Затверджено порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки

Набрала чинності 01.01.2020 постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565), якою затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Міністерством аграрної політики та продовольства України у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка фермерських господарств", які спрямовуються на додаткову фінансову підтримку фермерських господарств із статусом сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – доплата).

Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до статті 8¹ Закону України "Про фермерське господарство" та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та не беруть добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку) за формою згідно з додатками 1 і 2.

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

Постанова № 565 опублікована в офіційному виданні "Урядовий кур'єр'від 18.07.2019 № 135.

Справляння екологічного податку у 2020 році

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/407232.html повідомила, що порядок справляння екологічного податку у 2020 році не змінився та як і раніше регламентується статтями 240 – 250 Розділу VІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, нагадуємо, що в 2019 році відбулись зміни стосовно визначення платників, які справляють екологічний податок в частині зобов'язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) та розміру ставок цього податку, а також, передбачено обов'язковість складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов'язань за Викиди двоокису вуглецю за кодом 19011000.

Довідково: Зміни передбачені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів".

Тож під час справляння екологічного податку в частині зобов'язань за Викиди двоокису вуглецю, платнику слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 "Про адміністрування екологічного податку" (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/364954.html);

- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 "Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю" (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/376987.html) .

Отже, основні аспекти, які повинні знати платники екологічного податку:

Інформаційна пам'ятка для платника

екологічного податку

Платники

Суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

Згідно з

п. 240.1

ст. 240 ПКУ

Об'єкт та база оподаткування

Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ)

Згідно з

п. 242.1

ст. 242 ПКУ

Ставка податку

Ставки екологічного податку встановлені статтями 243, 245-248 ПКУ (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/):

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

- за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (ст. 245 ПКУ);

- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (ст. 246 ПКУ);

- за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

- за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ)

Згідно з

ст. 243,

245 – 248 ПКУ

Подання звітності

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html)

Згідно з

п. 250.2

ст. 250 ПКУ

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

Згідно з

п. 120.1

ст. 120 ПКУ

Порядок сплати податку

Сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 "Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)";

19010200 "Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти";

19010300 "Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини";

19010400 "Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк";

19011000 "Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення".

Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Згідно з

п. 250.2 ст. 250 ПКУ

Відповідальність за несвоєчасну сплату

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Водночас передбачено, що починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ)

Згідно з

п. 126.1

ст. 126 ПКУ

Де дізнатися більше про транспортний податок

1. Офіційний вебпортал ДПС – Головна/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/ Екологічний податок – https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/;

2. Податковий кодекс України – Розділ VIІI. Екологічний податок – http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/;

3. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) –http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques (обрати категорію 117 "Екологічний податок");

4. Контакт-центр – тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44-454-16-13.


Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку в 2020 році:

Податковий (звітний) квартал

Останній день подання податкових декларацій

Останній день сплати податкових зобов'язань

ІV квартал 2019 року

10 лютого 2020 року

19 лютого 2020 року

I квартал 2020 року

12 травня 2020 року

20 травня 2020 року

ІІ квартал 2020 року

10 серпня 2020 року

19 серпня 2020 року

ІІІ квартал 2020 року

09 листопада 2020 року

19 листопада 2020 року

ІV квартал 2020 року

09 лютого 2021 року

19 лютого 2021 року

Інформаційний лист № 2 від ДПС: податкові рішення на користь платників

Державна податкова служба України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й забезпечує реалізацію на високому рівні права платників податків оскаржувати в адміністративному порядку рішення територіальних офісів, які вони вважають помилковими.

Право на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів є важливим та необхідним механізмом досудового врегулювання спору між платником податків і контролюючим органом, який дає можливість захистити інтереси платника податків, виявити недоліки в роботі контролюючих органів та своєчасно їх усунути, зекономити час та зусилля, оминаючи звернення до суду.

На продовження рубрики інформаційних листів ДПС України висвітлює останні яскраві приклади рішень, прийнятих на користь платників податків у процедурі адміністративного оскарження, зокрема із залученням інспекторів Ради бізнес-омбудсмена.

Інформаційний лист можна завантажити https://tax.gov.ua/data/files/250537.pdf.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/407286.html

Про види розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно; 2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб'єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов'язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в підпунктах 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються: 1) розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами; 2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; 3) використання готівки, виданої на відрядження; 4) виплат, пов'язаних з оплатою праці; 5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII "Про Національне антикорупційне бюро України" із змінами та доповненнями.

Сума, сплачена роботодавцем за договором добровільного медичного страхування на користь працівника, включається до його доходу

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника ПДФО чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника ПДФО, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику ПДФО протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Норми встановлені п.п. "в" п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html розміщено реєстри форм електронних документів, а саме: ► Реєстр форм електронних документів; ► Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів); ► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

Основні випадки обов'язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов'язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом 2019 року, а саме:

► від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування) (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);

► від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);

► від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

► від операцій з майном відповідно до статей 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);

► з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

► від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);

► від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);

► від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);

► у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 – 1 043,25 грн*(п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 – 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 грн* (п.п. "б" п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

► від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

► суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);

► інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Довідково:

* мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року – 4173 гривня;

** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривня.

До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?

Правовідносини, які пов'язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб'єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб'єкта господарювання.

Податок на прибуток підприємств: врахування сум ПДВ при визначенні об'єкта оподаткування

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми визначені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ. Отже, такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.

При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність

Страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464.

Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктами 3 та 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:

► за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;

► неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

► подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом № 2464.

У відповідності до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН

Складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника ПДВ рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Норми встановленні п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, згідно з п. 200¹.4 ст. 200¹ ПКУ, на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ;

б) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ.

Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів

Відеоматеріали по темі розміщено за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/5843.html а також :

► на офіційній сторінці "ДПС у Дніпропетровській області" соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1411212195723995/ та

► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qx0G5avQk9k

Оновлена декларація з ПДВ з 07.02.2020 в Єдиному вікні подання електронної звітності

На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності" до версії 1.28.5.0 станом на 07.02.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 07.02.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.5.0) станом на 07.02.2020:

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Оптимізовано роботу наступних форм:

F/J 0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість;

F0200421, J0215221 – Додаток 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)";

F/J 0215221 – Додаток 2 "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)";

F0200521, J0200621 – Додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)";

F0299821 – Додаток 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкод