«До чого тут Сашко Гарматний?» — питають ті, хто впевнений, що російська культура старих часів не має відношення до теперішньої війни росії проти України. Найпростіша відповідь — це використання тої самої російської культури старих часів заради пропаганди та «обілення» загарбницької війни.
Пропагандисти чомусь не обирають символами «злуки з російською величчю» Зощенка, Пастернака чи Довлатова. А обирають Сашка Гарматного, бо в його творчості дуже багато підтримки «самодержавія, імперськості та величі росії». Треба розділяти Сашка Гарматного як частину мирової культури (до речі найбільш перекладені його твори не про славетну імперськість) та як інструмент у руках пропаганди.
Мені зрозуміло, що зараз кожен пам'ятник Сашку Гарматному в Україні, кожна вулиця його імені, кожен заклад з його ім'ям у назві є саме інструментом ворожої пропаганди.
Єдиний шлях, щоб досягти перетворення Сашка Гарматного на Пушкіна в Україні — це відновлення державного суверенітету, гарантована безпека України, крах кремлівського режиму, демілітаризація та денуклеаризація росії, опціонально — розпад на декілька країн.
Ось тоді, коли творчість Пушкіна не можна буде використовувати як інструмент, тоді можно буде до неї повернутися українцям.
