В стародавні часи, та й зараз в племенах аборигенів практикуються обряди ініціації, тобто посвяти хлопчиків у чоловіки. Їм усім притаманна єдина риса — хлопчика років 13 дорослі викрадають із дому, потім він проходить випробування (часто доволі суворі, іноді із болем та кров'ю) у лісі/пустелі/джунглях і повертається вже повноцінним членом суспільства, де має вже не права дитини, а права дорослого.

Фізично: Хлопчика відривають від мами.

Психологічно: хлопчик переживає символічну смерть, після якої він...не вмирає.

Мессіжд такий: як дитина ти нам більше не потрібний, або дорослішай та повертайся, або хай тебе хоч дикі звірі з'їдять. Нам потрібні дорослі чоловіки.

«Вмирає» хлопчик, «народжується» чоловік. Ще досить молодий, але вже чоловік.

Дуже важливо зробити це правильно, без зайвих пошкоджень.

Адже мета — не принизити або розтоптати, чи чи просто налякати. Мета — створити ігрову ситуацію, де ти можеш покладатись лише сам на себе, спровокувати самостійність. Це перший урок дорослого життя.

Після цього можна ходити на охоту, одружуватись і цілком брати участь у прийнятті рішень племені.

Це майже повний знос налаштувань до заводських. Приблизно, як із Київстаром.

****

В нашому світі цю опцію втрачено. Суспільство дорослих дітей, які психологічно так і не відделились від батьків, особливо мам. Які, в свою чергу — такі ж саме дорослі діти. 

Головна біда, що в нас майже немає посвятителів, ієрофантів, старійшин. Старшини, яка мала би право здійснювати ініціацію молодих чоловіків. 

Проте є армія — інституція, яка сьогодні стрімко набуває такого права. Не кожен здатен бути провідником 20-30-40х психологічних хлопчиків у доросле життя, бо просте запитання: а сам-то ти подорослішав?

*****

Повз військкомату ходив завжди тихо і швидко: армія з її обмеженнями (ще півбіди) та дідівщиною (а це вже ціла проблема) тюрмою, звідки немає виходу, де можна вмерти — жіноче виховання і мамини підсвідомі страхи далися взнаки.

Але то була а) інша країна і б) інші часи.

Зараз, в свої 40 я вважаю, що армія потрібна кожному чоловіку, навіть «ботанам» типу мене — кожному знайдеться місце в цій структурі, де він буде корисний та ефективний.

Ну і ще, армія повинна бути такою, щоб в ній хотілося служити.

Служити в армії і носити камуфло має бути честю.

Стійкість суспільства залежить від зрілості його чоловіків.

*****

Більше моїх думок на моєму ТГ-каналі ЗаХаризми