Новини Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Приймаєте працівника на роботу – не забудьте повідомити податкову!

Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна гарантія майбутнього кожного працюючого.

Нормами Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов'язаний повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Нагадуємо, що Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв'язку;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Увага! Розпочалась деклараційна кампанія 2020!

Деклараційна кампанія 2020 розпочалась і триватиме до 01 травня.

Управлінням комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виготовлено ролик, який акцентує увагу платників на особливостях декларування доходів, отриманих у 2019 році, та зокрема – на декларуванні доходів від надання в оренду житла.

Ролик розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»:

► у розділі «Новини» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/405597.html;

► у розділі «Медіа-центр» («Відеогалерея" – "Презентаційні та інші матеріали")за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/;

► у банері "Деклараційна кампанія 2020" («Інформаційні повідомлення") за посиланнямhttps://dp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/informatsiyni- povidomlennya/405597.html.

Зазначений інформаційний матеріал також розміщено:

► на офіційній сторінці "ДПС у Дніпропетровській області" соціальної мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=JapFBMYJIUs.

У 2019 році зменшилась кількість перевірок бізнесу Дніпропетровщини

За 2019 рік підрозділами податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 2123 перевірки, що на 153 перевірки менше, ніж за 2018 рік.

При зменшенні загальної кількості перевірок, донараховано 2 447,4 млн грн, що на 300,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Також, одними з напрямків контрольно-перевірочної роботи є викриття схем та порушень податкового законодавства. Так, у грудні 2019 року податківцями завершена перевірка суб'єкта господарювання, основний вид діяльності якого є будівництво. В ході перевірки встановлені порушення податкового законодавства, ведення бухгалтерського обліку, які призвели до завищення витрат та не нарахування податку на додану вартість.

За результатами перевірки підприємством сплачено понад 1 млн гривень.

Заповнення реквізитів "Призначення платежу" та "Отримувач" платіжного доручення на сплату єдиного внеску

Вимоги стосовно заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: у полі № 1 – зазначається службовий код ("*"); у полі № 2 – друкується розділовий знак ";" та код виду сплати («101" Сплата суми єдиного внеску); у полі № 3 – друкується розділовий знак ";" та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ); у полі № 4 – друкується розділовий знак ";" та роз'яснювальна інформація про призначення платежу; у полі № 5 – друкується розділовий знак ";", поле не заповнюється; у полі № 6 – друкується розділовий знак ";", поле не заповнюється; у полі № 7 – друкується розділовий знак ";", поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита "Отримувач":

● зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

● зазначається прізвище, ім'я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

● під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини 6 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі "Отримувач" платіжного доручення зазначаються найменування органу ДПС та його код за ЄДРПОУ.

Новації 2020 року для платників ПДВ!

У зв'язку із набранням чинності Законом України від 05 грудня 2019 року № 344-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю" (далі – Закон № 344) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.

Законом № 344 внесені зміни до п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

До 01.01.2025 продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва(п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому у порівнянні з попередньою редакцією п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова "інвалід", "дитина-інвалід", "громадські організації інвалідів" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю", "громадські об'єднання осіб з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі.

В абзаці третьому п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" до чинного – "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі ст. 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Про удосконалення оподаткування ПДВ операцій фінансового лізингу

У зв'язку із набранням чинності Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу" (далі – Закон № 425) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.

Законом № 425 внесені зміни до п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

До 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням (п. 46 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом № 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюється платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку – поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем).

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ із змінами та доповненнями.

Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII "Про фінансову реструктуризацію" із змінами та доповненнями.

Термін "майновий поручитель" визначено у Законі України від 05 червня 2003 року № 898-ІУ "Про іпотеку" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).

Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи – боржника (стаття 1 Закону № 898).

Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Законом № 425 внесені зміни до п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ

Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ у частині визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.

Так, згідно з новою редакцією п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 розділу V ПКУ.

При цьому, до внесення вказаних змін, норми п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв'язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.

Діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режиміофлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб'єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.

Використання програмного РРО у період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Протягом години після встановлення зв'язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режиміофлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації реєстратора розрахункових операцій. У такому разі суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Норми набирають чинності з 19.04.2020.

Деклараційна кампанія 2020: що треба знати платникам

В інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбулася пресконференція на тему "Стартувала деклараційна кампанія 2020. Результати проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році".

У пресконференції прийняли участь: начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська та начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

З 01 січня 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року, і триватиме вона до 01 травня поточного року.

За словами Вікторії Каліногорської, за підсумками деклараційної кампанії 2019 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 46,4 тисяч податкової декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2018 рік. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2018 рік – 4 млрд 862,2 млн грн, що на 1 млрд 540,4 млн грн більше ніж за 2017 рік.

При цьому, до сплати в бюджет нараховано 106,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 14,7 млн грн військового збору, що відповідно на 4,8 млн грн та на 0,83 млн грн більше ніж у 2018 році.

Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 310 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 2 млрд 750,5 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,2 млн грн, сума військового збору до сплати – 4,14 млн гривень.

Разом з тим, 9 583 мешканці Дніпропетровщини надали Декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, склала 19,2 млн гривень.

Нагадуємо, що обов'язок щодо подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів. До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;

- іноземного доходу;

- в інших випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Крім обов'язкового подання Декларації громадяни, в окремих випадках, можуть подати Декларацію і реалізувати своє право на податкову знижку.

