Документальний фільм «Божественні» показує життя звичайних людей у різних містах України — Києві, Львові, Одесі. Це не просто портрети перехожих, а справжнє спостереження за тим, як ми живемо, говоримо, поводимося. Режисеру вдалося зловити дуже яскраві, а подекуди навіть дивні моменти з життя, які зазвичай залишаються непоміченими.
Фільм побудований як калейдоскоп — у ньому немає головної історії чи персонажа. Натомість глядач бачить уривки повсякденності, живі діалоги між незнайомцями, зміну пори року, зміну настрою. Особливо вражає момент, коли знайомі місця показують спочатку влітку, а потім — взимку, вже порожніми. Це дуже точно передає відчуття часу та самотності.
Фільм не дає чітких висновків, але саме це робить його справжнім. Він змушує подумати про себе, про людей навколо, про те, яким було наше життя до війни. Сьогодні, коли країна переживає зовсім інші реалії, «Божественні» викликають теплі спогади, навіть попри дивакуватість деяких сцен.
Це чесне, живе і щире кіно, яке варто побачити — не заради сюжету, а щоб відчути, якою була наша буденність, яку ми вже частково втратили.
