Інформація для платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи у зоні АТО

ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у вкладинці «Заходи для платників» повідомила наступне.

З метою узгодження розміру грошових зобов'язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм (пп. 38.6 та 38.8 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)), суб'єкти господарювання, які до набрання чинності вищевказаних норм належали до зазначеної категорії платників, уточнюють узгоджені у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаних норм податкові зобов'язання керуючись нормами ст. 50 ПКУ.

Інформація розміщена за посиланням: http://sfs.gov.ua/garyacha-liniya/302692.html

Орендодавець – бюджетна установа отримала кошти у вигляді компенсації витрат на утримання наданої в оренду нерухомості: що з ПДВ?

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, кошти, які надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, а також комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, і податкова накладна у таких випадках не складається.

Деклараційна кампанія – 2018: наближається граничний строк сплати ПДФО та військового збору

Нагадуємо, що громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 %. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Про зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Відповідно до абзацу четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2018 № 142 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850) (далі – наказ № 142), який набрав чинності 04.05.2018, внесено зміни до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами) (далі – наказ № 772).

Наказом № 142 приведено у відповідність до чинного законодавства норми при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік з метою набуття і підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарського товаровиробника, а саме:

● у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом № 772, слова та цифри "719 „Інші доходи від операційної діяльності“, на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб'єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами "718 „Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів“, на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 16-1 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України“.

За І півріччя цього року на Дніпропетровській митниці ДФС здійснено зовнішньоторговельних операцій на суму близько 101,9 млрд. гривень

Упродовж 6 місяців 2018 року зовнішньоекономічні операції у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС здійснювали понад сім тисяч суб'єктів господарювання. Вони перемістили через митний кордон України товарів на суму близько 101,9 млрд. грн. З цієї кількості імпортовано товарів на суму близько 49,1 млрд. грн., експортовано – понад 52,8 млрд. грн., що становить відповідно 48% (імпорт) та 52% (експорт) загального обсягу зовнішнього товарообміну. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року імпорт збільшився на 14,3%, а експорт – збільшився на 9,1%.

У 2018 році підприємці переважно експортували товари до Польщі (17,2%), Росії (14,1%), Китаю (12,5%). Серед основних експортних товарів були: залізна руда, прокат, труби сталеві. А імпорт товарів здійснювали з Росії (32,9%), Китаю (9,2%), Німеччини (8,9%). Серед основних імпортних товарів – вугілля, промислове устаткування, фармацевтична продукція.

Питання легалізації найманих осіб та заробітної плати – один з пріоритетних напрямів роботи ГУ ДФС

Днями в Інформаційному агентстві „МОСТ — ДНЕПР“ відбулося засідання „круглого столу“ на тему: „Прозорий бізнес – прозорі заробітні плати“ за участі представників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Пенсійного фонду, Інспекції з питань праці та зайнятості населення, а також суб'єктів господарювання.

Під час засідання проінформовано, що за перше півріччя поточного року фіскальною службою встановлено факти порушення чинного законодавства по 37 суб'єктам господарювання, з них — 28 матеріалів з питань порушення трудового законодавства, які направлені для подальшого розгляду та вжиття заходів на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду скарг громадян та платників податків в ході фактичних перевірок виявлено 1245 неоформлених найманих осіб у 1016 податкових агентах. Після проведення заходів, громадяни працевлаштовані, а за рахунок працевлаштування в бюджет надійшло 1,8 млн. грн. податків і зборів.

В ході контрольно — перевірочних заходів перевірено 103 суб'єкта господарювання. Встановлені порушення податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів у 87 суб'єктах з податку на доходи фізичних осіб та 41 суб'єкта господарювання по ЄСВ.

Донараховано податку на доходи фізичних осіб — 43,6 млн грн, військового збору — 0,4 млн грн, єдиного соціального внеску — 0,8 млн гривень.

Також зазначено, в яких сферах найчастіше зустрічаються порушення трудового законодавства у Дніпропетровській області.

