23.08.2023 Свято, кажете? А я кажу: годі танцювати на кістках! Це день пам'яті. Маємо пом'янути Українську Державність хвилиною мовчання. Можна чарку пропустити.
Українська Держава більше і давно вже не є функціональною.
Забеспечити захист і безпеку кордонів і саміх громадян більше неможливо. Держава не взмозі робити це вже від 14 року. А 22й показав вже усім, що Держави немає геть. Цю функцію виконує громадянське суспільство через вояків та волонтерів. Може вона здатна створити умови для вільного розвитку Особистості? Ні. На пострадянському просторі все заточено під дебілів і деградантів.
Українська Держава у звичному для нас вигляді померла і згнила. Цей труп лише отруює життя громадян, від'їдаючі левову частку їх скромних ресурсів.
Так що ми святкуємо? Державність, якої ВЖЕ немає або Державність, якої ЩЕ немає?
Тепер головний акцент повинен бути на місцевому самоврядуванні. Вірною ознакою цього є те, що місцевим громадам вже прямо пропонується придбавати власні засоби ППО, тобто питання оборони вже, по сути, перекладено на саміх громадян іх об'єднання. Держава розписалася у власному безсиллі.
Чи відповідають сучасним викликам історичного масштабу місцеві ради і адміністрації? Сумніваюся. Персональний їхній склад (можливо, і є декілька виключень) – пережиток часів, які пройшли і більше не повернуться.
Як я бачу, формування центральних органів влади тепер повинно відбуватися «знизу»:
- Громадяни голосують на місцевих виборах і формують ради
- Місцеві ради скеровують делегатів до обласних рад
- Обласні ради скеровують делегатів до Верховної ради
- Верховна Рада формує уряд і обирає Президента (State-Manager) із символічними функціями
- Громадяни мають право відкликати делегата будь-якого рівня на будь-якому етапі.
Це довго і, мабуть, складно, але тільки так можна позбавити нардепів залежності від…та ми навіть не знаємо, від кого вони залежать і кому служать.
На первинному/низовому/місцевому рівні влада повинна належати кращим.
Нова українська державність повинна формуватися і функціонувати на засадах чесності, відповідальності, взаємоповаги та злагоди. І стратегічного мислення.
Жодних бійок між політиками і кандидатами. Хоча зрозуміло, що покидьки провоцируватимуть справжніх на конфлікти: так вони хочуть звести нанівець всі праведні зусилля. І це як раз є ознакою їхньої агонії. Поховаймо стару систему.
Українська Держава подавилася всевладдям, отруїлася ним і померла від нього.
The Ukraine State is dead. Long live the Ukraine State!
