Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5884.html, а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/335920807299347/ та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ViMP6Ojcv8U
Інтерв'ю Голови Державної податкової служби України Сергія Верланова виданню «РБК-Україна»
Пресслужба ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/409310.html повідомила, що Голова ДПС України Сергій Верланов в інтерв'ю виданню «РБК-Україна» розповів про результати роботи Державної податкової служби, основні досягнення та виклики.
Детально з інтерв'ю виданню «РБК-Україна» можливо ознайомитись за посиланням https://www.facebook.com/sergey.verlanov/posts/10157999676884803
Микола Обертович: декларуйте доходи в електронному вигляді – це швидко, легко, якісно!
В. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Микола Обертович нагадав, що з 1 січня поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.
Фізичні особи, котрі у 2019 році отримали доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб, зобов'язані заповнити і подати до 1 травня 2020 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація).
Платник може обрати зручний для себе спосіб подання декларації.
Однак, слід зазначити, що звітування в електронному вигляді у режимі он-лайн має ряд безумовних переваг серед інших способів подання декларації.
Якщо звітність у паперовому вигляді можна подати виключно у робочий час, то у разі подання в електронному вигляді, її можна надіслати до контролюючого органу цілодобово.
За рахунок відсутності потреби відвідування податкових інспекцій платник податків економить час і кошти. Звітність формується в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм, підписується кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП) та передається через мережу Інтернет до податкових органів.
КЕП, можна отримати, зокрема, безкоштовно у будь-якому пункті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у банківських установах і організаціях.
Електронне звітування виключає потребу у платників контролювати зміну форм бланків податкової декларації, оскільки програма оперативно оновлює формати документів в електронному вигляді, і платник автоматично отримує можливість користуватись чинними на момент звітування формами декларації та додатків до неї.
Крім того, усі звіти в автоматичному режимі перевіряються на наявність арифметичних та логічних помилок.
Підтвердженням доставки та прийняття електронної звітності є квитанції ДПС про отримання декларації із зазначенням дати та реєстраційного номеру документу, які отримує платник податків в електронному вигляді.
Електронна звітність подається з будь-якого куточку планети, в якому є доступ до всесвітньої мережі Інтернет.
Слід зазначити, що одним з найпопулярніших сервісів, за допомогою якого платники податків мають можливість звітувати в електронному вигляді, є безкоштовний електронний сервіс Державної податкової служби України «Електронний кабінет».
Отже, взаємодія платників з контролюючими органами у режимі он-лайн – це можливість просто та швидко подавати звітність.
Шановні платники, економте свій час – користуйтесь перевагами електронного звітування та подайте декларацію в електронному вигляді!
Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 50,6 тис. клієнтів
У січні 2020 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 50,6 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 146,9 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Найчастіше послугами надавача, як і раніше, користуються фізичні особи – 30,8 тисячі. Вони отримали 61,4 тис. електронних ключів.
Також протягом січня 2020 року 19,8 тис. юридичних осіб отримали 85,4 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 15,7 тис. клієнтів, з яких 7,4 тис. – юридичних та 8,2 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 31,8 тис. сертифікатів.
Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,4 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/409184.html
Фізична особа – резидент отримав від фізособи – нерезидента спадщину: оподаткування ПДФО
Вартість будь-якого об'єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем – резидентом від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ.
Ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 — 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, спадкоємцем зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), крім, зокрема спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також інших спадкоємців – резидентів, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Нагадуємо, що фізичні особи – платники ПДФО за 2019 рік подають Декларацію до 01 травня 2020 року.
За програмний РРО не доведеться платити
Програмне рішення – програмний реєстратор розрахункових операцій від ДПС буде абсолютно безкоштовним та орієнтованим на малий бізнес.
Більшість бізнесу в Україні повністю автоматизовані, а тому надалі у них з'являються у програмах, які вони використовують, додаткові функції тільки по фіскалізації операцій.
Забезпечення розробки БЕЗКОШТОВНОГО програмного рішення та можливості його тестування здійснюється податковою на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» та Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
ДПС не тільки надаватиме свій програмний продукт безкоштовно, але й здійснюватиме його безкоштовне обслуговування, розробку нових релізів та підтримку.
Про підстави для нарахування земельного податку та орендної плати за землю
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
До уваги платників ПДВ!
Відповідно до підрозділу 3 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з ПДВ, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», тимчасово, з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному п.п. 10 п. 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.