Для створення позитивних умов легалізації трудових відносин, сталого скорочення нелегальної (тіньової) зайнятості населення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 79 семінарів, 42 зустрічі з бізнесом, розміщено у засобах масової інформації 833 інформаційних матеріали.

Крім того, працівниками фіскальної служби сумісно з органами виконавчої служби проведена роз'яснювальна робота з 2261 керівником підприємств з питання підвищення рівня заробітної плати та легалізації найманої праці.

Як результат, — у квітні-травні поточного року легалізували найману працю 691 підприємця. А за рахунок оформлених 4,4 тисяч найманих працівників до бюджету додатково надійшло 5,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 6,0 млн грн єдиного внеску.

Підсумовуючи засідання зауважено, що в умовах бюджетної децентралізації, питання легалізації найманих осіб та заробітної плати залишається одним з головних напрямків роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Фінансова звітність – невід'ємна частина податкової звітності з податку на прибуток

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною (п. 46.2. ст. 46 ПКУ).

Відповідно до вимог п. 46.5 та п. 46.6 ст. 46 ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПКУ передбачено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, серед яких є інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.

Так, у спеціально відведеному полі декларації „Наявність додатків“ у клітинці ФЗ проставляється позначка '+' та у полі „Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності“ позначка '+' проставляється у відповідних клітинках, а саме:

- Баланс (Звіт про фінансовий стан);

- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);

- Звіт про рух грошових коштів;

- Звіт про власний капітал;

- Примітки до річної фінансової звітності;

- Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва;

- Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, або її затримку п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до „Єдиного вікна подання електронної звітності“

10.07.2018 вийшло оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до „Єдиного вікна подання електронної звітності“ до версії 1.26.9.0.

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.9.0) (станом на 10.07.2018)

Внесення змін до існуючих документів:

1. У зв'язку зі зміною електронних форматів і для забезпечення приймання та автоматизованої обробки фінансової звітності банків, яка є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід'ємною частиною, відповідно до п. 46.2 ст. 46 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внесено зміни до документів:

► J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс);

►J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);

► J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);

► J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом;

► J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом;

► J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати).

2. Для форм J0112816, J0152816, J0182804 „Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств“ в графі 2 таблиці надано можливість зазначити код нерезидента.

3. З метою повної реалізації вимог наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 внесено зміни до наступних документів:

► F0200420, J0200520 – Додаток 1 „Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)“;

► F/J 0215220 – Додаток 2 „Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)“.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Податок на нерухомість: звірка даних проводиться за заявою платника

Фізичні особи протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення зобов'язані сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

● об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

● розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

● права на користування пільгою із сплати податку;

● розміру ставки податку;

● нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Довідково: податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Затверджено нове Положення про організацію бухгалтерського обліку та контролю для банків України

07.07.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, якою затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі – Положення).

Відповідно до вищевказаного Положення банк зобов'язаний забезпечити:

►документування всіх операцій, що здійснюються його відокремленими підрозділами (складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку);

► своєчасне, повне та достовірне відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх операцій, які здійснюють його відокремлені підрозділи;

► дотримання відокремленими підрозділами вимог облікової політики банку;

► виконання відокремленими підрозділами потрібних процедур внутрішнього контролю;

► формування та зберігання відокремленими підрозділами первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, звітів відповідно до вимог законодавства України;

► формування звітності в розрізі відокремлених підрозділів;

► надання інформації в розрізі відокремлених підрозділів банку зовнішнім користувачам (Національному банку України, органам статистики та іншим органам відповідно до вимог законодавства України).

Постанову № 75 розміщено на головній сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України у вкладинці „Офіційне опублікування нормативно-правових актів“ за посиланням:https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинено діяльність конвертаційного центру

В рамках операції „Рубіж-2018“ внесено відомості в ЄРДР за ч. 1 ст. 205 КК України стосовно посадових осіб підприємства м Дніпра.

