Платники земельного податку ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра спрямували до місцевого бюджету 38179,7 тис. гривень
Землекористувачі та власники землі Новокодацького району упродовж першого півріччя 2018 року сплатили до місцевих бюджетів 38179,9 тис.грн.
Юридичні особи-платники земельного податку збагатили казну на 34237,8 тис.грн., фізичні особи – на 3941,9 тис.грн.
Звертаємо увагу, що з 17.07.2018 набрав чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.
Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація щодо якіх не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0.
Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру або у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку з 17.07.2018, як це передбачено ст. 286 Податкового кодексу України.
До уваги платників податку на додану вартість!
Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі «Повідомлення та нагадування» за результатами декларування за звітний (податковий) період червень 2018 року на підставі даних, зазначених платниками ПДВ у додатках 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» та 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ за новими формами, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903), повідомила наступне.
Надання платниками ПДВ відповідної інформації, передбаченої у вказаних вище додатках, дає їм змогу з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 2001.9 статті 2001 Податкового кодексу України, тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (ƩПеревищ).
Нагадуємо, що в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» платникам у режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ.
Про порядок обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та, зокрема, обласні, Київська міська державна адміністрація до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема, дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Відповідно до пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Пунктом 249.3 ст. 249 ПКУ визначено, що суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок екологічного податку за формулою, наведеною у цьому пункті (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).
Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлені статтею 243 ПКУ.
Крім того, пунктом 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема, з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Переобладнання ввезеного вантажного транспортного засобу у легковий:
обчислення та сплата акцизного податку
Відповідно до пп. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема, особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Підпунктом 215.3.5 п. 215.3 ст. 215 ПКУ визначено перелік підакцизних транспортних засобів та ставки акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) (в євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна автомобіля залежно від терміну їх використання та об'єму).
Відповідно до п. 217.3 ст. 217 ПКУ акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
Інноваційна система е-Receipt – новація в реєстрації розрахункових операцій
Триває реалізація пілотного проекту ДФС України щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій.
Так, 19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій (далі – Порядок № 472).
Впровадження експериментального проекту розпочалося з 01 липня 2018 року та триватиме до 31 грудня 2019 року. Протягом зазначеного періоду будуть досліджені інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, буде прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб'єктами господарювання. Це сприятиме популяризації використання відповідних комплексів бізнесом, у зв'язку з тим, що використання окремих моделей надасть можливість здійснювати віддалений контроль за розрахунками та обігом товарів на підприємстві.
Нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм (персональні комп'ютери, планшети, смартфони). Вона передбачатиме програмне забезпечення для продавця, покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».
Усі кейси системи будуть безкоштовними для її користувачів і не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та без вихідних, вона міститиме значний масив інформації для використання користувачами.
На бізнес очікують зміни у використанні РРО, які дозволять спростити і здешевити процес та покращити умови ведення господарської діяльності.
Впровадження проекту створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови введення їх в експлуатацію та використання, а також зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.
Порядок № 472 передбачає, що учасниками експериментального проекту є виробники (постачальники) та користувачі новітніх моделей комплексів, зокрема, удосконалених комп'ютерно-касових систем, які виявили заінтересованість щодо участі в експериментальному проекті.
Позитивні результати експерименту дозволять впровадити новітні РРО у промислову експлуатацію та сприятимуть їх застосуванню платниками податків поряд з традиційними моделями касових апаратів.
Інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп'ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Особливості надання послуг електронного цифрового підпису за довіреністю
З метою протидії шахрайству та захисту законних інтересів юридичних та фізичних осіб, отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС здійснюється за особистої присутності заявника (підписувача).
Разом з цим, за бажанням заявника (підписувача) він може бути представлений довіреною особою. У такому випадку, довіреність для отримання послуг ЕЦП повинна бути посвідчена нотаріально.
Зазначене обмеження не розповсюджується на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності.
До уваги платників податків!
Наближається термін звітування за 2-й квартал та перше півріччя 2018 року!
Звертає увагу, що
9 серпня 2018 року, четвер,
останній день подання:
● звіту про суми податкових пільг за 2-й квартал 2018 року;
● розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за півріччя 2018 року;
● розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 за півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 2-й квартал 2018 року;
● податкової декларації з податку на додану вартість за 2-й квартал 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2018 року (форма № 1ДФ);
● податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які вперше зареєстровані протягом 2-го кварталу або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, за 2-й квартал 2018 року;
● податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2018 року платниками, віднесеними до 3-ї групи;
● податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2018 року платниками, віднесеними до 3-ї групи;
● податкової декларації екологічного податку за 2-й квартал 2018 року;
● податкової декларації з рентної плати за 2-й квартал 2018 року з розрахунком:
♦ рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
♦ рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
♦ рентної плати за спеціальне використання води;
♦ рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
● податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2018 року;
● податкової декларації туристичного збору за півріччя 2018року;
● податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2018 року, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● фінансової звітності за півріччя 2018 року до органів ДФС платниками податку на прибуток.
Про форми фінансової звітності
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 із змінами відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами (далі – Закон № 996) затверджено Порядок подання фінансової звітності (далі – Порядок № 419).
Згідно з п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) та річну фінансову звітність.
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Підприємства, яким відповідно до Закону № 996 встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ подають разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації річну фінансову звітність.
Повідомляємо, що форми фінансової звітності затверджені, зокрема:
- наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності“» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868) із змінами – для юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством;
- наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 307 «Про затвердження Порядку заповнення форм фінансової звітності в державному секторі та Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 „Подання фінансової звітності“» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.03.2017 за № 384/30252) із змінами – для розпорядників бюджетних коштів, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів, тобто суб'єктів державного сектору;
- наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва“» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382) із змінами – для суб'єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансовузвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності);
- наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 628 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 „Консолідована фінансова звітність“» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2013 за № 1223/23755) із змінами – для групи юридичних осіб, яка складається з підприємства, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), та дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, або групи підприємств, у якій підприємство, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності);
- постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 № 373 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.11.2011 за № 1288/20026) із змінами – для банків.
Коригування фінансового результату до оподаткування
при наданні безповоротної фінансової допомоги
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства (далі – податок на прибуток) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Згідно з пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Застосування підвищуючого коефіцієнту до доходів у вигляді
додаткового блага, виплаченого фізичній особі у негрошовій формі
Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ).
Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100: (100-Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Враховуючи вищевикладене, у разі виплати платнику ПДФО у негрошовій формі додаткового блага, що включається до оподатковуваного доходу, сума ПДФО об'єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.
Внесені зміни до деяких національних положень бухгалтерського обліку
З 03.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.06.2018 № 564 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.07.2018 за № 817/32269) (далі – Наказ № 564).
Зазначеним Наказом відповідно до статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами внесено зміни до:
► Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868) із змінами;
► Національного положення (стандарту) з бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» (далі – НП(С)БО 2), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 628 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2013 за № 1223/23755.
Так, зокрема, абзац 3 п. 1 розділу II НП(С)БО 1 викладено у новій редакції:
«Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.».
Нагадаємо, що відповідні зміни були внесені постановою Кабінету Міністрів України (далі – постанова КМУ) від 11 липня 2018 року № 547 (набрала чинності 14.07.2018) і до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами.
Отже, особливості подання проміжної фінзвітності, зокрема, при поданні податкової декларації з податку на прибуток підприємств (за I квартал, півріччя, три квартали), повністю врегульовані на законодавчому рівні.
Норми оновленого НП(С)БО 2 застосовуються групою юридичних осіб, яка складається з підприємства, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), та дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, або групи підприємств, у якій підприємство, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Крім того визначено, що підприємства, які контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
● балансова вартість активів – до 4 млн євро;
● чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн євро;
● середня кількість працівників – до 50 осіб.
Наказ № 564 опубліковано у газеті «Офіційний вісник України» № 59.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума наданої фізособі позики,
списаної юрособою у зв'язку зі смертю фізособи – боржника?
Згідно з п. 162.3 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі смерті платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
При цьому слід зазначити, що згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв'язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Формування податкового кредиту з ПДВ
на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається
Відповідно до п. 1 ст. 248 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 МКУ).
У разі подання відповідно до ст. 260 МКУ тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (п. 1 ст. 261 МКУ).
Таким чином, нормами та положеннями МКУ тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 201.12 ст. 201 ПКУ визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ.
Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Таким чином, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.
Платники Дніпропетровщини сплатили податку на доходи фізичних
осіб на 2,5 мільярда гривен більше, ніж минулоріч
Протягом січня — липня 2018 року платники Дніпропетровщини сплатили до зведеного бюджету 11 млрд 437, 3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 2 млрд 466,7 млн грн. більше, ніж минулоріч.
При цьому, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області забезпечено надходження цього податку у розмірі 9 млрд 773,2 млн грн або 85,4 відсотків від загальної суми надходжень. Місцеві бюджети отримали з початку року 6 млрд 876,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 1 млрд 383,9 млн грн перевищує надходження минулого року. До державного бюджету надійшло 2 млрд 897,1 млн грн, що на 550,8 млн грн більше січня — липня 2017 року.
Податок на доходи фізичних осіб продовжує зберігати позицію найвагомішого за обсягом джерела наповнення дохідної частини місцевих бюджетів. В структурі надходжень він займає майже 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів.
Внесені зміни до Податкового кодексу України
Законом України від 03 липня 2018 року №2477-VIII внесені зміни до Податкового кодексу України (норма діє з 28 липня 2018 року, Закон України опубліковано 27 липня 2018 року в офіційному виданні «Голос України» №137).
Змінами передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Також передбачено, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
До уваги платників податку на додану вартість!
Державною фіскальною службою України у розділі «Повідомлення та нагадування» вебпорталу ДФС України за результатами декларування за звітний (податковий) період червень 2018 року на підставі даних, зазначених платниками ПДВ у додатках 1, 5 до податкової декларації з ПДВ за новими формами, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року №381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за №451/31903, розміщено наступне.
Надання платниками відповідної інформації, передбаченої у вказаних вище додатках, дає змогу платникам з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 2001.9 статті 2001 Податкового кодексу України тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (ƩПеревищ).
Нагадуємо, що в ІТС «Електронний кабінет» платникам в режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ.
