Новини Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Форма № 20-ОПП: оновлено Довідник типів об'єктів оподаткування

12 вересня 2019 року ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об'єктів оподаткування (станом на 11.09.2019).

Перелік доповнено одним об'єктом оподаткування, а саме: 711 – Ділянка надр.

Звертаємо увагу, що повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Формою № 20-ОПП передбачено заповнення типу об'єкта оподаткування.

З Довідником типів об'єктів оподаткування можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Сплата єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення юрособи

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Норми встановлені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).

Відповідно до абзацу шостого п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.

Отже, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юрособи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юрособи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.

Платник ПДФО отримав одноразову страхову виплату за договором довгострокового страхування життя: оподаткування

Нормами п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя;

Податковим агентом платника ПДФО – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя (п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %.), з 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Отже, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відсотків від такої суми.

Корпоративні права можуть бути предметом податкової застави

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. 87.3 ст. 87 ПКУ.

Згідно з п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ майно, що не може бути предметом застави, визначено у Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654).

Статтею 4 Закону № 2654 не встановлено, що корпоративні права не можуть бути предметом застави.

Слід зазначити, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, але тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості (п. 92.2 ст. 92 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, корпоративні права можуть бути предметом податкової застави. Операції з відчуження таких корпоративних прав, у разі якщо такі права перебувають у податковій заставі, необхідно узгоджувати з контролюючим органом, а також здійснити заміну предмета застави на інше майно.

Юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, не звільняються від обов'язку подання податкових декларацій

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно із статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткування.

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов'язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Отже юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов'язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Оподаткування доходу нерезидента у разі продажу (обміну) об'єкта нерухомості, який перебуває у його власності

Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме – 5 відсотків (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ у порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 відсотків.

Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума ПДФО платником визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

При цьому, фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, такий дохід оподатковується також за ставкою 18 відсотків.

Якщо об'єкт нерухомості, зазначений у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, перебуває у його власності більше трьох років, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.

Податкові зобов'язання за дебіторською заборгованістю у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Про проведення операції «Урожай» у Дніпропетровській області

Триває операція «Урожай», у рамках якої органами податкової служби проводяться заходи стосовно неухильного виконання вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, питання оподаткування, оформлення використання найманої праці та оплати праці сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки.

Так, за результатами проведення кампанії декларування станом на 01 вересня 2019 року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 479 громадян – власників земельних ділянок площею понад 2 га.

Загальна сума задекларованих ними доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га, становить 85,35 млн гривень. Задекларовано податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до сплати у розмірі 15,3 млн грн, військового збору задекларовано до сплати 1,3 млн гривень.

За рахунок проведення виїзних нарад, засідань робочих комісій у рамках проведення операції «Урожай» протягом травня – серпня поточного року додатково залучено до декларування 1 551 громадянина. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 10,35 млн гривень. Задекларована сума ПДФО до сплати складає 1,7 млн грн, військового збору – 0,11 млн гривень.

З метою здійснення заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки, проведені співбесіди з 695 суб'єктами господарювання (у т.ч. з 125 фізичними особами – підприємцями). Як результат – додатково оформлено 562 найманих працівників.

Щомісячні надходження по податках та зборах за рахунок оформлених найманих працівників становлять понад 400,0 тис. гривень.

Щодо запровадження Єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

ДПС України повідомила, що Верховна Рада України 13 вересня поточного року проголосувала у першому читанні законопроєкт № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та законопроєкт № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Законопроєктом № 1051 передбачено запровадження спрощеної моделі сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального і спирту), за якими як подається, так і не подається податкова звітність, а також єдиного внеску до цільових фондів.

Законопроєкт № 1051 створює максимально комфортні та зрозумілі для платника правила розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, а саме:

► відкриття єдиних рахунків відбувається шляхом подання платником в Електронному кабінеті відповідної заяви встановленої форми (без подання зайвих документів);

► платник самостійно управляє коштами на своєму єдиному рахунку (поповнення, списання коштів до бюджету);

► формування платіжних документів на перерахування коштів до бюджетів та цільових фондів відбувається повністю в автоматичному режимі: платник в Електронному кабінеті здійснює вибір лише двох параметрів – вид платежу (код класифікації), сума платежу, а формування усіх інших реквізитів платіжного документу система забезпечує автоматично;

► максимально скорочуються випадки помилкової сплати податків і зборів, єдиного внеску у зв'язку з неправильним заповненням платниками реквізитів рахунків в платіжних документах (мінімізується необхідність повернення помилково сплачених коштів);

► пересилка сформованих платником платіжних документів на виконання до Казначейства забезпечується ДПС самостійно (без участі платників);

► в Електронному кабінеті платник володіє повною інформацією про рух коштів на єдиному рахунку, терміни сплати грошових зобов'язань, їх суми, а також щодо стану його розрахунків з бюджетом та цільовими фондами;

► зменшуються фінансові витрати платника на обслуговування в установах банків (ДПС та Казначейство обслуговує платника в процесі розрахунків з бюджетом та цільовими фондами на безоплатній основі).

Крім того, модель функціонування єдиного рахунку, передбачена у законопроєкті № 1051, забезпечує рівномірне наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, цільових фондів, оскільки відсутня жорстка прив'язка сум надходжень до строків подання платниками звітності, що має важливе значення для фінансування видатків держави та виплат пенсій.

Законопроєкт № 1049, який є взаємопов'язаним із законопроєктом № 1051, передбачає:

◄ використання платником для сплати єдиного внеску крім банківського рахунку також і єдиного рахунку, відкритого в Казначействі;

◄ встановлення заборони щодо звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку платника.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/391595.html

З початку року анульовано 60 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.09.2019 року діє 13 878 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4895 суб'єктам господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7215 ліцензій, на тютюнові вироби – 6125, на право роздрібної торгівлі пальним – 503 ліцензії та 35 ліцензій на зберігання пального.

З початку року платники податків Дніпропетровщини отримали 10 049 ліцензій, зокрема: 5235 – на право торгівлі алкогольними напоями і пивом та 4276 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня — серпня 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1556 ліцензій; анульовано – 1530 ліцензій, в тому числі — 60 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму понад 4,4 мільярдів гривен

За вісім місяців поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43 509 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 319 декларацій менше аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила в. о. начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Чорнодобравська.

Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 430,2 млн грн, що на 1 млрд 438,9 млн грн більше ніж у минулому році.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 102,8 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,9 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,9 млн грн, що на 0,9 млн грн більше ніж у 2018 році.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 626,0 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн, військового збору – 4,0 млн гривень.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 403 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників складає 15,2 млн гривень. На цей час повернуто 12,9 млн гривень.

Юристи податкової служби Дніпропетровщини виграли у судах 456 справ

Станом на 01 вересня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,6 тисяч справ різних категорій на загальну суму 12,2 млрд гривень.

«З розглянутих судами у січні – серпні поточного року 759 справ на суму 3,2 млрд грн на користь податкових органів області вирішено 456 справ на суму 2,1 млрд гривень», – повідомив начальник управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 043 таких справ на суму 9,4 млрд гривень. З них судами розглянуто 470 справ на суму 2,4 млрд грн, з яких на користь податкових органів вирішено 267 справ на суму 1,4 млрд гривень.

До бюджету за вісім місяців 2019 року надійшло понад 10 млрд грн єдиного внеску

Впродовж січня – серпня поточного року органами податкової служби Дніпропетровщини забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 10 млрд 376,6 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року цей показник більше на 1 млрд 634,0 млн гривень.

При цьому, лише у серпні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 264,8 млн грн, що на 164,9 млн грн більше минулорічних серпневих надходжень.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників – оновлені бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN

На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області: як отримати довідку про відсутність заборгованості

За період січень — серпень 2019 року Правобережним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано 3326, у тому числі в електронній формі Довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554.

Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано. Довідка видається безоплатно, за вибором платника — у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві. Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Відмова в отриманні податкового повідомлення — рішення не звільняє від сплати податкових зобов'язань

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, що відмова в отриманні податкового – повідомлення рішення не звільняє їх від сплати податкових зобов'язань.

Підпунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПКУ. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області: як отримати довідку про відсутність заборгованості

За період січень — серпень 2019 року Правобережним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано 3326, у тому числі в електронній формі Довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554.

Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Довідка видається безоплатно, за вибором платника — у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.

Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія»

В Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» щодо надання адміністративних послуг. На запитання платників відповідав фахівець Чечелівської державної податкової інспекції Юлія Мельник.

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога у зв'язку із звільненням працівника ?

Згідно з п.п. «з» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.

Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 — 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв'язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Коли підприємець має право на податкову знижку ?

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.166.4.2 ст.166 Кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з відносинами трудового найму.

Отже, фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, може скористатися правом на податкову знижку, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Щодо доходів від підприємницької діяльності право на податкову знижку не застосовується.

Чи включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування, витрати на страхування, які пов'язані з веденням господарської діяльності?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб — підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 177.2 ст.177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Пунктом 177.4 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат на страхування, що пов'язані з веденням господарської діяльності.

Тобто, вартість оплачених послуг страхування, які пов'язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування.

Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні показники на 73,5 млрд гривень

За оперативними даними Державної податкової служби України за 8 місяців 2019 року до зведеного бюджету забезпечено (сальдо) 482,9 млрд грн, що на 73,5 млрд грн, або на 17,9 % більше січня – серпня 2018 року.

До державного бюджету забезпечено 309,5 млрд грн. Це на 44 млрд грн, або на 16,6 % більше відповідного періоду минулого року. Місцеві бюджети отримали 173,4 млрд грн., що на 29,5 млрд грн, або на 20,5 % більше січня-серпня торік.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету –у 2,8 раза (+ 19,4 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб –105,4 відс. (+ 3,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 104,3 відс. (+ 3,1 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у січні – серпні 2019 року приріст до січня – серпня 2018 року забезпечено з частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету, – у 5,3 раза (+ 24,7 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 21,8 відс. (+ 12,6 млрд грн), рентної плати за користування надрами – на 23,0 відс. (+ 5,4 млрд грн), податку на прибуток підприємств – на 3,0 відс. (+ 2,2 млрд гривень).