Щоб подати декларації до НАЗК необхідно перевірити чи дійсний особистий ключ ЕЦП

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» починаючи з січня 2017 року особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня поточного року подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Для подання декларації за минулий рік суб'єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (ЕЦП), отриманий для виконання своїх службових обов'язків. Разом з цим, особи, які припинили діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадові особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.

Таким чином, для безперешкодного та комфортного отримання послуг Електронного цифрового підпису просимо не відкладати візит до представництв Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС на кінець звітного періоду.

Посадовці Дніпропетровщини можуть отримати ці ключі в акредитованому центрі сертифікації ключів ІДД ДФС, який діє при Лівобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, просп. Слобожанський, б. 95-а та Шевченківському управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, просп. Б.Хмельницького, б. 25

З детальною інформацією щодо переліку документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД за посиланням: http://acskidd.gov.ua/ .

ДФС відкрито телефонну «гарячу лінію» щодо цінової інформації на транспортні засоби з іноземною реєстрацією

На виконання доручення Президента України ДФС України запустила багатоканальну телефонну «гарячу лінію» щодо цінової інформації на транспортні засоби, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.

Телефон call-центру: (044) 481-19-61.

Які дані повинні надати зацікавлені особи для отримання телефонної консультації?

- VIN-код автомобіля;

- календарний рік випуску.

Як працює call-центр?

Щоденно з 9.00 до 21.00 синхронно з відділами митного оформлення митниць ДФС.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/367975.html

Отримано доходи не від податкового агента: сплата військового збору

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (1,5 відсотка від об'єкта оподаткування).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Таким чином, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму військового збору, зазначену у поданій нею податковій декларації, подання якої є обов'язковою.

Звертаємо увагу, що наказом ДФС України від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення Змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» з 01.01.2019 введено в дію новий код бюджетної класифікації 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Якщо за результатами документальних перевірок, проведених контролюючим органом, були донараховані суми військового збору, то такі суми відображаються по коду платежу "11011001" за формою картки № 6.

Звіт неприбуткових установ і організацій за 2018 рік обов'язково подається разом із фінансовою звітністю

Юридичні особи, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій станом на 01.01.2019, разом із Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), за 2018 рік зобов'язані подати річну фінансову звітність, яка відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України є додатком до Звіту та його невід'ємною частиною.

У таблицях Звіту «Наявність додатків» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» обов'язково проставляється позначка "+".

Звертаємо увагу, що у разі неподання разом зі Звітом фінансової звітності, такий Звіт не визнається податковою декларацією, а це, в свою чергу, тягне за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Виплата працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором:ставка ЄСВ

Нормами частини п'ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для всіх платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки.

ЄСВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс., визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (п. 13 частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄСВ у розмірі 22 відсотки.

За місяць 55 громадян Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»

Протягом січня 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 55 звернень від мешканців Дніпропетровського регіону.

Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області – звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 34 звернення, або 61,8 % від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.

Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» лунали з приводу організації роботи органів ДФС області (13 звернень) тощо.

Звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», на розгляд ГУ ДФС не надходили.

Щодо технічної можливості подання податкової декларації з податкуна прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою

ДФС України щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою листом від 13.02.2019 № 4622/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 4622) повідомила таке.

У зв'язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2018 року за № 1303/32755 (далі – наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).

Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, листом ДФС України від 04.01.2019 № 357/7/99-99-15-02-01-17 рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік».

Відповідно інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.

Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи зазначене, до 01.04.2019 буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 467), а саме:

● за базовий звітний період рік – за ідентифікатором форми J0108104;

● за базовий звітний період квартал – за ідентифікатором форми J0100116.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, у разі необхідності внесення змін до податкової звітності за минулі податкові (звітні) періоди у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, до 01.04.2019 платники податку матимуть можливість подавати уточнюючі декларації за ідентифікаторами форм J0108104, J0100116 та J0100516.