Проведеними розшуковими і перевірочними заходами встановлено підприємство-імпортер, яке як платник податків, знаходилося в м. Києві та використовувало схему діяльності центру мінімізації митних платежів. Суть схеми полягала у використанні товарів прикриття, а саме імпортувалися товари широкого споживання, по кожній митної декларації декларувалася велика кількість товарних позицій, що розрізняються за ваговими і ціновими характеристиками, з різним податковим навантаженням. У той же час реалізація ввезеного товару декларувалася не в повному обсязі. В результаті були неправомірно сформовані суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі 52,7 млн. грн.

З метою подальшого незаконного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствам транзитно-конветраційних груп і реального сектора економіки вказане підприємство перереєстрували в м Дніпро — змінили адресу реєстрації, директора та засновника.

З метою попередження поширення схемного податкового кредиту, упередження нанесення державі збитків у вигляді несплати податків, на підставі постанови суду у кримінальному провадженні накладено арешт на активи підприємства — суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 52,7 млн. грн.

В даний час проводяться слідчі дії щодо осіб, причетних до скоєння кримінального злочину з метою пред'явлення підозри за статтями 28, 191, 205, 366 КК України.

Шановні бухгалтера та аудитори!

Прийміть найкращі вітання з професійним святом!

Важко уявити собі галузь національної економіки, де б не використовувалась ваша праця, ваш досвід та професійні знання. Без людей цих професій неможливе існування жодного підприємства, організації, фірми малого, середнього і великого бізнесу. Без сумніву, ці професії надзвичайно важливі і вкрай відповідальні!

Від щирого серця бажаємо вам здоров'я та щастя, розсудливості та впевненості, а також великого успіху, який буде супроводжувати вас у всіх ваших справах!

Електронна звітність: порядок припинення дії договору про визнання електронних документів за ініціативи підписувача

Згідно з п. 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов'язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється, зокрема за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) (керівника), поданої з дотриманням передбаченої п. 15 роздлу ІІІ Порядку процедури.

Пунктом 15 розділу ІІІ Порядку визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (далі – Заява про припинення дії Договору) за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред'явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 15 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Порядку Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у п. 14 розділу ІІІ Порядку.

Довідково: переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) у розділі „Отримання послуг електронного цифрового підпису“: www.acskidd.gov.ua/r_kor.

Також для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС. Переглянути Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС можна у розділі „Отримання послуг електронного цифрового підпису“: https://acskidd.gov.ua/reglament.

Про заповнення податкової звітності з ПДВ

Доводимо до відома платників ПДВ, що ДФС України у зв'язку з набранням чинності 04.05.2018 наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903 (далі – наказ № 381), листом від 11.07.2018 № 21051/7/99-99-15-03-02-17 „Про заповнення податкової звітності з ПДВ“ (далі – лист № 21051) повідомила наступне.

Наказом № 381 внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами і доповненнями) (далі – наказ № 21). Зокрема, зміни внесено до Додатку 1 (Д1), Додатку 5 (Д5) та до Додатку 9 (Д9) декларації та визначено особливості їх заповнення.

Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу № 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом № 381, вперше має здійснюватися за звітний період червень 2018 року (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання декларації 09.08.2018).

Змінами до форми декларації додатки 1, 5 та 9 до декларації викладено в новій редакції.

Додаток 1 (Д1)

У таблиці 1 додатку 1 (Д1) „Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу“ передбачено окремі рядки для відображення коригування податкових зобов'язань в розрізі умовних ІПН 600000000000, визначених за ставкою 7 та ставкою 20 відсотків, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 1 (Д1) доповнено таблицями 1.1 та 1.2.

Додаток 5 (Д5)

У таблиці 1 додатку 5 (Д5) „Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України“ передбачено окремі рядки для відображення показників в розрізі умовних ІПН 600000000000, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 5 (Д5) доповнено таблицями 1.1 та 1.2

Додаток 9 (Д9)

У таблиці 1 додатку 9 (Д9) „Обсяг податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН“ зазначається:

- у рядку 1 – обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України“ (без податку на додану вартість), розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;

- у рядку 2 – сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України“, відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 таблиці 1 додатку 9 (Д9).

