Новини Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Не зволікайте – встигніть отримати податкову знижку за 2018 рік!

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Право платника ПДФО на податкову знижку визначено статтею 166 ПКУ.

Платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Звертаємо увагу, що за 2018 рік платники ПДФО мають право отримати податкову знижку по 31 грудня 2019 року включно.

ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП – «єдинника»

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування для ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об'єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов'язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за листопад 2019 року поповнилися на 2 млрд 674 млн гривень

За підсумками 11 місяців 2019 року поточного року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 млрд 374,7 млн грн, що на 2 млрд 242,2 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

Плата за землю є вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів. Її власники та землекористувачі сплатили з початку 2019 року понад 3 млрд 615,8 млн грн, що перевищує на 776,6 млн грн суму надходжень за відповідний період минулого року.

Наступним по обсягу формування бюджету області є єдиний податок. Його станом на 01 грудня цього року надійшло 2 млрд 661,3 млн гривень.

«Стабільне зростання надходжень платежів до місцевих бюджетів області, які спрямовуються на реалізацію соціальних програм та розвиток інфраструктури області є однією з вирішальних умов розвитку регіону», – прокоментувала в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Свято подарувало дітлахам казку та наповнило їхні серця теплотою і любов'ю

День Святого Миколая – одне з найсвітліших і найрадісніших свят, зігріте благословенням, добром і радістю!

Незалежно від віку, на цей день, майже кожна людина, а тим паче діти, мають надію, що всі прохання та побажання будуть обов'язково здійснені.

Кожного року, що стало вже доброю традицією, у цей святковий день у гості до вихованців комунального закладу освіти «Перещепинський НВК „Родина“» завітали представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Гості закладу, на цей час, ставши помічниками Святого Миколая, максимально виконали побажання дітей через свої подарунки – солодощі і фрукти.

Подарунків та ласощів – саме цього чекають щороку діти від Святого Миколая, адже цей день – одне з найулюбленіших дитячих свят, яке символізує втілення мрій та віру в диво.

Вихованці закладу зустріли податківців радісним настроєм та святковим концертом, і влаштували справжнє свято – розповідали вірші, співали чудові пісні, танцювали та показували грайливі вистави.

Найбільшою вдячністю для податківців була справжня природна реакція дітей – їхні щасливі очі, радісні усмішки, слова подяки та бурхливі оплески за піклування і увагу. Такий теплий та гостинний прийом справив неабияке враження на гостей закладу.

«Сподіваємось, що це свято подарувало дітлахам казку та наповнило їхні серця теплотою і любов'ю. Святий Миколай не залишає без уваги та любові жодну дитину. Зараз час чудес, казки і здійснення мрії, адже він причетний, майже до всіх чарівних і добрих справ. Нехай це свято подарує вам, вашим педагогам і вихователям багато радості, миру, добра та щастя!», – зазначили представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наприкінці свята директор навчального закладу «Родина» Валентина Хохлова подякувала гостям за турботу про дітей, за подароване їм відчуття батьківської опіки, яка вселяє у дитячі серця душевне тепло, віру, любов, спокій та надію.

Нові можливості Електронного кабінету у зв'язку з запровадженням програмних РРО

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість:

► контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій;

► заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;

► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.

Одночасне нарахування єдиного внеску по минулим, поточним та майбутнім виплатам: визначення бази оподаткування

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Норми встановлені ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.

Згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.

За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).

Отже, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.

Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:

● від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

● від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);

● від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);

● у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);

● у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);

● від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

● у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

● у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);

● у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 ПКУ);

● у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей. 172 – 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

● у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

● від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

● від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

● у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

● у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

● з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);

● при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);

● суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму Декларації і з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть цю Декларацію за новою формою.

Про строки сплати ПДФО та військового збору роботодавцем

Роботодавець є податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь працівника – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Норми визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ.

Військовий збір сплачують у ті ж самі строки, що і ПДФО.

Надходження транспортного податку від платників Правобережного управління склали понад 4,5 мільйонів гривень

За одинадцять місяців поточного року власники автомобілів Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що об'єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра спрямували до місцевого бюджету міста 4,52 млн грн транспортного податку, що майже на 765 тисяч гривень або на 20,3 відсотка більше аналогічного періоду минулого року.

Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Цьогоріч платники Правобережного управління збільшили сплату єдиного податку на 74 млн гривень

Впродовж січня — листопада 2019 року платники Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, спрямували до місцевих бюджетів 432,6 млн грн єдиного податку. Це на 74,02 млн грн, або 20,6 відсотків більше надходжень аналогічного періоду 2018 року.

Нагадаємо, єдиний податок у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів. Відтак, сплачуючи його своєчасно та у повному обсязі, платники єдиного податку забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї місцевої громади.

Працівники Правобережного управління про неофіційне працевлаштування

На сьогодні проблема неофіційного працевлаштування є досить актуальною. Саме тому заступник начальника управління-начальних відділу адміністрування податків і зборів з Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інна Тихоненко акцентувала на цьому увагу під час кущового семінару для платників Правобережного та Соборного управлінь.

В ході заходу проходила бесіда з керівниками та представниками суб'єктів господарювання-юридичних осіб, фізичними особами підприємцями та розповіла про переваги офіційного оформлення трудових відносин.

Увагу було зосереджено на необхідності відповідального ставлення до свого майбутнього, адже через отримання заробітної плати «в конвертах» працівник не лише втрачає державні соціальні гарантії, а й позбавляє себе гідної пенсії в майбутньому.