До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020!

З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Декларувати свої доходи – це конституційний обов'язок громадян.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов'язані подати річну декларацію, та

- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов'язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року.

У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв'язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об'єктів нерухомого (рухомого) майна.

Звертаємо увагу, що обов'язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;

- іноземного доходу;

- доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

У разі несвоєчасної сплати податкового зобов'язання призначається камеральна перевірка

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Норми встановлені абзацом другим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).

Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Фізична особа – громадянин України може через свої релігійні переконання відмовиться від РНОКПП

Відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822). Таке Повідомлення є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру).

Крім того, фізична особа також зобов'язана пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред'являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за РНОКПП або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).

Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.

У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.

Про види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Платники Дніпропетровщини за 2019 рік перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 76 млрд.грн.

За січень – грудень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 60 млрд 425,8 млн грн, що на 20 млрд 843,8 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж 2019 року спрямовано 34 млрд 978,7 млн грн, що на 15 млрд 407,6 млн грн більше надходжень минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 25 млрд 447,1 млн гривень. Це на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.

За підсумками поточного року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зібрано 15 млрд 961,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 383,8 млн гривень.

Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»

З 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294).

Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум:

♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:

► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень,

► з 1 липня – 2 118 гривень,

► з 1 грудня – 2 189 гривень;

♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць:

■ дітей віком до 6 років:

► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень,

► з 1 липня – 1 859 гривень,

► з 1 грудня – 1 921 гривня;

■ дітей віком від 6 до 18 років:

► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень,

►з 1 липня – 2 318 гривень,

► з 1 грудня – 2 395 гривень;

■ працездатних осіб:

► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні,

► з 1 липня – 2 197 гривень,

► з 1 грудня – 2 270 гривень;

■ осіб, які втратили працездатність:

► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень,

► з 1 липня – 1 712 гривень,

► з 1 грудня – 1 769 гривень.

Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає:

►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні;

► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні.

Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень.

Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

◄ працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Згідно з частиною першою ст. 165? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165? КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.

Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.

Орендна плата за землю: коли виникають зобов'язання зі сплати

В Правобережному управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області розповіли. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Нагадаємо: орендарі земельних ділянок є платниками орендної плати, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Законом України від 16.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У договорі зазначається розмір орендної плати, її індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Відповідно до ст. 25 Закону № 161, орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Податкові накладні за щоденними підсумками з 1 січня 2020 року складаємо по-новому

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» з 01.01.2020 змінився порядок заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками.

Відповідно до внесених змін, показники табличної частини розділу «Б» податкових накладних (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій, заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.

Даними правилами передбачено заповнення табличної частини розділу «Б» ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

- у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

- у графах 3.1 та 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

- у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

- у графі 6 – кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

- у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

- у графі 8 – код ставки;

- у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

- у графі 11 – сума податку на додану вартість.

Слід зазначити, що зараз платник ПДВ у ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків громадяни можуть за допомогою Електронного кабінету

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків можуть отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, скориставшись електронними сервісами ДПС.

Зокрема, у рамках кампаній декларування доходів громадян та е-декларування зазначену інформацію можна отримати за допомогою електронного сервісу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Зазначений електронний сервіс розміщено на офіційному веб-порталі ДПС.

За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету платника та «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до „Єдиного вікна подання електронної звітності“ фізична особа – платник податків може сформувати „Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій“ виключно для отримання інформації про себе.

Запит має підписуватися електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату.

Після обробки запиту на електронну адресу фізичної особи – платника податків направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДПС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua

Звертаємо увагу: відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

При цьому, відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків надаються відповідно до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), які щоквартально подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС та відповідно до поданих фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, як провадять незалежну професійну діяльність податкових декларацій.