Новини Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Термін подання заяви за ф. № 1-ПДВ «спрощенцем» у разі добровільної зміни ставки єдиного податку

У разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами, подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Норми встановлені абзацом другим п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему «Супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності»

Питання 1. Добрий день. В мене таке питання: як часто платники податків оскаржують до суду винесені органами ДФС податкові повідомлення-рішення?

Відповідь. Добрий день. Протягом 2019 року судом порушено провадження по 522 справах за адміністративними позовами платників податків до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Питання 2. Вітаю. Хочу запитати. Скільки взагалі знаходиться справ у судах за позовами платників податків до ДФС у Дніпропетровській області?

Відповідь. Добрий день. Всього в судах різних інстанцій перебувало понад 7,4 тисяч справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 12 млрд гривень. Судовими інстанціями протягом поточного року розглянуто 668 справ на суму 3 млрд гривень. Слід зазначити, що з розглянутих судами 414 справ на загальну суму 2,4 млрд грн, підтверджено правову позицію ДФС по 394 справах на загальну суму 1,98 млрд гривень.

Питання 3. Добрий день. Скажіть, будь ласка, як здійснити припинення діяльності фізичної особи – підприємця в органі ДФС?

Відповідь. Вітаю. Статус підприємця Ви втрачаєте з моменту внесення інформації до Єдиного держреєстру. Тому перший крок – звернутися до держреєстратора із заявою (форма 12).

За законом реєстрацію платника єдиного податку ДФС анулює з дати припинення діяльності СПД на підставі даних, отриманих від держреєстратора.

Відбулася спільна нарада представників Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в області

У зв'язку з тим, що з 22 серпня 2019 року вступають в дію нові санкції за порушення митного законодавства при ввезенні транспортних засобів особистого користування в митних режимах «транзит» та «тимчасове ввезення», днями відбулась спільна нарада за участі керівництва Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

На нараді розглянуто та опрацьовано Закон України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Узгоджено алгоритм взаємодії посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС з Управлінням патрульної поліції у Дніпропетровській області у зв'язку з набранням чинності змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 469, 470 та 481 Митного кодексу України.

Розроблено та затверджено План спільних дій посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

ПСП не застосовується до місячного доходу, отриманого одночасно у вигляді заробітної плати і стипендії

Податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.

Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Отже, якщо платник ПДФО отримує протягом звітного податкового місяця заробітну плату одночасно з доходами у вигляді стипендії, то у такого платника право на застосування ПСП відсутнє.

Не є базою нарахування єдиного внеску кошти, відшкодовані працедавцем фізособі за використання її мобільного телефону для виробничих потреб

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Норми встановлені абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою у міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі –Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Так, згідно з п.п. 2.2.9 розділу ІІ Інструкції № 5 фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв'язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) – є додатковим благом.

Тобто, сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування єдиного внеску за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв'язку виключно у виробничих цілях, зокрема це угода про надання послуг мобільного зв'язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв'язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв'язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.

Протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась: особливості заповнення форми № 1ДФ

Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).

Згідно з п. 3.7 розділу III Порядку № 4 графи 6 та 7 податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюються на фізичних осіб, які:

- приймались на роботу у звітному періоді (графа 6);

- були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).

Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються.

Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за формою № 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).

При цьому, якщо наприклад, станом на 01 квітня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.

Отже, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв'язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за формою № 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

До уваги платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий!

При реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Норми визначені п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Строки реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН встановлені п. 231.6 ст. 231 ПКУ.

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДФС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні.

Для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа подається заява

Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – КН ЕДП ІДД ДФС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».

Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДФС засобами телефонного зв'язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

◄ ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

◄ ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДФС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

За сім місяців громадяни Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області задекларували понад 438 млн. грн.

«Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 1823 на загальну суму 438,97 млн. гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 8,71 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 1,4 млн. грн. військового збору. За поточний рік сума у порівнянні з минулим, яка підлягає сплаті до бюджету більше на 2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та майже 0,2 млн. грн. військового збору», — повідомив заступник начальника Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Шевчук.

Він також розповів, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (254 на загальну суму 5,18 млн. гривень), продажу рухомого/нерухомого майна (186 на загальну суму 92,98 млн. гривень) та надання в оренду нерухомого майна (131 на загальну суму 19,24 млн. гривень). Іноземний дохід в розмірі 17,19 млн. грн. задекларували 43 мешканці Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 48 громадян Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра. За результатами декларування вони сплатять понад 2,55 млн. грн. ПДФО та 0,5 млн.грн. військового збору. Разом з тим, 675 мешканців Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають понад 1,6 млн. гривень.

