Це — Христина Браїловська, екс-керівник юридичного департаменту Держгеонадр. Зараз, за даними видання «Капітал», Браїловська може піти на підвищення, а конкретніше — очолити цей центральний орган виконавчої влади.
Браїловська — не публічна людина. Я витратив деякий час для того аби знайти хоч якусь її світлину в інтернеті, але у певних вузьких колах — Браїловська в пошані і давно. Річ у тім, що стрімкий кар'єрний зріст Браїловської у Держгеонадрах припадає на 2012-ий рік, коли для того аби стати начальником юридичного департаменту Держгеонадр їй знадобилося всього три місяці. Здібна? Ні.
Насправді все прозаїчніше: Христина Браїловська — вихідець з компанії «Інфокс» Миколи Злочевського, (да-да, той самий «Коля хороший парень»), і саме за протекції та впливу Злочевського на тодішнього міністра екології в Уряді Азарова Олега Проскурякова — цей кар'єрний стрибок Браїловської став можливим.
Розібравшись з тим, хто така Браїловська, давайте подумаємо ЧОМУ саме Браїловську лобіюють на очільницю Держгеонадр? Під час свого керування Юридичним департаментом, департамент запам'ятався низкою програних судових процесів на користь таких відомих компаній як: «Бурісма» Миколи Злочевського (яка «дивина»!), АЕСУ, власника мережі «АТБ» Геннадія Буткевича, «Голден дерік» МІністра енергетики в Уряді Азарова Едуарда Ставицього та... «Укнафта» Ігора Коломойського...
Окрім вищезазначених компаній та їх власників, так би мовити бенефіціарами «помилок» юрдепартаменту Держгеонадр виступали також бізнес-партнери Коломойського: російсько-український олігарх Павло Фукс та тепер вже екс-нардеп Віталій Хомутинник, які після Революції Гідності викупили долю Ставицького в «Голден дерік» і тепер компанія носить назву «Іст Юроуп Петролеум». Компанія отримала право на розробку близько 20 (!) перспективних родовищ. Очікувалось, що після Революції Гідності ліцензії на розробку повернуться у власність Держави, але... Але... Держгеонадра порушили процедуру скасування цпецліцензій і тепер шансів повернути їх у державну власність немає і таких випадків безліч...
Власне, з усієї наведеної інформації, випливає проста та страшна істина: для того аби олігархат втримався на своїх позиціях в усіх сферах суспільно-політичного життя, не обов'язково орієнтуватися на перших осіб Держави, таких як Президент, Прем'єр-міністр чи Спікер Парламенту. Достатьно просто всадити в потрібне крісло потрібну людину, на кшталт Браїловської, і все буде в ажурі.
Тому, завершуючи, зазначу наступне: Браїловська — це перший серйозний лакмусовий папірець для новопризначеного Прем'єр-міністра України Олексія Гончарука, який, до речі, доволі непогано орієнтується в системі видачі спецдозволів. З призначенням/не призначенням Браїловської прийде розуміння: чи готова нова, повноцінна влада до безкомпромісної боротьби з олігархатом, чи все ж практику підкилимних домовленостей не можна чипати як «священну корову»...
Ну і наостанок: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу», — Стаття 13 Конституції України