Для забезпечення виконання підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю.
Внесено зміни до Довідника місцевих бюджетів
Міністерство фінансів України наказом від 19.02.2020 № 80 (далі – Наказ № 80) затвердило зміни до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 28.12.2009 № 1539 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26 грудня 2019 року № 572).
Довідник місцевих бюджетів оновлено у зв'язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів та/або їх перейменуванням, а також утворенням нових об'єднаних територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Наказ № 80 набрав чинності 20.02.2020.
Наказ № 80 та Довідник місцевих бюджетів розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланнями: https://mof.gov.ua/uk/decrees_2020-412, https://mof.gov.ua/storage/files/Зміни.pdf
Інформаційний лист № 4. Багатостороння конвенція MLI – наслідки для українських платників податків
Державна податкова служба України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й інформаційної, тому продовжує серію публікацій інформаційних листів.
Цього тижня ДПС розповідає про те, які зобов'язання взяла на себе Україна та яким є механізм застосування Багатосторонньої конвенції MLI. Конвенція набула чинності з 01 грудня 2019 року. Деякі її положення застосовуються вже з 01 січня 2020 року, інші будуть застосовуватися з 01 червня 2020 року.
Інструменти, що передбачені цією Конвенцією, мають значно вплинути на податковий ландшафт України. Зокрема, збільшення прозорості, протидія агресивним схемам податкового планування і протидія штучному виведенню прибутків у офшори має позитивно вплинути на економічну конкуренцію між великим бізнесом і МСБ.
Більше про Багатосторонню конвенцію MLI, яка є одним з важливих заходів у рамках Плану протидії BEPS, читайте тут: https://tax.gov.ua/data/files/250842.pdf.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/409367.html
Щодо ведення обліку товарів, які знаходяться у продажу
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/409480.html звернула увагу на збільшення випадків встановлення невідповідності кількості пального, яке знаходиться у місцях продажу.
Такі випадки податківці фіксують під час проведення фактичних перевірок господарських одиниць, на яких здійснюється реалізація пального.
Невідповідність встановлюється, зокрема, за результатами проведених спільно з представниками суб'єкта господарювання інвентаризацій фактичних залишків пального, яке повинно знаходитися у місці продажу відповідно до первинних документів, що підтверджують факт отримання такого пального.
Відповідальність за вказане порушення передбачена статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Просимо суб'єктів господарювання бути уважними та в обов'язковому порядку виконувати вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та забезпечувати відповідність залишків пального у місці продажу кількості отриманого на підставі первинних документів пального (з урахуванням кількості реалізованого пального).
Деякі особливості заповнення додатка ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями, заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.
У додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента: ● повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що зазначені у контракті/договорі; ● назва країни резиденції нерезидента, код країни резиденції – відповідно до Статистичної класифікації країн світу, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 30.12.2013 № 426 (із змінами), або назва вільної економічної зони; ● відмітка про наявність офшорного статусу – у разі наявності офшорного статусу відповідно до п.п. 14.1.122¹ п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України; ● код нерезидента в країні резиденції.
Слід зазаначити, що поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у випадку відсутності такої інформації поле заповнюється з прокресленням.
Компенсація роботодавцем найманому працівнику вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому: наслідки
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником ПДФО трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Норми встановлені п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) передбачені випадки, коли роботодавець зобов'язаний компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме: ► у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5¹ КЗпП); ► у зв'язку з службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).
Компенсація вартості проїзду з інших обставин може здійснюватися за рішенням керівника підприємства. У цьому випадку така компенсація вважається додатковим благом найманого працівника відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається сума доходу у вигляді додаткового блага (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.
Отже, враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов'язано із виконанням ним трудових функцій та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику, сума такої компенсації буде оподатковуватися ПДФО на підставі п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
У 2020 році діють нові розміри мінімального та максимального страхових внесків
Статтею 8 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про державний бюджет України на 2020 рік» із змінами з 01 січня 2020 року встановлено новий розмір мінімальної заробітної плати у сумі 4 723,0 гривень.
Отже, з 01.01.2020 змінились і розміри мінімального страхового внеску – з 01.01.2020 він становить 1 039,06 грн та максимального страхового внеску, який з 01.01.2020 становить 1 5585,90 грн на місяць.
