Чиновники Київської міської державної адміністрації (КМДА) на чолі з мером Києва Віталієм Кличком вирішили зробити «прощальний подарунок» за п'ятирічку свого господарювання дітям та їхнім батькам, які отримують лікування в Дитячій клінічній лікарні №7 (ДКЛ №7).
Днями (22.05.2019 року) на офіційному порталі КМДА та Київської міської ради з'явився проект рішення «Про припинення Дитячої клінічної лікарні №7 Печерського району м. Києва шляхом приєднання до Київського міського центру дитячої нейрохірургії» (КМЦДН).
Цим Рішенням пропонується ліквідувати установу, як дитячу лікарню, а центр нейрохірургії визнати правонаступником всіх прав, обов'язків і майна лікарні.
Але, згідно проекту нового статуту КМЦДН не йдеться про надання багатопрофільної медичної допомоги, що надається на даний момент в ДКЛ №7. Профілем ДКЛ №7 є загальносоматичні захворювання дитячого віку, адже в своєму складі вона має стаціонар з 3-ма відділеннями — педіатричне відділення стаціонару (захворювання органів дихання, органів травлення, органів сердцево-судинної системи, ГРВІ, ацетонемічні синдроми, тонзиліти), нефрологічне відділення стаціонару (вроджені та набуті захворювання нирок) та відділення щелепно-лицевої хірургії (патологія щелепно — лицевої ділянки, а саме — вроджені та набуті вади розвитку, травми, пухлини та пухлиноподібні утворення, дефекти і деформації, гнійно — септичні захворювання, захворювання ротової порожнини, слинних залоз та щелеп) – та консультативно-діагностичне відділення, яке оснащене сучасним дороговартісним діагностичним устаткуванням та лабораторіями.
Як з'ясувалося, одним із основних «наріжних каменів» діяльності ДКЛ №7 є претензія очільниці Департаменту охорони здоров'я КМДА Валентини Гінзбург щодо надання цим закладом допомоги дітям з інших регіонів. Проте, на місці пані Гінзбург, навпаки кожен мав би подякувати лікарям ДКЛ №7, що не відмовляли в лікуванні жодній дитині, незалежно від їх місця реєстрації, та щосекунди пам'ятали про клятву лікаря («лікар зобов'язується надавати медичну допомогу всім, хто її потребує, бути безкорисливим і чуйним до хворих") і свою місію на цій землі. До того ж, така діяльність співробітників даного медичного закладу не суперечить чинному законодавству (ст. 38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я").
Прийняття Рішення буде безпосередньо суперечити ст. 49 Конституції України та порушувати конституційне право пацієнтів (їх батьків) ДКЛ №7 на ефективність та доступність медичної допомоги і медичного обслуговування (ч.2 ст. 49 Конституції України).
Чиновники акцентують на тому, що 55% пацієнтів, які проходять лікування у терапевтичних відділеннях (зокрема нефрологічному) 7 лікарні, не є мешканцями Києва і таким чином, коштом місцевого бюджету, розрахованого на потреби киян, надається медична допомога мешканцям з інших регіонів. У Департаменті переконують, що більш справедливо використати цей ресурс для організації високоспеціалізованої допомоги саме на користь столичних дітей. Однак, незважаючи на те, що відділення дитячої нефрології закладу не відмовляло дітям з інших регіонів з важкими захворюваннями, які направлялись до ДКЛ №7 обласними лікарнями, надання нефрологічної допомоги дітям-киянам завжди здійснювалося в повному обсязі.
Але що ж робити маленьким пацієнтам, що проживають у віддалених куточках і не мають можливості отримати необхідне своєчасне лікування за місцем проживання? Особливо пацієнтам нефрологічного профілю, які знаходяться на диспансерному обліку? Невже й справді мер, пані Гінзбург та інші посадовці наважаться своїм не виваженим рішенням лишити права на якісне медичне обслуговування дітей, обгрунтовуючи це "нераціональним" витрачанням коштів? То, можливо, варто переглянути доцільність витрат бюджетних коштів на новорічну ялинку, сумарна вартість якої минулого року становила 2 мільйони 700 тисяч гривень? Чи на "потьомкінський" скляний міст, видатки на який склали понад 400 млн гривень? На зекономлені кошти можна пролікувати не одну сотню дітей та врятувати не одне маленьке життя.
Адже, хворим діткам та їх батькам байдуже біля якої ялинки зустрічати новий рік – дешевої чи дорогої. Найкращий подарунок для них – чути слова лікаря: "Ваш малюк здоровий!".
Чи, можливо, питання не в браку коштів на лікування дітей "не киян", а бажання рейдерського захоплення будівель та територій? Бо як інакше можна пояснити рішення приєднати "велике" до "малого" — багатопрофільну ДКЛ №7 до КМЦДН (який лише орендує 20 ліжко-місць в лікарні), а не навпаки?
