Розпочато діяльність Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Кабінет Міністрів України 21 серпня 2019 року схвалив розпорядження від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», згідно з яким поклав повноваження й виконання функції адміністрування податків з Державної фіскальної служби (ДФС) на новостворену Державну податкову службу (ДПС), тим самим давши старт роботі новому відомству.

Розпорядження оприлюднено на Урядовому порталі 28 серпня 2019 року.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) розпочало свою діяльність 03 вересня 2019 року відповідно до наказу ГУ ДПС від 03.09.2019 № 17 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області».

У складі організаційної структури ГУ ДПС, крім самостійних структурних підрозділів, також функціонує 9 територіальних управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів.

Подальша щоденна робота нової податкової служби буде так само непомітною для сумлінних платників податків, а також відкритою, яка чує, розуміє та захищає інтереси чесного бізнесу.

Нова податкова служба стане надійним партнером для підприємців, яка створюватиме сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні, впроваджуватиме нові сервіси та забезпечуватиме рівні права всіх платників податків.

У зв'язку з початком роботи ГУ ДПС з 03 вересня 2019 року інформація щодо діяльності новоствореного органу та роз'яснення з питань податкового законодавства і адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розміщується на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням dp.tax.gov.ua

Порядок заповнення РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) із змінами та доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування (далі – РК) до ПН у разі допущення платником ПДВ помилок при її складанні, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти РК до неї.

У такому РК: у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку; у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН; у розділі Б – зі знаком "–" (виводяться в "0") відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код "103" (повернення товару або авансових платежів).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН.

До уваги податкових агентів!

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ.

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

При цьому, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Оподаткування доходу, отриманого ФОП – «загальносистемником», від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (для – ПКУ) для фізичних осіб – платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Норми визначені п. 177.6 ст. 177 ПКУ.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Облікові дані платника в Електронному кабінеті

Меню «Облікові дані платника» Електронного кабінету дозволяє переглянути окремі дані або весь перелік даних платника, виділивши їх позначкою. Для цього необхідно обрати облікові дані із запропонованого переліку: ідентифікаційні дані; реєстраційні дані; відомості про керівників; присвоєння ознаки неприбутковості; дані про реєстрацію платником ПДВ; дані про реєстрацію платником єдиного податку; дані про реєстрацію платником єдиного внеску; відомості з реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром; відомості про РРО; інформація про книги ОРО; відомості про об'єкти оподаткування; інформація про неосновні місця обліку; дані про банківські рахунки.

Для перегляду вибраних даних необхідно натиснути кнопку «Переглянути» або перейти на вкладку «Перегляд даних».

Вибрані облікові дані можна роздрукувати за допомогою кнопки «Друкувати».

Державна податкова служба України зареєстрована на Порталі відкритих даних

ДФС України повідомила, що з метою виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають у формі відкритих даних» здійснила реєстрацію, як розпорядника інформації, на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua).

Отже набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних з питань державної податкової політики, будуть оприлюднюватися та оновлюватися на вказаному порталі, а також на головній сторінці у банері «Відкриті дані» офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua).

Також станом на 30.08.2019 ДПС вже оприлюднено окремі набори даних у формі відкритих даних.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/390410.html

Договір комісії: особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів

Об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.

Норми встановлені п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ із змінами і доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39¹ ПКУ (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.

Отже, під час ввезення на митну територію України товарів комітентом – імпортером – платником ПДВ, який здійснює сплату ПДВ при митному оформленні таких товарів безпосередньо зі свого поточного рахунку, датою виникнення податкових зобов'язань згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ є дата сплати (нарахування) податку за такими податковими зобов'язаннями.

Тобто, враховуючи правила формування податкового кредиту, сплачений при імпорті товарів ПДВ на підставі належним чином оформленої митної декларації відноситься до податкового кредиту комітента (власника товару).

При цьому, комісіонер суми ПДВ до податкового кредиту не відносить, а отримана в межах посередницьких договорів винагорода як оплата за послуги з придбання товарів у такого комісіонера підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Громадська організація без статусу юрособи не може бути включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Норми визначені п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств можуть бути віднесені, зокрема, громадські об'єднання (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об'єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4572) громадська організація – це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (п. 5 ст. 1 Закону № 4572).

Враховуючи вищевикладене, до Реєстру неприбуткових установ та організацій можуть бути включені громадські об'єднання лише зі статусом юридичної особи, які відповідають вимогам п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Про розмір нецільової благодійної допомоги, що не підлягає оподаткуванню ПДФО

До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року – у 2019 році ця сума складає 2 690,00 гривень.

Норми встановлені п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Слід зазначити, що положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Інтерв'ю Голови Державної податкової служби України Сергія Верланова виданню «Економічна правда»

Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов розповів «Економічній правді» (далі – ЕП), як трансформується Податкова, хто не сплачує дивіденди державі та як втілити в життя амбіційні плани команди Зеленського.

Якщо лічити спроби провести реформу податкової та митниці за останні десять років, можна збитися з рахунку. Кожен уряд намагався знайти оптимальний варіант, а деякі склади Кабінету Міністрів України навіть робили по кілька спроб.

Зараз, після п'яти років роботи в форматі єдиної структури, відбувається роз'єднання податкової та митниці. Відповідальні за нього – нові керівники державної митної та податкової служб Максим Нєфьодов та Сергій Верланов.

