ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Протягом першого кварталу надходження транспортного податку склали 352,8 тис.грн

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що протягом першого кварталу поточного року до бюджету міста надійшло 352,8 тис.грн. транспортного податку, при доведеному прогнозному завданні 282,0 тис.грн., так доведений показник надходжень виконано на 125,1 відсоток.

Одним з критеріїв для визначення об'єкта обкладення транспортним податком є вартісна оцінка легкового автомобіля. Оподатковуються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше, ніж п'ять років (включно) та середньоринкова вартість яких понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, тобто 1 млн. 396 тис. 125 грн. Податок складає 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Нагадуємо суб'єктам господарювання про застосування касових апаратів

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб'єкти господарювання, які провадять розрахункові операції в готівковій або безготівковій формах, зобов'язані проводити такі операції на повну суму надання послуг через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи касові апарати.

Також, платникам ІІ та ІІІ груп єдиного податку, у разі перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн. протягом календарного року, необхідно застосовувати касові апарати. Застосування касових апаратів розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку.

У разі звільнення від застосування касових апаратів та неможливості видачі касових чеків суб'єкти господарювання зобов'язані надавати покупцеві послуг товарні чеки, накладні або інші письмові документи, що підтверджують розрахункові операції.

Пільги із застосування касових апаратів не поширюються на суб'єкти господарювання, які провадять операції у безготівковій формі, шляхом зняття готівки із платіжної картки клієнта.

Закликаємо суб'єктів господарювання на необхідності дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій, а небайдужим громадянам рекомендує бути пильними та вимагати від продавців видачу чеків через касові апарати або інші підтвердні документи про сплату коштів.

Щодо заповнення звіту по ЄСВ

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує страхувальникам про необхідність дотримання норм наказу Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» при заповненні звіту по єдиному соціальному внеску". Звертаємо увагу на заповнення Таблиці 5 та Таблиці 6 Додатку 4 "Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині надання достовірної інформації ознак трудових відносин з застрахованими особами за всіма видами нарахувань. Некоректне заповнення вказаних таблиць Звіту може стати як причиною перевірки контролюючими органами, так і негативно вплинути на зарахування періоду роботи до страхового стажу ваших працівників.

Мирослав Продан: СМКОР блокує лише 0,16% податкових накладних

На сьогодні вдалося побудувати ефективну систему блокування податкових накладних, яка зупиняє документи лише ризикових платників податків. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради ДФС.

За три тижні роботи нового механізму СМКОР було оброблено понад 11 млн. податкових накладних, з яких системою зупинено 18 тис. документів. Це складає лише 0,16% від загальної кількості податкових накладних.

За словами очільника ДФС, на сьогодні вже немає масового звернення платників про неправомірне блокування податкових накладних.

"Нам вдалося побудувати адекватну систему, яка не зупиняє податкові накладні реального сектору та дає змогу блокувати реєстрацію сумнівного податкового кредиту. Майже всі податкові накладні системою блокуються по ризиковим платникам", — зазначив Мирослав Продан.

За його даними, станом на 11 квітня 2018 року комісіями ДФС прийнято до розгляду понад 7,6 тис. таблиць платника податків щодо підтвердження реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним. За результатами розгляду прийнято автоматично 2,5 тис. документів, враховано 1,5 тис. документів, не враховано – 3,7 тис., понад 1,7 тис. таблиць платників податків відкликано суб'єктами господарювання.

Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" внесено зміни в порядок роботи системи блокування податкових накладних, а саме виключено п. 74.2 ст. 74 Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 10 Порядку Державною фіскальною службою України були розроблені критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків. Ці критерії за погодженням з Міністерством фінансів України були затверджені 23 березня 2018 року.

Мирослав Продан: У поточному році 10 пунктів пропуску будуть обладнані стаціонарними скануючими системами

Наступного тижня Державна фіскальна служба розпочинає тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу. Їх планується вже до кінця поточного року встановити у 10 пунктах пропуску на державному кордоні. Про це по повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

За його словами, забезпечення митників засобами технічного контролю для боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, надасть їм можливість успішно перешкоджати проникненню контрабандних вантажів на митну територію України.

Загальна вартість закупок стаціонарних скануючих систем складає близько 1,3 млрд грн. Ці кошти ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.

"Скануючі системи будуть встановлені у ключових пунктах пропуску на державному кордоні, які на сьогодні найбільш завантажені по товаропотоку, пасажиропотоку, фактично на кордоні з усіма сусідніми з Україною державами. Головний пріоритет – західний кордон, оскільки переміщення контрабандних вантажів саме у цій ділянці кордону є найбільш поширеним явищем", – зазначив Мирослав Продан.

Ситуацію із сканерами ДФС намагалася вирішити ще минулого року, але, на жаль, через незалежні від фіскальної служби причини тендери неодноразово блокувалися. Через це заплановане придбання скануючих пристроїв, 6 сканерів на суму 508 млн грн., було відкладене. Однак, за словами очільника ДФС, службі вдалося відстояти свою позицію та вона готова до нового етапу у цьому процесі.

Мирослав Продан зазначив, що ДФС попередньо провела консультації з європейськими партнерами. Зокрема, вивчався досвід польських колег, які сьогодні успішно використовують сучасні технічні засоби митного контролю. Так, у Польщі на державному кордоні використовуються 37 скануючих систем стаціонарного типу.

"Ми фактично взяли польську модель, адаптували її до особливостей України, і за допомогою колег з Уряду, підготували тендерну документацію, яка б унеможливила будь-які перешкоди для проведення цього тендеру", – повідомив в.о. Голови ДФС.

За його словами, вперше в історії України придбаваються стаціонарні скануючі системи. Їх закупівля здійснюватиметься за принципом "під ключ", тобто забезпечуватиметься весь комплекс заходів: від, власне, закупівлі самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування. Це дозволить оперативно отримувати фахову консультацію спеціалістів, здійснювати технічний огляд техніки та, у разі потреби, оперативно виявляти та усувати недоліки.

"У минулому році ми провели ряд підготовчих процедур, пов'язаних із відведенням земельних ділянок у відповідних пунктах пропуску, змінили технологічні схеми цих пунктів, збільшили їх межі, для того, щоб приміщення для розміщення скануючи системам стаціонарного типу були оптимальними", – зазначив Мирослав Продан.

Надалі пункти пропуску, крім скануючи систем, будуть обладнані й ваговими комплексами, які були придбані наприкінці минулого року і сьогодні встановлюються на 11 пунктах пропуску на державному кордоні України. У подальших планах – закупівля приладів для фото-, — відеофіксації, зчитування номерних знаків, GPS-замків.

Всі процеси, які будуть відбуватися при скануванні вантажів, фіксуватимуться посадовими особами митниці безпосередньо в пункті пропуску, також аналогічна інформація буде передаватися в таргетинг-центр центрального апарату ДФС. У такий спосіб у режимі он-лайн буде забезпечено абсолютний контроль як у пункті пропуску, так і на центральному рівні.

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс

Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті — окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: "Індивідуальний податковий номер", "Номер ПН/РК", "Дата складання ПН/РК".

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.

У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

ДФС завершила перевірку скарги НАК "Нафтогаз"

Перевірка скарги НАК "Нафтогазу" закінчилася, наразі готується документ щодо правомірності застосування штрафних санкцій Енергетичною митницею ДФС. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі радіостанції "НВ".

Він зазначив, що керівник НАК "Нафтогазу" подав не скаргу до ДФС, а відповідний позов у судову інстанцію. І на доручення Президента України ДФС проводила перевірки щодо правильності та законності застосування штрафних санкцій до посадової особи НАК "Нафтогаз".

"Сьогодні така перевірка завершена, готуються відповідні матеріали, але паралельно питання є предметом розгляду в судових інстанціях, тому логічно було б дочекатись його результатів", — зазначив Мирослав Продан.

Він повідомив, що рішення про застосування штрафних санкцій було винесене Енергетичною митницею ДФС на підставі отриманої доказової бази.

"Що стосується перемоги НАК "Нафтогаз" у суді з Газпромом, я особисто вважаю це великою перемогою, але якщо законодавство зобов'язує митницю приймати відповідні рішення – я не бачу іншого механізму, як можна діяти інакше. Митниця виконує безпосередньо норми законодавства. Сьогодні виникло питання в документі, або ж в правильності документу, який став підставою того, що даний об'єм газу був від "Газпрому" наданий НАК "Нафтогаз-України", — підкреслив Мирослав Продан.

За словами очільника ДФС між фіскальною службою та НАК "Нафтогаз-України" триває конструктивний діалог, а всі крапки над "і" у цій справі розставить суд.

Він також зазначив, що сьогодні існують законодавчі норми оскарження будь якого рішення, у тому числі про застосування штрафних санкцій. Мова йде про адміністративне оскарження, коли суб'єкт, відносно якого застосовуються санкції, звертається до вищої інстанції. Тобто, якщо санкції застосувала Енергетична митниця, суб'єкт мав право звернутись до центрального апарату ДФС або ж минувши адміністративне оскарження звернутись безпосередньо до судового органу, що і було зроблено керівництвом НАК "Нафтогаз-України".

"Те, що газ поставлений в межі митної території України, ні в кого не викликає сумнівів. Це підтверджено відповідним документом, який було надано Енергетичній митниці ДФС "Укртрансгазом", що контролює транзит і транспортування газу", — підкреслив Мирослав Продан.

Тому, за словами очільника ДФС, на підставі інформації "Укртрансгазу" Енергетична митниця ДФС і застосувала до керівництва НАК "Нафтогазу" штрафні санкції за не відображення відповідних сум в митній декларації , яка оформляється при перетині газу через митний кордон України.

