До уваги платників ПДВ щодо роботи Єдиного реєстру податкових накладних!

Доводимо до відома платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила про роботу Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) у червні 2018 року.

Звертаємо увагу, що 30 червня (субота) 2018 року вважається операційним днем, протягом якого здійснюватиметься прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування для реєстрації в ЄРПН. Операційний день триває з 8-ї до 20-ї год. Підтвердженням про прийняття податкової накладної до ЄРПН є квитанція, дата та час, зафіксовані у квитанції, є датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДФС.

28 червня (четвер), 29 червня (п'ятниця) та 1 липня (неділя) 2018 року є святковими та вихідними днями, які не вважаються операційними днями та протягом яких ЄРПН не функціонуватиме.

Беручи до уваги граничні терміни для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, визначені Податковим кодексом України, без застосування штрафних санкцій, рекомендуємо завчасно надсилати податкові накладні, розрахунки коригування для реєстрації в такому реєстрі з урахуванням вихідних, святкових та неробочих днів у червні 2018 року, а також тривалості операційного дня.

Інформація розміщена за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/341493.html

Отриманий фізобою дохід у вигляді призу в негрошовій формі оподатковується із застосуванням підвищуючого коефіцієнту

Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст.164 ПКУ).

Земельний податок: сплата ФОП – «єдинником», що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво

Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об'єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють такого платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Враховуючи вищевикладене, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (або на ФОП)), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об'єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Податок на додану вартість: причини коригування ПН

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів україни від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно здодатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН, включаючи і термін такої реєстрації, аналогічний порядку, передбаченому для ПН.

Особа, яка здійснює реєстрацію РК в ЄРПН, визначена підпунктами 192.1 та 191.2 ст. 192 ПКУ.

Реєстрація РК в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН ПН. РК до ПН, з дати якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрована у зв'язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.

Помилки, допущені у даті складання ПН та її порядковому номері, виправленню не підлягають (абзац шостий п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289).

Причини коригування, які можуть бути вказані в РК:

► «Повернення товару або авансових платежів» – після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів;

► «Зміна кількості» – після складання ПН відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів);

► «Зміна ціни» – після складання ПН відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком повного повернення коштів);

► «Зміна номенклатури» – після складання ПН відбувається зміна ціни частини товарів/послуг та/або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг;

► у РК, який складається з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань ПН, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились в результаті таких коригувань, вказується одна з причин коригування:

«Усунення неоднозначностей»;

«Зменшення обсягу при нульовій кількості»;

«Зменшення кількості при нульовому обсягу».

Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна і та ж сама причина коригування вказується в двох і більше рядках РК, запис в графі 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.

Більш детальніше про особливості складання РК до ПН, що видаються покупцям – платникам ПДВ – у листі ДФС України від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html

Особливості заповнення РК до ПН залежно від окремих ситуацій, що виникають в процесі господарської діяльності платників податків

ДФС України у зв'язку з наявністю численних запитів платників податків щодо складання розрахунків коригування (далі – РК) до податкових накладних (далі – ПН), що видаються покупцям – платникам ПДВ, листом від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам» (далі – Лист ДФС № 18983) узагальнила роз'яснення про особливості заповнення табличної частини таких РК в залежності від причин, з яких відбувається коригування.

Розглянемо деякі випадки коригування.

Зміна окремих показників табличної частини ПН

1. Після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів

1.1. Загальні правила

РК до ПН, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.

В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.

У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).

1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів

В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:

- в графі 1– номер рядка ПН, що коригується;

- в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;

- в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об'єму, обсягу (–)(+)»зі знаком '–' вказується кількість (об'єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

- в графі 8 „Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг“ вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

- графа 9 „Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)“ та графа 10 „Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг“ залишаються незаповненими;

- в графах 3, 4.1–4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка ПН, що коригується;

- в графі 13 зі знаком '–' вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).

Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу А РК.

Лист ДФС № 18983 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html

Набрав чинності новий Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації

Державна фіскальна служба України проінформувала, що 26.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 „Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.05.2018 за № 643/32095 (далі – Наказ).

Наказом визначено такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:

► від 20.11.2014 № 1154 „Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за № 1573/26350;

► від 21.07.2017 № 652 „Про внесення зміни до Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1019/30887;

► від 10.03.2015 № 309 „Про затвердження Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.03.2015 за № 323/26768.

Наказом удосконалено Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, в якій передбачено можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки „ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації“.

Також Наказом визначається порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи Державної фіскальної служби.

Орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.

Крім того передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян“ та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ відповідно.

Також Наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС України направляється запит на отримання публічної інформації: [email protected], яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України „Про доступ до публічної інформації“.

Довідково:

Зазначений Наказ розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі „Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Нормативно-правові акти“ за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/.

Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі „Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту“ за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/341878.html

До уваги платників! Зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до „Єдиного вікна подання електронної звітності“

Повідомляємо, що 22.06.2018 вийшло оновлення „Єдиного вікна подання електронної звітності“.

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.8.0) (станом на 22.06.2018)

Нові версії документів:

F0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (фізична особа);

F0200420 – Додаток 1 „Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)“;

F0215220 – Додаток 2 „Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)“;

F0200520 – Додаток 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)“;

F0299820 – Додаток 4 „ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)“;

F0215120 – Додаток 5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)“;

F0299320 – Додаток 6 „Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів“;

F0215720 – Додаток 7 „Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))“;

F0215820 – Додаток 8 „Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)“;

F0215320 – Додаток 9 „Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)“;

F0217020 – „Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок“;

F0215520 – „Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України“;

J0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (юридична особа);

J0200520 – Додаток 1 „Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)“;

J0215220 – Додаток 2 „Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)“;

J0200620 – Додаток 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)“;

J0299820 – Додаток 4 „ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)“;

J0215120 – Додаток 5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)“;

J0299320 – Додаток 6 „Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів“;

J0215720 – Додаток 7 „Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))“;

J0215820 – Додаток 8 „Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)“;

J0215320 – Додаток 9 „Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)“;

J0217020 – „Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок“;

J0215520 – „Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України“.