У таблиці 2 додатку 9 (Д9) передбачено окремий рядок для розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів новоствореними платниками (ПВН). Такий розрахунок новоствореними платниками здійснюється виходячи із обсягів постачання (без податку на додану вартість) за кожний звітний (податковий) період, при цьому рядок „Усього“ такими платниками не заповнюється.

Детальніше з інформацією про заповнення податкової звітності з ПДВ можливо ознайомитись у листі № 21051, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72968.html

Увага! З 23 липня 2018 року змінюється адреса електронної поштової скриньки ДФС

ДФС України повідомила про зміну адреси електронної поштової скриньки.

З 23 липня 2018 року буде використовуватись e-mail адреса – [email protected].

Використання e-mail адреси k[email protected] – з 23.07.2018 ПРИПИНЯЄТЬСЯ!

Інформація розміщена на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/343862.html

Чи видає орган ДФС довідки фізичній особі, про те, що вона не зареєстрована, як суб'єкт господарювання?

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України „Про адміністративні послуги“ від 06 вересня 2012 року № 5203-VI, адміністративна послуга — результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Суб'єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб'єктом надання є посадова особа, — органом, якому вона підпорядковується (п. 1 ст. 8 Закону № 5203).

Надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Наказом Державної фіскальної служби України від 13.01.2015 року № 7 „Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг“ із змінами та доповненнями встановлено тимчасовий перелік адміністративних послуг, що надаються ДФС та її територіальними органами, до якого не включено послугу з надання довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця.

Водночас з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відповідно до Закону України 15 травня 2003 року № 755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань“ створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755)

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 755 забезпечення ведення ЄДР та надання відомостей з нього належить до повноважень суб'єктів державної реєстрації.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року № 1657/5.

Чи потрібно завіряти документи, що подаються для розблокування податкових накладних

Копії документів, що подаються на розгляд комісії ДФС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, завіряти не потрібно.

Такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладанням на них електронного цифрового підпису підписувача (підписувачів) та електронної печатки (за наявності).

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Уважно заповнюйте КВЕД у заяві на ліцензію з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 р. № 18-р „Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами“, з 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви, яка заповнюється суб'єктами господарювання в залежності від дії, яку необхідно здійснити.

Зокрема, суб'єктам господарювання в заяві на видачу ліцензії, внесення чергового платежу (щоквартально сплата за ліцензією), переоформлення ліцензії та внесення змін РРО, видачу дубліката ліцензії заповнювати пункт 5. „код та назва виду діяльності“ для вказаної дії суб'єктам господарювання необхідно мати діючий код КВЕД, а саме:

47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами);

47.25 (роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах);

47.26 (роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах);

56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування);

56.30 (обслуговування напоями).

Як скласти податкову накладну

У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних, та покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, також не буде вважатися помилкою якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

Такі податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у них, до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у постачальника відповідно до п. 187.1 ПКУ буде або дата отримання попередньої оплати (авансу) від покупців, або дата відвантаження товарів покупцям (в залежності від того, яка з подій настала раніше) не залежно від того в рамках одного чи декількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.

На кожне повне або часткове постачання товарів, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), платником складається податкова накладна, до якої вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів.

У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами у відповідності до п. 201.4 ПКУ можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної податкової накладної на кожного платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.

Таким чином, дата першої події визначатиметься платником у хронологічному порядку подій (відвантажень чи оплат) по цивільно-правових договорах, укладених платником з покупцем. По факту виникнення за правилом „першої події“ податкових зобов'язань у платника виникає обов'язок складення податкових накладних згідно з п. 201.4 або п. 201.7 ПКУ.

Чи може ФОП, який здійснює продаж в магазині на ринку, бути єдинником І групи?

Згідно з п. 291.4 Податкового кодексу України до І групи платників єдиного податку віднесено ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку І групи.

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“ зі змінами та доповненнями.

Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

1) особами, які не досягли 18 років;

2) особам, які не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;