено ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Так, згідно з внесеними змінами до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Фізособа отримує одночасно з доходами у вигляді заробітної плати доходи у вигляді пенсії: застосування ПСП

Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), та розміри ПСП визначені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Водночас, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:

► доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата;

► заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, то така особа має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування ПСП.