J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс);

J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом;

J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом

J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати).

J0144702 – Повідомлення про укладання форвардного або ф'ючерсного контракту.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Здійснюєте спортивну діяльність – зобов'язані застосовувати РРО!

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), згідно зі ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статею 9 Закону № 265 визначено випадки, за яких суб'єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК.

Так, відповідно до п. 4 ст. 3 Закону № 265 надано право проводити розрахунки готівкою зі споживачами без використання РРО та РК, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. Звільнення від застосування РРО спортивної діяльності Законом № 265 не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суб'єкт господарювання, який здійснює спортивну діяльність, при наданні послуг зобов'язаний застосовувати РРО у разі проведення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).

До уваги платників податків та громадян!!

Доводимо до Вашого відома, що з 26.06.2018 набув чинності Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №468, зареєстрований в міністерстві юстиції України 29 травня 2018 р. за N 643/32095 (далі — Порядок №468).

Порядок №468 створено, з метою реалізації Закону України „Про доступ до публічної інформації“, Указу Президента України від 05 травня 2011 року N 547 „Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації“, постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 583 „Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади“, постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 835 „Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних“, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375.

Порядком №468 регламентовано процедури, які виконують структурні підрозділи органів ДФС в процесі опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, з врахуванням положень чинного законодавства та запропоновано запитувачам Форму для подання запиту на отримання публічної інформації (додається).

Запит на інформацію подається в усній чи письмовій формі, особисто від запитувача або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом, телефоном — на вибір запитувача.

До ГУ ДФС у Дніпропетровській області запит на отримання публічної інформації можна надати з використанням наступних каналів зв'язку:

Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем.

Консультації з питань отримання публічної інформації в ГУ ДФС у Дніпропетровській області можна отримати за телефоном (056) 374-31-37 (з понеділка по п'ятницю, з 9.00 до 17.15 год.).

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області прийняло участь у випуску бакалаврів Університету митної справи та фінансів

В Університеті митної справи та фінансів відбулися урочистості з нагоди випуску бакалаврів. Теплі привітання, радість і хвилювання випускників, позитивні емоції всіх присутніх створювали піднесену атмосферу свята.

Дипломи випускникам вручали: заступники начальника Дніпропетровської митниці ДФС Олександр Дайнеко і Євген Атаманенко, начальник Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Олексій Степаненко, начальник управління персоналом Департаменту фінансів облдержадміністрації в Дніпропетровській області Віра Скаленко та начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Під час вручення випускникам дипломів Олег Басан відмітив, що для бакалаврів — випускників університету настає нова пора, коли набуті під час навчання знання треба застосувати при виборі професійного шляху та побажав успіхів у майбутній кар'єрі!

Про обов'язок нарахування і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ (далі – Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4,5 частини першої статті 4 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 статті 4 Закону №2464).

Періодом, за який зазначені платники подають звітність до фіскального органу (звітний період) є календарний рік.

Слід зауважити, що Згідно статті 1 Розділу І Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У разі, якщо платником єдиного внеску не виконуються вимоги діючого законодавства, тобто не сплачується єдиний внесок та відповідно не подається звіт за звітний період — страховий стаж не зараховується, а отже особа позбавляється соціальних гарантій на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Сеанс телефонного зв'язку „гаряча лінія“ начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему „Актуальні питання оподаткування місцевими податками та зборами“

Питання 1.

Доброго дня! Чи є у мене пільги на сплату земельного податку, якщо я пенсіонер за віком та маю у власності земельну ділянку площею 2,1 гектари, на якій вирощую сільськогосподарську продукцію?

Відповідь:

Добрий день!

Відповідно до підпункту 281.1.3 пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються пенсіонери (за віком).

При цьому підпунктом 281.2.1 пункту 281.2 статті 281 ПКУ визначено, що пенсіонери (за віком) звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розмір яких не перевищує 2 гектари.

У Вашому випадку розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства перевищує встановлену ПКУ граничну норму, що не надає Вам права на звільнення від сплати земельного податку. Тому Ви є платником земельного податку за цю земельну ділянку на загальних підставах.

Питання 2.

Доброго дня! Чи зобов'язана я заплатити податок на нерухоме майно, якщо мною була придбана та проданаквартира в одному місяці?

Відповідь:

Вітаю!

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений статтею 266 ПКУ.

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об'єкт нерухомості у межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об'єкт контролюючими органами не нараховується.

Питання 3.

Доброго дня! Скажіть, будь ласка, з якою періодичністю та в які терміни сплачується податок на нерухоме майно за квартиру та земельний податок громадянином – платником цих податків?

Відповідь:

Вітаю!

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тобто, зокрема за квартиру, сплачується фізичними особами одноразово протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про сплату податку (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ).

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПКУ земельний податок сплачується фізичними особами також одноразово протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

Нагадаємо, що податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі – платнику цього податку – резиденту контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження) земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Питання 4.

Якщо податкова інспекція не надсилає громадянину повідомленя-рішення про сплату податку на нерухомість, яка відповідальність передбачена для фізичної особи за несплату такого податку?

Відповідь:

У разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені