Новини Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Правобережне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє

Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності

Щоб зберегти свій час та не стояти у чергах, платники мають можливість скористатись електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом без особистої присутності (далі – Сервіс), як це вже зробили більше 82 тис. клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач).

Для використання Сервісу необхідно відвідати вебсайт Надавача за посиланням acskidd.gov.ua (далі – Сайт) і скористатись он-лайн сервісом для повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом безпосередньо на Сайті, або завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.

Також Сервіс надає можливість перейти зі звичайного носія ключової інформації (USB флеш-накопичувач або CD-диск) на захищений за допомогою програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1.

Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#212

Набрав чинності Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів

23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 262), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.07.2019 з а № 753/33724.

Наказом № 262 затверджено Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також нові форми документів, зокрема:

заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;

акцизну накладну форми «П»;

акцизну накладну форми «С»;

розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;

розрахунок коригування акцизної накладної форми «С»;

форму заявки на поповнення (коригування) залишку пального;

форму заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.

Крім цього, Наказом № 262 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.

Наказ № 262 опубліковано 23.07.2019 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.

З текстом Наказу № 262 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Платник змінив протягом року місцезнаходження: до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок

Платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Норми визначені п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов'язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Отже, у разі зміни суб'єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов'язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Податківці Дніпропетровщини нарахували майже 1,9 млн грн за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів

Протягом І півріччя 2019 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 121 фактичну перевірку суб'єктів господарювання щодо контролю за обігомалкогольних напоїв та тютюнових виробів. У ході цих перевірок виявлено 146 порушень законодавства та донараховано 1 млн 885 тис. гривень. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Найчастіше суб'єкти господарювання торгували алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії (68 випадків).

Крім того, виявлено: 55 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 17 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером, 1 факт торгівлі тютюновими виробами поштучно.

Затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку

23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 31.05.2019 № 226 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226).

Наказом № 226 внесено зміни до

► наказу МФУ від 25.02.2000 № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва“». Цей стандарт тепер матиме назву НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»;

► наказу МФУ від 19.04.2001 № 186 «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку»;

► Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ від 30.11.1999 № 291. Тепер рахунки класу 9 «Витрати діяльності» будуть вести усі підприємства з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами»;

► П(С)БО 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом МФУ від 28.04.2006 № 415. Уточнено, що фінансові витрати визнаються, зокрема, юридичними особами, які відповідно до Закону про бухгалтерський облік визнані мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності – витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями).

► НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом МФУ від 07.02.2013. № 73. Зазначено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону про бухгалтерський облік, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються НП(С)БО 25. Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у цьому Національному положенні (стандарті).

Наказ № 226 опубліковано 23.07.2019 у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 55.

ДФС України надано роз'яснення щодо обліку в СЕАРП та СЕ пального, яке ввозиться на митну територію України

ДФС України у зв'язку з запровадженням нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі — СЕАРП та СЕ) з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України, повідомила наступне.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до п.п. 14.1.141 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Таким чином ПКУ відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

У зв'язку з цим, з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де "XX" – код відповідного митного режиму "40" або "41", а YY" – один з кодів "АА", "ДР", "ДЕ", "ТК", "ТФ", "ТН", "ДТ") товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім непідакцизних товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть відноситись як до підакцизних, так і до. непідакцизних), в окремому полі електронної митної декларації або електронної копії митної декларації на паперовому носії без наведення у паперовому примірнику необхідно зазначити код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно з ПКУ, а саме:

"01" – сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;

"02" – звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ;

"03" – оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;

"04" – оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України в якості сировини для виробництва непідакцизної продукції.

Укладення договору між ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО

Введення реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО) виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб'єктами господарювання.

Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладення із суб'єктами господарювання відповідних договорів забороняється.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб'єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

У разі укладення, розірвання, припинення або внесення змін до договору між ЦСО та користувачем про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином повинен надіслати Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО (далі – повідомлення за ф. № 3-ЦСО) (додаток 1 до Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547)) до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Таке повідомлення за ф. № 3-ЦСО надсилається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

Норми визначені п. 1 розділу II Порядку № 547.

Пунктом 17 розділу II Порядку № 547 передбачено, що ЦСО у разі припинення дії договору із суб'єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО повідомляє про це контролюючий орган за місцем реєстрації РРО такого суб'єкта господарювання. Повідомлення за ф. № 3-ЦСО надсилається у порядку та строки, визначені п. 1 розділу II Порядку № 547.

