Я не політичний експерт чи блогер, тому більше залишу цей текст для себе, щоб потім, за якийсь довший період часу вернутись і зрозуміти — був правий чи ні. Коротко — думки вголос.

По Білорусії. Вчора якось так співпало, що «влип» і слідкував за всіма подіями. Що я побачив для себе? В нас, чи в грузинів чи в тих же чеченців завжди була і є національна ідея, а будь-який протест(війна) був і є згуртовний навколо неї. В них нема ідеї, відсутній стержень, але є злоба і лють. Чим це закінчиться? Я не маю конкретної оцінки цим подіям, але однозначно видно поганий сценарій. Швидше за все це закінчиться чимось нехорошим загалом.
P.S. особисто для мене основним маркером цього поганого(наприклад реальна громадянська війна) є наїзд легкової машини в купу ОМОНу. Якщо люди вже готові любим способом вбивати один одного — це закінчиться погано.

Це коротко. Для любителів швидко прочитати. Тепер лонгрід:

Не буду торкатись Грузії чи Чечні, про чеченський народ достатньо згадати шевченківське «За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі.» Чеченці сотні років боролись за волю і будуть боротись, тому там все буде добре, росія ще не раз залиється кров'ю від них, поки нарешті не заспокоїться.
У нас теж все добре з національною ідеєю і розумінням того що Україна понад усе. Так, є локальні часові помилки, але була і є велика територія, були і є лідери, великі і маленькі люди і найголовніше, що не вдалось зробити нашому споконвічному ворогові — це вбити історичну пам'ять. Тому наша війна і наші протести тримались на ідеї України. Білоруси ж на даний момент — шлунки на ніжках. Їм прийдеться постаратись, швидко і сильно вмитись кров'ю, щоб прискорено пройти десятиліття чи й століття безідейного існування(я не сильний в реальній історії цієї країни, тому поняття не маю що там і як в історичній ретроспективі). Якщо їм це вдастся і сформується організоване ядро нації — з того буде толк, інакше користуватись результатами їхніх протестів будуть всі кому не ліньки(в першу чергу росія).
Ще коротко для себе по типу протестів. По суті друга ніч протесту. Далі відсутній центр прийняття рішень, ну хоча б умовний «Майдан», закритий барикадами зі всіх сторін, який захищають, в якому є протестувальники, які обмінюються інфою і координуються. Нема нічого, є безідейний масовий вихід по вулицях, після цього втома і розбіглись по домах. Ок, нехай ще не дійшло, але йде жорстка радикалізація і картинка. Спочатку пішли в хід феєрверки в горизонтальній площині, чого в нас здається взагалі не було. А буквально відразу після цього пішли коктейлі, що в нас було на пізніх етапах. Тобто в нас чомусь мозок включили і думали над тим, що потім прийдеться жити в одній країні і просто так розстрілювати один одного нелогічно, логічно знищити стравлюючий центр, що і було так чи інакше доведено до кінця. Тут протягом буквально 2-3 годин: феєрверки в силовиків, коктейлі і як фінальна квіточка — легковиком по силовиках. І паралельно їх називають «фашистами» і «карателями». Я спеціально зараз розглядаю виключно сторону протесту, бо їх реакція — це вже озлоблене відбивання від силовиків. Тобто силовики вже перейшли умовні «червоні» лінії. А чому? Як написано було в Ібігдана — «диктаторів треба знищувати, поки вони маленькі». От ми і знищували, починаючи від 1990 року. І протестів в нас різних було дуже і дуже багато. І центром цих протестів була і є західна Україна, як би не плювались злобою шлунки на ніжках зі сходу. Те ж саме стосується обох Майданів, які почали і закінчили західняки. І в першу чергу це було дякуючи історичній пам'яті, яка самоорганізувалась у вигляді «Пласту», «Спадщини» й сотнях інших більш дрібних і непомітних речах, як наприклад пісні «Йшли селом партизани», яку співають на весіллях. Так, ми теж стоїмо на роздоріжжі, але глобально на цьому роздоріжжі є простий вибір між здоровою і хворою Україною. Поки що намагаються лікувати, в крайньому випадку можна відсікти. Буде боляче, але з російською гангреною інакше не можна. Порошенко до речі, як мені здається, зрозумів це, хоч і досить пізно.
Повертаючись до білорусів. Є ризики і потенційні проблеми для нас у вигляді масової еміграції, глобальної громадянської війни, постінйих терактів і дуже неспокійного сусіда зі спільним кордоном. Враховуючи повну тупість і бездарність теперішньої влади(яка зрештою і появилась дякуючи нашим шлункам на ніжках)...для нас це потенційна проблема, яка легко і швидко вирішиться тільки у випадку миттєвої зачистки Білорусі росією(хоча це з часом створить проблему ворога під боком,замість буфера).