11.11.2021, Національна енергетична компанія «Укренерго» попросила аварійну допомогу зі Словаччини. Причиною для того стали ремонтні роботи на Бурштинській ТЕС, де одразу 7 блоків не працювали...
11.11.2021, о 4:14 було аварійно відключено блок №9, а о 8:24 — блок №4. Таким чином, у аварійному відключенні станом на зараз перебуває 4, а на плановому ремонті 3, тому і довелося просити 100МВТ у Словаччини, для забезпечення потреб «Бурштинського острову».
Варто зауважити, що блоки Бурштинської ТЕС побудовано давно, у 1965-1969 роках. І хоча їх неодноразово ремонтували та модернізували — аварійні ситуації трапляються, як бачимо. Вік. Що тут додати?
Та повернемось до аварійної допомоги: Словаччина надає допомогу вже вдруге з початку опалювального сезону. Вперше вона це зробила 1.11.2021. Люди питають: «Чому Словаччина може надавати допомогу, а інші країни ЄС -ні?» Річ у тім, що Об'єднані Енергетичні Системи України пов'язані з РФ, Білоруссю та Молдовою. Всі, окрім, якраз-таки «Бурштинського острова».
Власне саме через це, Бурштинська ТЕС нещодавно відмовилася перефіксувати блок №8 у ОЕС, що з одного боку могло б зменшити дефіцит потужностей у цій зоні, проте з іншого — не давало б жодних гарантій у зв'язку із забороною на імпорт з РФ, ворожою поведінкою Лукашенка та неспроможності експортувати електроенергію Молдовою.
Та давайте говорити прямо: однієї Словаччини на всю Україну не вистачить, а в країні дефіцит вугілля та зниження генерації видобутку «зеленої» енергетики, (про яке заявила «Укренерго» 2.11.2021).
Безумовно, найочевиднішим виходом з ситуації було б повне приєднання до ENTSO-E, що, до речі, є однією з вимог вступу України до ЄС, та для цього необхідно аби ОЕС рік пропрацювали у повністю автономному режимі. На жаль, наразі це неможливо, тому потрібно шукати альтернативу.
4.11.2021, Міненерго та НАК «Нафтогаз» провели перемовини, результатом яких стала домовленість продажу газу «Нафтогазом» Державі за спеціальною ціною, для поставки його на енергоблоки теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей, які використовують в якості палива природний газ. Здавалося б, це, принаймні частково може вирішити проблему, якби не новина, яка як грім серед ясного неба вдарила цього тижня по вітчизняному інформпростору:
НАК «Нафтогаз» та Ігор Коломойський ніби як уклали мирову угоду, згідно з якою «Нафтогаз» має передати олігарху 3,5млрд. кубів природнього газу на суму близько 100 мільярдів гривень...
Думаю, ні для кого не секрет, що в разі реалізації цієї оборудки Коломойський зможе диктувати умови на внутрішньому енергетичному ринку, а це неодмінно призведе до зростання ціни на газ як для промисловості так і для споживачів. До речі, «мирову» мають оформити найближчим часом у Господарському суді міста Києва.
Через це, Народний депутат України від фракції «Батьківщина» Валентин Наливайченко звернувся до Генерального прокурора Ірини Венедіктової та Директора НАБУ Артема Ситника з вимогою негайно втрутитись в ситуацію і не дозволити Коломойському привласнити природний газ у Державних сховищах України. Слідкуватиму за цим процесом.
Як бачимо, Україна опинилася в заручниках не тільки РФ, яка блокує поставки енергетичного вугілля з Казахстану на своїй залізниці, не тільки через дії напівбожевільного Лукашенка, застарілості блоків ТЕС, дефіциту вугілля, зниження «зеленої» генерації та застарілої фіксації ОЕС — вона також в заручниках олігархату, якому важливіша власна вигода ніж Національна безпека та енергетична незалежність України. Тому і віялові відключення ближче ніж здається...