З початку року до бюджету надійшло понад 1 мільярд гривень ЄСВ

У січні – липні 2019 року платниками Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено надходження 1,18 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – липень минулого року на 23 відс, або на 222,33 млн. гривень.

У липні поточного року було забезпечено 183,17 млн. грн. ЄСВ, що на 29,6 відс, або на 41,88 млн. грн. більше липня 2018 року.

Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється органами ДФС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.

Результати організації проведення операції «Урожай»

В інформаційном агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему «Результати організації проведення операції „Урожай“ за участі фахівця управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лариси Воробйової.

З травня поточного року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області розпочато операцію „Урожай“, мета якої — легалізація найманої праці в аграрному секторі економіки; недопущення виплати заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму, або упередження виплати її в „конвертах“; залучення до декларування громадян, які самостійно обробляють земельні ділянки площею понад 2 га з метою отримання доходу і проведення інших заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки.

„Робота дає свої позитивні результати. Так, під час проведених засідань з суб'єктами господарювання 315 з них (в тому числі з 125 ФОП) додатково оформили 562 найманих працівника. За рахунок оформлених найманих працівників бюджет додатково щомісяця отримує близько 400 тисяч гривень податків і зборів. Крім цього, залучено до державної реєстрації 18 суб'єктів господарювання, які в даний час є платниками спрощеної системи.

З початку травня залучені до декларування майже півтори тисячі чоловік, які самостійно обробляли земельні ділянки та отримували доходи від продажу сільськогосподарської продукції. Сума задекларованого ними доходу становить 10 млн гривень. Сума податків і зборів до сплати в бюджет складає 1,6 млн гривень. З початку року від оренди земельних ділянок (паїв) до бюджету надійшло близько 140 млн грн податків і зборів, що на 1,8 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Кількість громадян — орендодавців теж щороку зростає та складає сімдесят чотири тисячі осіб. Так, з початку року від продажу власної сільськогосподарської продукції свої доходи задекларували понад 12 тис громадян. Задекларована сума ними доходів становить 84,9 млн гривень. Сума податків і зборів до сплати в бюджет 17 млн гривень“, — повідомила Лариса Воробйова.

Операція „Урожай“ триватиме до повного збору врожаю, а разом з нею триває робота Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та інших органів виконавчої влади щодо залучення платників до сплати податків і зборів.

Понад 14,2 млрд грн податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року

За сім місяців 2019 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 14 млрд 245,4 млн грн (без урахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС), що в порівнянні з минулим роком на 3 млрд 60,4 млн грн, або на 27,4% більше. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 60%. Протягом січня – липня поточного року зібрано 8 млрд 322,2 млн грн цього податку, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 446,1 млн гривень.

Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд 133,6 млн грн, а фізичні особи – 193,8 млн грн цього платежу.

Внесок дніпровських „спрощенців“ до місцевих скарбниць – 1 млрд 546,7 млн грн єдиного податку.

Профілактичні заходи щодо запобігання корупції

Одним з першочергових завдань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж фіскальної служби та на взаємовідносини з платниками податків.

Керівництвом ГУ ДФС приділяється особлива увага розгляду усіх повідомлень щодо поведінки підлеглих співробітників, несумісної із вимогами загальних правил поведінки державного службовця.

Протягом 7 місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС, з яких відмовлено в призначенні – 3.

Відділом проведено 34 тематичні перевірки та 2 службових розслідування за приписом прокуратури.

Розглянуто 108 запитів від правоохоронних органів щодо 210 суб'єктів декларування – працівників ГУ ДФС.

Також працівниками відділу ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Відбувся кущовий семінар для платників податків у м. Кривий Ріг

У приміщенні Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для суб'єктів господарювання м. Кривий Ріг та Криворізького району.

Фахівцями фіскальної служби розглянуто останні податкові зміни, особливості адміністрування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), екологічного податку, рентної плати тощо.

Крім того, під час заходу приділено увагу передбаченому діючим законодавством праву платників на отримання податкової знижки. Розглянуто приклади найбільш поширених помилок, які допускають громадяни при заповненні податкових декларацій про майновий стан і доходи, та надано перелік підтверджуючих документів, необхідних для отримання податкової знижки. Наголошено на необхідності своєчасного та у повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Окрему увагу під час семінару приділено проведенню операції „Урожай“, якою передбачено залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу. Наголошено на обов'язковому оформленні найманих працівників, які задіяні у сільськогосподарських роботах.