Деякі питання маркування тютюнових виробів

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 "Деякі питання маркування тютюнових виробів" (далі – Постанова № 257) додатково до діючих зразків марок акцизного податку для сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок вітчизняного та імпортного виробництва затверджено нові зразки марок акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва і для інших тютюнових виробів імпортного виробництва.

Нові зразки будуть запроваджені з 1 липня 2018 року.

Відповідні зміни, зокрема, внесені до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами.

Постанова № 257 приводить у відповідність із Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями питання виготовлення марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.

Постанову № 257 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України "Урядовий портал" за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-tyutyunovih-virobiv

Податкова знижка по витратах на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування за наслідками 2017 року не надається!

Відповідно до пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суму коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

Згідно з п. 1 розділу XIX ПКУ пп. 166.3.4 п. 166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування;

Закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім'ї першого ступеня споріднення за наслідками 2017 року платникам не надається.

Послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом: коли звільняються від оподаткування ПДВ?

Відповідно до пп. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Постійне представництво нерезидента, що стоїть на обліку у контролюючому органі, припиняє господарську діяльність: дії підрозділу нерезидента

Відповідно до пп. 1 п. 3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділом V Порядку.

У разі прийняття рішення нерезидентом про припинення господарської діяльності через постійне представництво такий нерезидент (постійне представництво нерезидента) подає до відповідного контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов'язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ (п. 5.7 розділу V Порядку).

Контролюючий орган за місцем обліку постійного представництва, у разі отримання повідомлення про припинення господарської діяльності нерезидентом через своє постійне представництво, подання ним всіх податкових розрахунків з податку на прибуток та сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток, у 10-денний строк приймає рішення про зняття ознаки платника податку на прибуток у реєстрі платників податків – нерезидентів (п. 5.8 розділу V Порядку).

Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, який відповідає поняттю постійного представництва нерезидента, у разі прийняття рішення про припинення господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов'язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені можливо тільки у разі відсутності у платника податків податкового боргу

Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Договір страхування життя, інший ніж довгостроковий: чи підлягає оподаткуванню ПДФО страхова виплата?

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема, є:

фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. "а" пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення під час страхування життя або здоров'я платника ПДФО у разі:

- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

- викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

- в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).

Податкова накладна з розміром літер у назві продавця, який не співпадає з розміром у назві, зазначеним у статутних документах продавця, є дійсною

Згідно з підпунктами "в" та "д" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у податковій накладній (далі – ПН) одним із обов'язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках, зокрема, є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг та повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг.

ПН, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Отже, у разі якщо обов'язкові реквізити ПН, які стосуються повної або скороченої назви продавця та покупця, відповідають назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) назви не співпадає, то така ПН є дійсною.

Яку фінансову звітність подає платник податку на прибуток, який переходить в середині року з єдиного податку на загальну систему оподаткування?

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств (далі – платник податку), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

З урахуванням положення пп. "а" п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Про ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов'язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи

Нагадуємо, що громадянам, які не задекларували свої доходи, отримані у 2017 році, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючих органів за місцем реєстрації (останній день подання Декларації – 02.05.2018).

Звертаємо увагу на ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов'язку з подання Декларації та визначення податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:

- 105 – частина доходів від операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ);

- 112 – інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ (пп.164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ);

- 114 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп.174.2.2 п. 174.2 та п.174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);

- 115 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від нерезидента або отриманий нерезидентом відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 та п. 174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);

- 126 – дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV ПКУ) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ).

З початку року анульовано 24 ліцензії за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2018 року діє 13076 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4968 суб'єктам господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7121, на тютюнові вироби – 5955.

З початку року суб'єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 3201 ліцензію, з них 1731 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1470 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня — березня 2018 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 667 ліцензії; анульовано — 632, в тому числі — 24 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП

Відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) (п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої ПСП.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

Чи може "спрощенець" третьої групи протягом поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку?

Повідомляємо, що відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ. Заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу подається за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Крім цього, п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку третьої групи, який на початку поточного року у встановлений строк (до 20 лютого поточного року) не надав документи для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування єдиного податку четвертої групи, не може протягом поточного року здійснити такий перехід.

Нерезидент надає резиденту в оренду рухоме майно: оподаткування ПДВ

Інформуємо, що п.п.«б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Відповідно до п.п.«ґ" п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно з п.180.2 ст.180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Пунктом 208.2 ст.208 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою ПДВ на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

Отже, якщо резидент на митній території України отримує від нерезидента послуги з оренди рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів), то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, а такий резидент – отримувач послуги є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Чи можливо зареєструвати акцизну накладну у Єдиному реєстрі акцизних накладних у святковий день?

Звертаємо увагу, що відповідно до п.231.5 ст.231 Под