Податкова знижка дає можливість повернути з бюджету надміру сплачений податок, якщо у громадян в минулому році були витрати, зокрема такі як:

- оплата за навчання в середніх, вищих та професійно-технічних вітчизняних навчальних закладах;

- оплата процентів за іпотечним кредитом;

- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;

- страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;

- витрати внутрішньо переміщеної особи на орендну плату за договором оренди житла за умови, що така особа та члени її сім'ї першого ступеня споріднення не мають у власності нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України, та не отримують бюджетних виплат для покриття витрат на проживання;

- витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної та позашкільної освіти.

Слід звернути увагу, що всі витрати повинні бути обов'язково підтверджені документально.

Декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі (електронний сервіс в "Електронному кабінеті", який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової Декларації).

"Громадяни, які відповідно до податкового законодавства мають обов'язок щодо подання Декларації, подають її до 1 травня 2020 року.

До речі, громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2019 рік, можуть подати Декларацію протягом всього 2020 року. Податковою знижкою можуть скористатися лише громадяни, які отримують офіційну заробітну плату", – прокоментувала Вікторія Каліногорська.

У ході проведення пресконференції начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова звернула увагу присутніх, що одним з важливих напрямків деклараційної кампанії завжди є інформаційно-роз'яснювальна робота. Мета такої роботи, насамперед, це створення сприятливих умов для виконання громадянами обов'язку перед державою та суспільством, інформування громадськості з питань подання податкової декларації про майновий стан і доходи; забезпечення якісного проведення деклараційної кампанії.

Офіційним інформаційним майданчиком практично з усіх питань деклараційної кампанії 2020 року залишається субсайт "Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області" (http://dp.tax.gov.ua/).

Для зручності декларантів на субсайті "Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області" створено спеціальний банер "Деклараційна кампанія 2020", в якому, крім нормативних та інформаційних матеріалів, розміщено зразок Декларації та приклади її заповнення.

"Звертаю Вашу увагу, що з 01 січня 2020 року застосовується нова форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177. Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках. Громадяни мають можливість отримати бланк Декларації з відповідними додатками до неї, зокрема: у приватній частині Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua/login) у разі її надання в електронному вигляді", – наголосила Манушак Осипова.

Також вона зауважила, що надання Декларації в електронній формі – це зручно, економно у часі, безкоштовно, цілодобово та забезпечує запобігання наявності помилок при заповненні Декларації.

Для подання Декларації в електронній формі громадянам пропонується сервіс Державної податкової служби України "Електронний кабінет".

Скористатись приватною частиною Електронного кабінету зможуть особи, які мають кваліфікований електронний підпис (КЕП).

КЕП, зокрема можна отримати безкоштовно у будь-якому пункті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (КНЕДП ІДД ДПС) або у банківських установах і організаціях.

Наприкінці заходу Вікторія Каліногорська та Манушак Осипова надали відповіді на питання представників засобів масової інформації, а також звернулися до громадян Дніпропетровщини та запросили їх не зволікати і сумлінно виконати свій громадянський обов'язок – своєчасно подати Декларацію!

Тож, з метою виконання свого конституційного обов'язку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області запрошує громадян задекларувати до 1 травня поточного року отримані доходи, самостійно нарахувати податкові зобов'язання та сплатити до 1 серпня податок на доходи фізичних осіб і військовий збір!

Набрали чинності зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань

24.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 72/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2020 за № 28/34311 (далі – Наказ № 72/5).

Наказом № 72/5 внесено зміни до:

► наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2018 № 2824/5) щодо змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та громадських формувань;

► наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 № 3359/5 "Про врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2016 за № 1528/29658;

► Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2012 № 448/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.03.2012 за № 449/20762;

► Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330;

► Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.03.2016 за № 427/28557 (зі змінами);

► Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.06.2016 № 839/28969.

Наказ № 72/5 опубліковано у виданні "Офіційний вісник України" від 24.01.2020 № 6.

Внесено зміни до положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку

31.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1144 "Про внесення зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (далі – Постанова № 1144).

Постановою № 1144 внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, доповнивши його пунктом 32, відповідно до якого реєстр виданих марок розміщується на офіційному вебпорталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів.

Постанову № 1144 опубліковано в офіційному виданні "Урядовий кур'єр" від 31.12.2019 № 251.

Особливості перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ

Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (із змінами), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ):

● у полі "Отримувач" необхідно заповнювати назву платника;

● у полі "Код" необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

● у полі "Банк отримувача" необхідно заповнювати "Казначейство України (ел. адм. подат.)";

● у полі "№ рахунка" необхідно заповнювати номер електронного рахунка у СЕА ПДВ за стандартом IBAN.

Поле "Призначення платежу" такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами (далі – Постанова № 22).

Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

При перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі "Призначення платежу" друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу у довільній формі.

Важливі зміни для платників акцизного податку

29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку" (далі – Закон № 391).

Зміни, внесені Законом № 391, передбачають:

• доповнення акцизної накладної новими обов'язковими реквізитами;

• уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної;

• наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання;

• розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана скласти акцизну накладну;

• визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася;

• подання одноразово, до 20.01.2020 включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб'єктами господарювання, які до 01.07.2019 не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 зареєстровані платниками такого податку;

• встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями;

• подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки за формою 2 промисловими споживачами;

• надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).

Крім того, відтерміновується до 01 квітня 2020 року застосування штрафів:

► за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;

► за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

Також Законом № 391 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких визначено:

● що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

● передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб'єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини 41 ст. 15 Закону № 481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним);

● визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюют