На конференції в Європарламенті дослідники представили гіпотези про зв'язок мікро- та нанопластику з екстремальними погодними явищами

Після обговорення впливу мікро- та нанопластику на організм людини учасники конференції «Нанопластик: приховані зв'язки та зростаючі ризики для здоров'я людини і кліматичної стабільності» перейшли до ширшого питання — потенційного впливу пластикового забруднення на кліматичну систему Землі. Основну доповідь із цієї теми представили доктор Ян Кара та доктор Джон Ан від Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА».

Пластик у повітрі та формування опадів

За словами Яна Кари, сьогодні вже встановлено, що мікро- та нанопластик бере участь у кругообігу води. Доповідач пояснив, що для утворення крапель дощу водяній парі потрібні так звані ядра конденсації — частинки, навколо яких накопичується волога. Традиційно цю роль виконують пил, морська сіль або інші атмосферні аерозолі. Однак сучасні дослідження, згадані під час конференції, свідчать, що аналогічну функцію можуть виконувати й частинки нанопластику.

Згідно з представленою гіпотезою, збільшення кількості таких частинок у повітрі може змінювати процес утворення опадів. Менші краплі довше залишаються в атмосфері, що потенційно сприяє тривалішим посушливим періодам. Водночас, коли дощ усе ж починається, він може бути інтенсивнішим через більший обсяг накопиченої вологи.

Чому град може ставати більшим

Окрему увагу дослідники приділили впливу нанопластику на процес замерзання водяних крапель. Під час виступу було наведено результати досліджень Пенсильванського університету, згідно з якими за наявності забруднення нанопластиком краплі можуть замерзати за вищих температур, ніж у чистій воді.

На думку доповідачів, це може впливати на механізм формування граду та сприяти збільшенню його частоти й розмірів. Водночас на конференції були продемонстровані дані Європейської бази небезпечних погодних явищ, які, за словами Кари, свідчать про зростання випадків великого граду в Європі протягом останніх десятиліть.

Океан як кліматичний регулятор

Друга частина виступу була присвячена ролі океану у формуванні клімату. Ян Кара наголосив, що океан накопичує та перерозподіляє величезні обсяги теплової енергії, згладжуючи температурні коливання на планеті. За його словами, шар океану завтовшки лише десять метрів здатний акумулювати більше тепла, ніж уся атмосфера Землі.

Доповідач представив гіпотезу, згідно з якою накопичення мікро- та нанопластику в океані може впливати на теплообмін між водою та атмосферою. Зокрема, дослідники припускають, що заряджені пластикові частинки взаємодіють із молекулами води та змінюють її фізичні властивості. За цією версією, це може сприяти накопиченню тепла всередині океану.

Водночас доповідачі наголосили, що це є дослідницькою гіпотезою, яка потребує подальшої перевірки.

Температурні рекорди та питання без відповіді

Під час конференції було наведено дані про рекордне нагрівання океанів останніх років. За словами доповідачів, з весни 2023 року до літа 2024 року середня температура поверхні океану регулярно досягала історичних максимумів.

Джон Ан процитував низку науковців, які звертають увагу на те, що швидкість сучасного потепління в окремих випадках випереджає прогнози існуючих кліматичних моделей. Серед них були згадані морський геофізик Роб Лартер, директор Інституту космічних досліджень імені Годдарда NASA Гевін Шмідт та професор Джон Абрахам.

У доповіді також зазначалося, що нагрівання фіксується не лише біля поверхні океану, але й на значних глибинах. Було наведено результати досліджень NOAA, Аргентинської западини, моря Уедделла та Океанологічного університету Китаю, які вказують на існування теплових аномалій у глибоководних шарах океану.

Геодинаміка як додатковий фактор

Однією з центральних тем виступу стала гіпотеза про можливий вплив геодинамічних процесів на нагрівання океану. За словами доповідачів, поряд із впливом парникових газів та пластикового забруднення необхідно досліджувати роль геотермального тепла, що надходить із надр Землі.

На підтвердження цього були наведені результати досліджень Інституту фізики Землі РАН та професора Артура Вітеріто, які аналізували статистичні зв'язки між сейсмічною активністю та кліматичними показниками. Учасники конференції наголосили, що такі зв'язки потребують подальшого вивчення, але можуть вказувати на складні взаємодії між геологічними та кліматичними процесами.

Також були наведені приклади активізації окремих вулканічних систем, зокрема Флегрейських полів в Італії, системи Санторіні-Колумбо в Греції та вулкана Лахер-Зе в Німеччині.

Від клімату до економіки

Завершальна частина доповіді була присвячена економічним наслідкам. За словами Джона Ана, мікро- та нанопластик слід розглядати як системну проблему, яка одночасно впливає на здоров'я населення, кліматичну стабільність та економічну безпеку.

У доповіді було наведено дані, згідно з якими витрати на охорону здоров'я в країнах Європейського Союзу у 2023 році досягли 1,7 трильйона євро, а збитки від стихійних лих у період з 2009 по 2024 рік зросли на 54 %. Найбільше постраждали Німеччина, Франція, Італія та Іспанія.

На думку авторів доповіді, нинішні підходи до управління ризиками часто розглядають пластикове забруднення, громадське здоров'я та кліматичні загрози окремо. Учасники конференції закликали до формування більш інтегрованого підходу, який враховуватиме взаємозв'язок цих процесів.

Джерело:Conference in the European Parliament — nanoplastics