ЕП поговорила з головним податківцем про те, як реформується ДФС, що він думає про податкові ініціативи «Зе!команди» і чи вдасться виконати бюджет.

З інтерв'ю очільника ДПС України можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням http://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/390521.html

Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності

До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» внесено зміни (станом на 28.08.2019).

Перелік змін та доповнень (версія 1.27.14.0):

У зв'язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами з 28.08.2019 змінено сертифікати, які призначені для накладання електронного цифрового підпису та шифрування повідомлень на Державну податкову службу України.

Додано нові версії документів

1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції»:

J0104705 – Звіт про контрольовані операції;

J0147105 – Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях. Додаток до Звіту про контрольовані операції;

J0147205 – Інформація про пов'язаність осіб (Інформація до додатка до Звіту про контрольовані операції).

2. У зв'язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України»:

J/F1499102 – Квитанція № 1;

J/F1499202 – Квитанція № 2;

J/F1490902 – Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

J/F1300107 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;

J/F1400107 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних;

J/F1301303 – Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Накл), за рахунок суми залишку від'ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів;

J/F1401303 – Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;

J/F1301403 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;

J/F1401403 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

Внесено зміни до існуючих документів

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів та для забезпечення приймання та автоматизованої обробки звітності з податку на додану вартість у перехідний період з зазначеними номерами рахунків, які сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України „Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010“:

J/F 0299820 – Додаток 4 „Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)“.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Меню „Система електронного адміністрування ПДВ“ Електронного кабінету

Меню „Система електронного адміністрування ПДВ“ надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме до: Реєстру операцій; Реєстру транзакцій; Інформації про суму перевищення.

У вікні „Реєстр операцій“ користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в Системі електронного адміністрування ПДВ – податкових накладних, розрахунків коригування, поповнення рахунку, овердрафту тощо. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники цього реєстру.

Максимальна кількість записів Реєстру операцій для вивантаження обмежена 1 000 строками.

У вікні „Реєстр транзакцій“ користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій за ПДВ-рахунком, у тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.

За допомогою сервісу „Інформація про суму перевищення“ платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету ДПС України здійснюється за новою адресою: cabinet.tax.gov.ua.

Водночас, до завершення заходів з реорганізації ДФС України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

Застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель

Базою оподаткування земельним податком є, зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділу XIІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 271.1 ст. 271 ПКУ.

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Пунктом 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Добровільна зміна групи платником єдиного податку

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Норми визначені п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

З січня по серпень платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 65 млрд. грн.

З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 54 млрд. 611,7 млн. грн, що на 14 млрд. 848 млн. грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців 2019 року спрямовано 37 млрд. 659,2 млн. грн, що на 11 млрд. 024,9 млн. грн (або на 41,4 %) більше надходжень січня – серпня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 16 млрд. 952,5 млн. гривень. Це на 3 млрд. 823,1 млн. грн (або на 29,1 %) більше фактичних надходжень січня – серпня 2018 року.

За підсумками восьми місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зібрано 10 млрд. 376,6 млн. грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 634,0 млн. грн (або на 18,7 %).

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN

На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 „Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні“ Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту „Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області“ офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці „Бюджетні рахунки“ за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Зміни до порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального

31.08.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 серпня 2019 року № 778 (далі – Постанова № 778).

Постановою № 778 внесено зміни до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 259 „Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році“ (далі – Порядок).

Зміни спрямовані на реалізацію п.п. 431 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України стосовно спрямування частини акцизного податку з пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

З метою автоматичного розподілу між бюджетами місцевого самоврядування частини (13,44 %) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2019 року Постановою № 778 встановлені відповідні частки (додаток 2 до Порядку).

Постанову № 778 опубліковано в офіційному виданні „Урядовий кур'єр“ від 31.08.2019 № 166 та розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України „Урядовий портал“ за посиланням https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-zarahuvannya-chastini-akciznogo-podatku-z-viroblenogo-t210819

Відповідальність при несвоєчасному перерахуванні (неперерахуванні) єдиного внеску з вини банку

Органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема, за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Норми визначені п. 1 частини дванадцятої ст. 25 Закону № 2464.

Фінансові санкції до суб'єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Водночас, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні“ із змінами та доповненнями, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7. ст. 129 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, орган ДПС не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

При цьому суб'єкт господарювання повинен надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Установи і підприємства мають право вести касову книгу в електронній формі

Установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.

Норми встановлені п. 41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148).

Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення № 148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.

Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».

Водночас: 1) у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік; 2) після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»; 3) протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу; 4) після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.

Платники податків та податківці обговорили законодавчі новації та шляхи наповнення бюджету

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбулася зустріч з представниками бізнесу, під час якої розглянули питання щодо наповнення дохідної частини бюджету та новацій у податковому законодавстві.

На початку фахівці відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління проінформували про цьогорічні надходження до бюджетів усіх рівнів та акцентували увагу на важливості інформування платників податків про порядок справляння податків і зборів та законодавчі зміни.

Посадовці наголосили на необхідності дотримання роботодавцями чинного законодавства щодо прав і гарантій найманих працівників, офіційного оформлення трудових відносин, виплати належного рівня заробітної плати, соціального захисту робітників.

Результати роботи Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області про