Отже, у разі укладення договору між ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином зобов'язані надіслати повідомлення за ф. № 3-ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. При цьому приєднання примірника такого договору до повідомлення за ф. № 3-ЦСО Порядком № 547 не передбачено.

За І півріччя 2019 року забезпечено перевірку 114 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС у Дніпропетровській області

З січня по червень поточного року відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 114 кандидатів на посади державних службовців. За підсумками перевірок 3 претендентам відмовлено у прийомі на службу.

Крім того, відділом проведено 32 тематичні перевірки та 2 службових розслідування за приписом прокуратури.

Також фахівцями відділу з питань запобігання та виявлення корупції розглянуто 71 запит від правоохоронних органів щодо 197 – суб'єктів декларування – працівників ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Ліцензування діяльності, якщо на одній земельній ділянці розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального

З 01.07.2019 запроваджено ліцензування всіх видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено, що місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина перша ст. 15 Закону № 481).

Водночас, згідно з ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

► підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

► підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

► суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто – та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Отже, якщо на одній земельній ділянці, за однією адресою розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального, суб'єкти господарювання отримують одну ліцензію на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання такого пального.

До уваги суб'єктів господарювання – платників плати за землю!

Звертаємо увагу, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день.

Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

Рахунок за послуги платнику ПДВ, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, є підставою для податкового кредиту

Нагадуємо, що до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Норми визначені п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

Отже, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику ПДВ за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця.

Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку має право надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб'єктами господарювання.

Враховуючи вищевикладене, ФОП можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Протягом І півріччя 2019 року на Дніпропетровщині надано понад 172,8 тисяч адмінпослуг

За даними Головного управління ДФС у Дніпропетровській області найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Зокрема, у січні – червні поточного року всього надано більше 57,4 тисяч таких послуг.

Не втрачає актуальності послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Протягом зазначеного періоду платникам надано майже 35,6 тисяч таких послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. З початку року надано майже 15 тисяч цих послуг.

На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, 2 ДПІ та ГУ ДФС у Дніпропетровській області, які надають 31 вид адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року надано понад 172,8 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників податків мають можливість подати податкову звітність та одержати ключі електронного цифрового підпису.

Юристи ДФС Дніпропетровщини виграли у судах 320 справ

Станом на 1 липня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало понад 7,4 тис. справ різних категорій на загальну суму 11,7 млрд гривень.

З розглянутих судами у січні – червні поточного року 554 справ на суму 1,6 млрд грн на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 320 справ на суму 1,5 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4841 така справа на суму 9,2 млрд гривень. З них судами розглянуто 338 справ на суму 1,38 млрд грн, з яких на користь органів ДФС вирішено 193 справи на суму 1,29 млрд гривень.

Сеанс телефонного зв'язку "гаряча лінія" начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: "Адміністрування податків і зборів. Новації 2019 року"

Питання 1. Добрий день. Як нараховується пеня у 2019 році?

Відповідь. Добрий день. Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" вніс зміни, зокрема до ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 01.01.2019.

Так, нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов'язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Норми визначені п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Питання 2. Вітаю. У мене питання. Чи сплачується туристичний збір особою, яка прибула у відрядження?

Відповідь. Вітаю. З 01.01.2019 платниками туристичного збору (далі – збір) не можуть бути особи, визначені п.п. "в" п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. "б" п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Питання 3. Добрий день. Які реквізити обов'язково повинні зазначатися в акцизній накладній з 01.07.2019?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до абзацу п'ятого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі –Закон № 2628), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб'єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи – суб'єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

е) опис пального або спирту етилового;

є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15° C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C;

ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;

з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;

и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу — акцизного складу пересувного;

і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;

ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;

к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб'єктів господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб'єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі", або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;

м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання — не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов'язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами "г" та "ґ" п. п. 231.1 ст. 231 ПКУ:

► можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб'єкту господарювання;

► обов'язково заповнюються при реалізації пального суб'єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб'єкта господарювання.

При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.

Питання 4. Добрий день. У мене питання, який термін подання документів для застосування права на податкову знижку? Чи можна подати документи онлайн?

Відповідь. Добрий день. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Податкова декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ). При цьому, за вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування, ДФС запроваджено новий електронний сервіс в "Електронному кабінеті", у тому числі заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді.

Слід зазначити, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.