Учасники семінару отримали консультації щодо застосування на практиці норм податкового законодавства.

Наприкінці заходу платникам надана друкована продукція, підготовлена фахівцями Криворізького північного управління.

Підрозділами аудиту ДФС забезпечено до бюджету понад 6 млрд. гривень

У січні-липні 2019 року підрозділами аудиту ДФС було проведено 2,8 тис. планових перевірок платників податків, 7,5 тис. позапланових перевірок та 2,0 тис. зустрічних звірок.

Зокрема, проведено 132 перевірки фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 518,8 млн. гривень.

За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 315,3 млн. грн., а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб на загальну суму 207,2 млн. гривень.

На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 32 документальні перевірки, донараховано грошових зобов'язань на суму 151,2 млн. грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 485 документальних перевірок та донараховано 407,9 млн. гривень.

Проведено 549 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 509,4 млн. грн. грошових зобов'язань.

У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 22,7 млрд. грн., з яких узгоджено 6,7 млрд. грн. (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 699,3 млн. грн., ПДВ – 1 912,3 млн. гривень).

Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 6 024 млн. грн. (забезпечено надходжень грошовими коштами на 2 040 млн. грн., зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 18 806 млн. грн., що упередило несплату податку у майбутньому на 3 385 млн. грн., зменшено залишки від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 599 млн. гривень).

Деклараційна кампанія-2019: до бюджету надійшло 3,2 млрд грн ПДФО та 440 млн грн військового збору

Наповнення бюджету на 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та майже 440 млн грн військового збору – таким є результат цьогорічної кампанії декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.

Станом на 01.08.2019 збільшилась порівняно з минулим роком не лише кількість поданих громадянами декларацій про майновий стан і доходи (+14 тис.) та задекларованих доходів (+27 млрд грн), а й сума узгоджених до сплати податкових зобов'язань. Так, з податку на доходи фізичних осіб – додатково понад 1 млрд грн, з військового збору приріст майже 200 млн грн. Це свідчить про активну громадянську позицію українців та високий рівень податкової свідомості.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб сплачено декларантами м. Києва (2 млрд грн), Київської (120 млн грн), Харківської (106 млн грн) та Одеської (104 млн грн) областей. Аналогічно розподілились і податкові зобов'язання з військового збору: у м. Києві це майже 278 млн грн, Київщина – 16 млн грн, Харківщина та Одещина – по 14 млн грн.

Безумовним рекордом надходжень до бюджету є сплата мешканцем м. Києва податкових зобов'язань у сумі майже 1 мільярд гривень.

Нагадуємо, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що зазначена в поданій декларації за 2018 рік (термін сплати — 31.07.2019), такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Контакт-центром ДФС надано відповіді на 491,5 тис. запитань платників

Протягом січня-липня 2019 року Контакт-центром ДФС надано 491,5 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 477,8 тис. надано у телефонному режимі, 12,4 тис. – електронною поштою і факсом, 1,3 тис. – із використанням автовідповідача.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов'язків платників податків.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 серпня цього року База знань налічує 10,5 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня-липня 2019 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 925 запитань-відповідей та внесено 827 у новій редакції.

За вказаний період платникам надано 139 консультацій у письмовій формі з використанням Бази знань.

Бажаючим отримувати інформацію щодо змін у законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, здійснено 21 розсилку, якою надіслано 412,7 тис. повідомлень електронною поштою.

Для зручності суб'єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі „Запитання-відповіді з Бази знань“ Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2019 року скористалося майже 1,9 млн клієнтів.

У ЗІР функціонують розділи: „Необхідно знати“, „Актуальні запитання“, „Останні зміни в законодавстві“, „Інтерактивна мапа“, „Ставки податків і зборів“, „Інформація з питань митної справи“. Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

Відбулась „гаряча лінія“ щодо застосування єдиного податку – фізичними особами

Днями, черговий сеанс телефонного зв'язку – „гаряча лінія“ відбувся з заступником начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денисом Коренєвим щодо застосування єдиного податку – фізичними особами

Питання: Чи має право ФОП — платник ЄП здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

У разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб.

Питання: Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників ЄП?

На підставі поданої фізичною особою — підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб — підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Питання: За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Питання: Якими видами діяльності не можуть займатись платники ЄП першої – третьої групи?

п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп: суб'єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР „Про страхування“, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також, фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Питання: Які дії ФОП — платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника ЄП відповідної групи?

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України ставки, встановлені п. 293.3 — 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1). платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми пе