Слід нагадати, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі не менше мінімального страхового внеску зобов'язані сплачувати: ► страхувальники – роботодавці за своїх працівників (крім працівників, які є особами з інвалідністю); ► усі фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) за себе (незалежно від обраної ними системи оподаткування); ► фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за себе (нотаріуси, адвокати, художники тощо); ► члени фермерського господарства.
Крім того, відповідно до частини 13 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями з 2019 року єдиний внесок для найманих осіб з інвалідністю, які працюють у ФОП, у т.ч. тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обчислюється у розмірі 8,41 % до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Нарахування єдиного внеску у розмірі 8,41 % розпочинається з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки до акту огляду Медико-соціальною експертною комісією (МСЕК)) та закінчується датою припинення інвалідності на підставі рішення такої комісії.
Про публічний звіт щодо підсумків діяльності Державної податкової служби України за 2019 рік
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/409589.html (http://tax.gov.ua/data/files/250851.pdf) розміщено публічний звіт про підсумки діяльності ДПС України за 2019 рік.
Новації 2020 року у застосуванні РРО:процедура повернення коштів «кешбек»
З 01.10.2020 набирають чинності норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» щодо запровадження механізму «кешбек».
Механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на них.
Процедура повернення коштів «кешбек» така: ● купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн, покупець перевіряє чек на офіційному вебпорталі ДПС; ● якщо чек відсутній на офіційному вебпорталі ДПС, подається скарга через Електронний кабінет; ● якщо чек не був фіскалізований, продавця штрафують, а покупцю повертається вартість покупки, при цьому, товар залишається у такого покупця; ● покупець не зможе використовувати систему «кешбек» у нечесній конкурентній боротьбі; ● для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через Електронний кабінет; ● застосувати штраф лише по факту надходження скарги буде неможливо – податкові органи мають довести, що продавець дійсно допустив порушення – встановити відсутність або недостовірність такого розрахункового документа; ● податкова служба насамперед оцінюватиме достовірність документів, доданих до скарги, а не лише правомірність дій продавця стосовно покупця; ● оскаржувати чек можна за умови загальної покупки на суму понад 850 гривень.
Про перелік країн, з якими станом на 01.01.2020 набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування
ДПС України листом від 04.02.2020 № 1852/7/99-00-09-02-02-07 (далі – Лист № 1852) повідомила, що за інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, станом на 01.01.2020 набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з:
Австрією (20.05.1999), Азербайджаном (03.07.2000), Алжиром (01.07.2004), Бельгією (25.02.1999), Білоруссю (30.01.1995), Болгарією (03.10.1997), Бразилією (26.04.2006), Великою Британією (11.08.1993, зі змінами 05.12.2019), В'єтнамом (19.11.1996), Вірменією (19.11.1996), Грецією (26.09.2003), Грузією (01.04.1999), Данією (21.08.1996), Єгиптом (27.02.2002),
Естонією (24.12.1996), Ізраїлем (20.04.2006), Індією (31.10.2001), Індонезією (09.11.1998), Іраном (21.07.2001), Ірландією (17.08.2015), Ісландією (09.10.2008), Італією (25.02.2003), Йорданією (23.10.2008), Казахстаном (14.04.1997), Канадою (22.08.1996), Катаром (09.04.2019), Кіпром (07.08.2013, зі змінами 28.11.2019), Киргизстаном (01.05.1999), Китаєм (18.10.1996), Кореєю (19.03.2002), Кувейтом (22.02.2004), Латвією (21.11.1996), Ліваном (06.09.2003), Лівією (31.01.2010),
Литвою (25.12.1997), Люксембургом (18.04.2017), Македонією (23.11.1998), Мальтою (28.08.2017), Марокко (30.03.2009), Мексикою (06.12.2012), Молдовою (27.05.1996), Монголією (03.11.2006), Нідерландами (02.11.1996), Німеччиною (04.10.1996), Норвегією (18.09.1996), Об'єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004), Пакистаном (30.06.2011), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.1994), Португалією (11.03.2002), Росією (03.08.1999), Румунією (17.11.1997), Саудівською Аравією (01.12.2012), Сінгапуром (18.12.2009), Сирією (04.05.2004), Словаччиною (22.11.1996), Словенією (25.04.2007), Сполученими Штатами Америки (05.06.2000), Таджикистаном (01.06.2003), Таїландом (24.11.2004), Туреччиною (29.04.1998), Туркменістаном (21.10.1999), Угорщиною (24.06.1996), Узбекистаном (25.07.1995), Фінляндією (14.02.1998), Францією (01.11.1999), Хорватією (01.06.1999), Чехією (20.04.1999, зі змінами 09.12.2015), Швейцарією (26.02.2002), Швецією (04.06.1996).
