Нещодавно лідер Незалежної профспілки гірників України, багаторічний нардеп від «Батьківщини» Михайло Волинець вибухнув гнівним постом про те, що «темні сили» «замовили чорнуху на учасників протестів чи мене особисто». Глава НПГУ стверджує, що це помста за його «активізм». Насправді, інформацію про «брудну білизну» Волинця надають самі шахтарі, які розчарувалися в Волинцю.

Наприклад, порівняти спосіб життя, місце реального проживання, виписки про автомобіль користування з даними із декларації Волинця порадили саме шахтарі. Від них розслідувачі отримували «наводящі» підказки.

У травні 2021 року, за результатами моніторингу способу життя НАЗК та перевірки декларації Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальне провадження через ймовірне недостовірне декларування народним депутатом Михайлом Волинцем. У декларації за 2020 рік він не вказав джерело походження майже трьох мільйонів гривень на купівлю елітної квартири в Києві.

У червні 2020 року Михайло Волинець задекларував продаж своєї двокімнатної квартири в Києві на Подолі за чотири мільйони гривень. І одразу придбав нове житло, у півтора рази більшою площею в комплексі «Бульвар фонтанів» – елітній новобудові на Печерську, за понад сім із половиною мільйонів гривень. Водночас, аналіз декларацій Волинця за 2019 та 2020 роки показав, що задекларованих доходів та заощаджень було недостатньо, щоб покрити різницю у три з половиною мільйони гривень для придбання більших апартаментів у столиці.

Сам депутат пояснив, що грошима допомогла «жінка, з якою він проживає». Але Волинець не згадує про неї в декларації, бо вважає «необов'язковим».

28 травня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулась до Вищого антикорупційного суду (ВАС) з позовом про визнання необґрунтованим активом квартири вартістю понад 7 млн гривень, що належить народному депутату України, та стягнення її в дохід держави. Стягнення в дохід держави активів, законність походження яких не встановлена, є різновидом цивільно-правової відповідальності за корупційні та пов'язані з корупційними правопорушення.

Суд у справі відбувся влітку цього року. Нажаль, ВАС ухвалив рішення, яким відмовив у позові САП про цивільну конфіскацію активів народного депутата від фракції «Батьківщина» Михайла Волинця.

В ході розгляду справи адвокати Волинця зазначали, що кошти, якими народний депутат обґрунтовує набуту у власність квартиру у 2020 році, були зароблені ним упродовж 2002-2018 років, тобто ще до набуття ним депутатських повноважень Верховної Ради 9-го скликання. За версією захисту, вносити кошти за квартиру Волинець розпочав у 2017 році, і з того часу зробив ще декілька платежів, а у 2020 році, коли Волинець став власником квартири, він заплатив всього 325 гривень.

Окремо у відзиві сторона захисту зазначила, що додатковий дохід Волинець отримав за рахунок – УВАГА! – коливання курсу валют!

Тобто, лідер НПГУ займався певною мірою фінансовими «спекуляціями» на ринку валют. Мінялою підробляв?

Журналісти також звернули увагу, що Волинець не вказує володіння та користування автотранспортом. При цьому, зафіксували, як Волинець протягом січня-лютого 2021 року неодноразово користувався автомобілем Toyota Highlander. І з вересня 2019-го машина оформлена на сина народного депутата – Андрія Волинця. На той момент такий автомобіль, за даними офіційних дилерів, коштував понад 50 тисяч доларів, тобто близько 1 мільйона 300 тисяч гривень.

Також вдалося з'ясувати, що син голови Національної профспілки гірників України Михайла Волинця працює в структурі Ахметова – холдингу «Метінвест».

Раніше журналісти Bihus.Info стверджували, що нардеп Михайло Волинець, а також Людмила Буймістер, Валентин Наливайченко і Олексій Кучеренко систематично діють в інтересах олігарха Ріната Ахметова.

Так, Волинець, Наливайченко, Кучеренко (всі троє від «Батьківщини») та Буймістер ("Слуга народу") намагалися перезавантажити комісію з енергетики НКРЕКП, яка відповідає за регулювання тарифів на комунальні послуги. Це – сфера бізнес-інтересів Ріната Ахметова, який сконцентрував найбільшу частку української енергетики, –  йдеться в матеріалі.

Олігарху вигідно, аби за ремонт електромереж сплачували споживачі, а не самі обленерго (так званий RAB-тариф). Комісія цю плату врешті встановила, але не на рівні 6%, як хотіли в оточенні олігарха, а на рівні 3% – вдвічі менше. І саме після цього депутати пішли в кілька судів з вимогою звільнити керівництво комісії, а також написали заяви в НАБУ, ДБР і СБУ.

Пізніше вищеперелічені депутати звернулись до Конституційного суду, аби той визнав незаконним саме призначення членів енергетичного регулятора.

З історії профспілкового та робітничого руху ми знаємо, що свого часу, для боротьби з бойовими профспілками власники підприємств використовували так звані штрейкбрехерські профспілки. В народі їх називали – "жовті профспілки".

Ймовірно, що термін "жовта профспілка" виник під час страйку в Монсо-ле-мін (Франція) в 1887, коли роботодавці створили профспілку для зриву страйку; члени цього союзу засідали в приміщенні, в якому вікно було заклеєне жовтим папером (замість скла, розбитого страйками).

Як пишуть розслідувачі, сьогодні Волинець влаштовує страйки лише там, де відсутні інтереси Ахмєтова. А на підприємствах ДТЕК його профспілки засідають за жовтим папером...