При виправленні помилок за податкові (звітні) періоди 2015 – 2017 років суб'єктами господарювання – виробниками сільськогосподарської продукції, якими було обрано річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, такі платники в уточнюючих деклараціях обов'язково проставляють позначку у рядку «виробника сільськогосподарської продукції» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та можуть використовувати ідентифікатор форми J0100516, що буде діяти до 01.04.2019, а у подальшому – нову форму за ідентифікатором J0100117.

Після 01.04.2019 уточнюючі декларації прийматимуться тільки за новою формою (за ідентифікатором J0100117).

Згідно з абзацом п'ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов'язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116.

Лист ДФС № 4622 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/ 73171.html

Доступ в «Електронному кабінеті до інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості

ДФС України проінформувала, що в «Електронному кабінеті» платникам надано он-лайн доступ до інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості, визначених відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Інформація про відповідність платника критеріям ризиковості (у разі її наявності) відображається в особистому кабінеті із зазначенням пункту таких критеріїв, а також дати внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків.

Крім того, в «Електронному кабінеті» платники мають доступ до показників: D (навантаження за останні 12 календарних місяців), Р (сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді) в розрізі періодів, та позитивної податкової історії платника податку за визначеними критеріями.

Інфорація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/368106.html

Декларування доходів: які особи зобов«язані подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника

Кампанія декларування доходів громадянами за 2018 рік триває.

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II „Адміністрування податків“ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).

Обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;

► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.

До уваги платників рентної плати!

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1. ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації з рентної плати за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10-ти календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Для наповнення Державного бюджету України з метою забезпечення його видаткової частини звертаємо увагу вищезазначених платників рентної плати на необхідність сплатити податкові зобов'язання за січень 2019 року по 28 лютого 2019 року включно.

Впродовж січня юристи фіскальної служби Дніпропетровщини довели у судах обґрунтованість донарахованихподаткових зобов'язань на 8,7 млн гривень

З початку 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,2 тис. справ різних категорій на загальну суму позовних вимог 10,2 млрд гривень.

З розглянутих судами у січні поточного року 20-ти справ на суму 11,6 млн грн, на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 16 справ на суму 8,7 млн грн, що складає 75 % від суми розглянутих справ.

Зокрема, протягом січня 2019 року за результатами розглянутих 13 судових справ за позовами платників про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень на загальну суму 11,0 млн грн, 9 рішень на загальну суму 8,0 млн грн судами прийнято на користь органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Це складає 7 3 % від суми розглянутих судами таких справ.

„Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи“, – наголошує начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

ДФС України повідомила, що наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 „Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки“, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).

Зміни до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, вносилися для врегулювання питання щодо визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), по об'єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб'єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов'язання.

Декларація має такі новації:

1. Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.

Наразі діючою Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів, необхідно надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 „Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки“ забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507.

Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контроля за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.

2. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об'єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).

Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об'єкти нерухомого майна.

Рекомендуємо платникам Податку декларувати свої податкові зобов'язання у 2019 році за новою формою Декларації.

Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, платники Податку не обмежені в поданні Декларації за старою формою.

Також звертаємо увагу платників Податку на те, що до контролюючого органу має бути надана Декларація тільки за однією формою.

Наказ набрав чинності 18.01.2019 (опублікований у бюлетені „Офіційний вісник України“ 2019, № 5).

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/368526.html

Застосування ставок з рентної плати: новації 2019 року

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів“ внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01 січня 2019 року змінено розмір ставок рентної плати.

Так, зокрема: ► для видобування нафти: з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів ставка зросла з 29 % до 31 %; з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів ставка зросла з 14 % до 16 %.

► для видобування конденсату: з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів ставка зменшилась з 45 % до 31 %; з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів ставка зменшилась з 21 % до 16,00 %.

► для видобування залізної руди ставка зросла з 8 % до 8,8 %.

Крім того, до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 протягом 2019 року (п. 252.20 ст. 252 ПКУ).

Також, згідно з оновленим п.п. 252.4.9 п. 252.4 ст. 252 ПКУ до об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.

Рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід збільшено на 50 %.

Звертаємо увагу, що Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України“ з 01 січня 2019 року змінено порядок розподілу між бюджетами коштів, які надходять від сплати рентної плати.

Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

15.02.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12 лютого 2019 року № 37 „Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні“ (далі – Постанова № 37).

Постановою № 37 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами, відповідно до яких, зокрема:

► уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи та оприбуткування готівки суб'єктами господарювання;

► розширнено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб'єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов'язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;

► внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов'язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.

Постанова № 37 розміщена на офіційному веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Національного банку України на сторінці „Офіційне опублікування нормативно-правових актів“ за посиланням https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

Доступ для платників ПДВ до переліку дипломатичних місій в Електронному кабінеті«

Для платників ПДВ в „Електронному кабінеті“ створено новий сервіс, який надає можливість уникнути помилок при складанні податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної для власних потреб дипломатичних місій в Україні.

В особистому кабінеті режим „Реєстрація ПН/РК“ доповнено новим пунктом меню „Перелік дипломатичних місій“, в якому відображається Перелік дипломатичних місій в Україні, які перебувають на обліку в контролюючих органах.

Крім того, в режимі „Реєстрація ПН/РК“ платники мають можливість перегляду повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/368325.html

Особливості застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, основною метою якої є забезпечення вибірковості митного контролю

Днями в інформаційному агентстві „МОСТ-Днепр“ відбулася прес-конференція начальника відділу з управління ризиками Дніпропетровської митниці ДФС Максима Разумея на тему: „Особливості застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, основною метою якої є забезпечення вибірковості митного контролю“.

„Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) – це сукупність програмно-інформаційних комплексів, які використовуються митниками під час митного контролю та оформлення товарів, в тому числі – для виявлення ризикових зовнішньоекономічних операцій“, — зазначив Максим Разумей.

Взагалі принцип управління ризиками – це міжнародна практика здійснення митної справи. Її впроваджують практично всі митні адміністрації країн світу. Україна як член Всесвітньої митної організації приєдналась до низки міжнародних митних документів, які передбачають застосування методу управління ризиками. Угода про асоціацію між Україною та ЄС також містить прямі посилання на ці міжнародні документи.

Чому управління ризиками є настільки важливим сьогодні для митниць? Все досить очевидно. Зростають товаропотоки через державні кордони, збільшується кількість експортно-імпортних операцій, постійно розширюється асортимент товарів.

Виникає питання: яким чином все це контролювати так, щоб не створювати бар'єри для легального бізнесу і в той же час – забезпечити безпеку та повноту сплати митних платежів до державного бюджету?

Перевіряти кожну партію товарів на митниці? Ні, це фізично неможливо, і, крім цього, є великою перепоною для зовнішньої торгівлі. А зовнішня торгівля, як відомо, – один з найпотужніших факторів економічного розвитку. Здійснювати перевірки митних оформлень шляхом випадкового відбору? Так, це передбачено законодавством, але ефективність такого підходу є невисокою.

Основна вибірковості митного контролю – застосування системи управління ризиками.

І саме АСАУР є тією автоматизованою частиною системи управління ризиками, яка стає дуже корисною підказкою для митного інспектора.

Якщо говорити коротко, то відбувається це наступним чином.

Митна декларацію подається до митного оформлення, а у 99% це електронне декларування, і тому вся потрібна інформація про товар представлена в електронному вигляді.

Далі така митна декларація реєструється і автоматично в режимі реального часу проходить оцінку за допомогою АСАУР.

Система АСАУР формує перелік митних формальностей, які мають бути виконані інспектором для здійснення митного оформлення товару по конкретній митній декларації.

Перелік таких формальностей може бути різним: контроль класифікації товарів, митної вартості, країни походження, захист прав інтелектуальної власності, митний огляд, зважування і багато інших.

Все залежить від тих критеріїв ризику, які закладені в АСАУР, як правило, на центральному рівні, тобто Державною фіскальною службою України. І такі критерії ризику, а якщо говорити точніше – профілі ризику – застосовуються у всіх митницях, звичайно що не тільки у Дніпропетровській.

Так, протягом 2018 року у Дніпропетровській митниці було оформлено 153 тис. електронних митних декларацій у всіх режимах, що на 3 тис. більше ніж у 2017 році.

Всі ці декларації автоматизовано перевірялись АСАУР і тільки 47% були визначені як такі, що потребують виконання додаткових митних формальностей. АСАУР визначила необхідність проведення митних оглядів щодо 9% декларацій, а 35% декларацій потребували додаткової перевірки документів. Всі ці заходи АСАУР, як правило, стосувались товарів, що ввозились на митну територію України і відповідно потребували нарахування та сплати митних платежів. Отже, більше половини митних декларацій були оформленні без генерування АСАУР додаткових форм митного контролю.

Серед тих митних декларацій, які були відібрані АСАУР у Дніпропетровській митниці за 2018 рік, частка митних декларацій, по яких за результатами виконання митних формальностей було фактично виявлено якісь розбіжності, склала майже 9%. Доречі, це непоганий показник, адже Державною фіскальною службою України він встановлений на рівні „не менше 4,5%“ на 2019 рік для всіх митниць. Тут мова йде про так знаний „ключовий показник ефективності“ (КРІ) за напрямом управління ризиками.

Слід зазначити, що вже за 2019 рік цей показник по митниці склав більше 30%. Така ситуація склалася у зв'язку із доопрацюванням і впровадженням нових профілів ризику на центральному рівні відповідно до наказу Державної фіскальної служби України №21, який було прийнято на початку року. Про що це свідчить?

Про те, що АСАУР постійно удосконалюється і як наслідок відбувається більш націлений відбір митних декларацій за ризиковими зовнішньоекономічними операціями. Тому фактично третина виконаних митних формальностей, визначених АСАУР, дала певний результат. Це, звісно, не обов'язково якісь суттєві порушення митного законодавства, але й неточне, неякісне або неповне зазначення відомостей про товар тощо.

У будь-якому випадку – це результат саме завдяки АСАУР, якого б надзвичайно важко, практично нереально було б досягти якби митники перевіряли все „вручну“.

Слід відмітити, що положення Митного кодексу України відповідають кращим світовим стандартам здійснення митної справи, зокрема щодо аналізу та управління ризиками. Так, окрема 52 глава кодексу присвячена системі управління ризиками, де, зокрема, регламентовано функціонування автоматизованої системи управління ризиками.

Підсумовуючи, хочу акцентувати увагу на ще одній дуже важливій особливості застосування АСАУР. Справа у тому, що ця комп'ютерна система ні в якому разі не є, так би мовити, „істиною в останній інстанції“.

Тобто не все, що визначено АСАУР має бути виконано посадовою особою для завершення митного оформлення і випуску товарів у вільний обіг. Існують нормативно-правові підстави, які дають право на те, щоб скоригувати визначений АСАУР перелік митних формальностей: якісь формальності можна відмінити або, з іншого боку, якісь додати, – ті, що не були згенеровані АСАУР.

Тому АСАУР є саме „автоматизованою“ системою, а не „автоматичною“. На жаль, на сьогоднішній день ніяка комп'ютерна програма не спроможна замінити посадову особу підрозділу митного оформлення, адже, наприклад, для виявлення та припинення так званих „сірих“ схем потрібне інтелектуальне, а іноді навіть творче мислення.

Проте максимально наблизитись до автоматизації митних процедур, націлено виявляти ризикові зовнішньоекономічні операції і дотримуватись при цьому необхідного балансу між спрощенням торгівлі для бізнесу і безпекою економічних кордонів держави – це цілком реальна мета