У відносинах України з Республікою Сербія та Республікою Чорногорія застосовується Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка набрала чинності 29.11.2001.
Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами.
Так, договори СРСР діють у відносинах України з Іспанією, Малайзією та Японією.
Лист № 1852 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ci
До уваги платників туристичного збору!
Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Рада).
Норми встановлені п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» із змінами, передбачає заповнення додатка до Декларації «Розрахунок № податкових зобов'язань з туристичного збору» (далі – Додаток), який є її невід'ємною частиною, у тому числі колонки 2 «Місця проживання (ночівлі)» розділу І «Розрахунок податкових зобов'язань».
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням Рад справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Перелік місць проживання (ночівлі) має оприлюднюватись на офіційному вебпорталі відповідної Ради.
Отже, при заповненні колонки 2 «Місця проживання (ночівлі)» розділу І «Розрахунок податкових зобов'язань» Додатка до Декларації вказуються повна назва та адреса місць проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Платникам рентної плати про обчислення фактичного обсягу води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати.
Норми встановлені п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ визначено, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Отже, на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, водокористувач самостійно обчислює фактичний обсяг води, необхідний для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), для визначення об'єкту оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва.
Детінізація ринку праці: підсумки січня
Протягом січня 2020 року Державна податкова служба провела 501 перевірку суб'єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам. У результаті органи ДПС виявили 262 випадки, або 52 % від загальної кількості, порушень податкового законодавства.
Як наслідок, податкова донарахувала порушникам до сплати 74 млн грн податку на доходи фізичних осіб, понад 23 млн грн єдиного внеску та близько 5 млн грн військового збору.
У січні за результатами заходів податкового контролю було виявлено близько 900 найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без належного оформлення трудових відносин.
Водночас завдяки активній роз'яснювальній роботі, яку проводить податкова у рамках кампанії з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, ініційованої місцевими органами виконавчої влади, у січні роботодавці додатково уклали майже 19,5 тис. трудових угод з найманими працівниками.
Крім того, протягом січня 2020 року за результатами інших вжитих заходів зареєстрували власну справу близько 2700 громадян, що до цього здійснювали підприємницьку діяльність без належного оформлення. Таким чином, бюджети різних рівнів додатково отримали 18,3 млн грн податку та зборів і 19,9 млн грн єдиного внеску.
«Ми спостерігаємо різке зростання повідомлень про прийняття на роботу, тобто укладених трудових контрактів. Причому, як показує перша декада лютого, хороша динаміка зберігається і надалі. Якісна роз'яснювальна кампанія дає результат, якого неможливо досягти лише силовими та адміністративними методами», – заявив Голова ДПС України Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/409719.html
Громадяни, своєчасно задекларуйте свої доходи!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/5896.html, а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/103313391061454/videos/1283573211832433/ та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=v3CcIB7HyAw
Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5897.html, а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/787294631757947/?t=11 та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=k59yR-qvALE&feature=youtu.be&fbclid=IwAR0g_55irlJMxYOtgUa_sUYfkZORwojw9Ym6-d_4rsPF2DdbYq3rGvhKP8o
Набрав чинності закон щодо адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві
У офіційному виданні «Голос України» № 37 26.02.2020 опубліковано один із законів, яким запроваджується податкова реформа 2020 року – Закон України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465).
Законом № 465 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).
Так, частину першу ст. 24 Закону № 2464 викладено у такій редакції:
«Банки під час відкриття рахунків зобов'язані отримувати відомості про платників єдиного внеску з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань для підтвердження їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску. Під час відкриття рахунків особам, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, банки зобов'язані вимагати від таких осіб документи, що підтверджують їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску».
У ст. 25 Закону № 2464 у частині 4 абзац перший замінено трьома новими абзацами такого змісту:
«Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України».
Абзаци сьомий і десятий частини 4 ст. 25 Закону № 2464 викладено у такій редакції:
«Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків».
«У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів